Черкаський губернатор знищив 200-літню пам’ятку у Моринцях напередодні річниці Кобзаря

19102013170Людмила КОВАЛЕНКО

Мені аж страшно, як згадаю
Оту хатину край села!
Такії, Боже наш, діла
Ми творимо у нашім раї.
Тарас Шевченко

Жадоба нинішньої влади до відмивання коштів на 200-річчі від дня народження найвидатнішого українця Тараса Шевченка втратила будь-які межі та здоровий глузд.
Днями у Моринцях, у селі, де народився Тарас, знищено 200-літню АВТЕНТИЧНУ хату заможного чумака. Ту хату пам’ятав ще Тарас. Дерев’яну оселю пам’ятають десятки поколінь, але хата не встояла перед планами головного регіо­нала Черкаської області, Героя (!) України Сергія Тулуба.
Влада замислила до 200-річчя Тараса у Моринцях відкрити етнографічний комплекс. Для того, щоб відобразити тодішнє житло чумака Тютюнника з надвірними спорудами: воловнею, повіткою, клунею, коморою, льохом, запланували витратити 2 млн грн.
Хата належала до об’єктів Національного заповідника “Батьківщина Тараса Шевченка”. Проте моринчани і гадки не мали, що влада піде на таке варварство і розіб’є хату вщент!
У серпні цього року обласна державна телерадіокомпанія повідомляла, що хаті чумака “подарують друге життя”. То це так називається те, що ви бачите на фото?
Від хати залишилася лише купа дров, а глину, яка повідпадала, — розгрібають граблями.
Підрядником нібито є Юрій Чуєнко, який і допомагатиме губернатору “освоювати” вказані мільйони. Кажуть, що чумакову хату збиратимуть по-новому. Та навіщо її руйнувати, коли вона була в доброму стані?
Фото свідчать, що балки та віконні рами зроблені з доброго дерева. Хата могла б ще й далі стояти… Але черкаській владі треба ж було на чомусь “дерибанити”!
Протягом літа жодних робіт не проводили, розпочали майже наприкінці жовтня, у холодну дощову пору. Незабаром морози, а у березні тисячі людей з усього світу з’їжджатимуться на Черкащину. Технологія спорудження хатини у стилі XVIII—XIX ст. передбачає, що вона повинна добре просихати. А що стулять у морози на місці чумакової хати у Моринцях — один Бог знає. Та й як пояснити людям, які подолають тисячі кілометрів, приміром, із Канади чи Америки, що ще восени тут стояла справжня 200-річна хата під соломою, яку знав ще Тарас, але її розвалили на догоду владі руйнівників? Чи ще десь у світі руйнують автентичні пам’ятки? Що дозволяють собі чиновники з управління культури, Міністерства?
Нещодавно у Моринці приїжджала делегація з Міністерства культури, аби вшанувати ще одного знаного моринчанина, заслуженого артиста України Петра Ковбасенка, якого шанували по всій Україні. Ковбасенко часто ходив до чумакової хати і так щиро співав, що у садку сливи обпадали, кажуть односельці.
Та й  відтворена хата чумака не матиме того духу й унікальності. Душа чумака полишить свою зруйновану оселю, а Шевченко, дивлячись на ті скверни, що роблять регіонали у Моринцях, у Каневі, слізьми обливатиметься на тому світі, що його онуки і досі живуть “на нашій, не своїй землі”.
Неабиякий скандал розгорівся й у Каневі навколо спорудження Козацької церкви, приуроченого до 200-ліття від дня народження Тараса Шевченка.
З ініціативи черкаського губернатора біля пам’ятника Івану Підкові неподалік Чернечої гори спланували спорудити трибанну дерев’яну церкву в козацькому стилі. Наукова рада Шевченківського національного заповідника погодила проект. Яким же було розчарування, коли із Західної України, де, власне, і замовили церкву, до Канева прибула не трибанна, а однобанна невеличка капличка. Канівці кажуть, що кошти, які виділив як спонсорську допомогу колишній народний депутат Сергій Терещук, переполовинили, відтак влада вирішила, що досить і однобанної.
Для влади це, може, й однаково, але науковці обурені: як можна змінити без погодження національного заповідника проект? Тим не менше, фундамент розміром 3х9 вже залито і до свята козацтва 14 жовтня церкву мали урочисто відкрити.
Та є ще один неприємний факт. Коли копали котлован під церкву — знаходили людські кістки. Виявилося, що на тому місці — старе кладовище, адже поряд у монастирі доживали віка немічні козаки, поранені в боях. Ті кістки навіть ніхто належним чином не упокоїв, їх відкидали.
А це ж наші славні предки-козаки!
Однак нинішня влада не гребує танцями на кістках. Плани черкаського губернатора Сергія Тулуба відкрити козацьку церкву до 200-річчя Тараса Шевченка, аби похизуватися перед своїми однопартійцями, “славними поціновувачами” історії України, Януковичем, Табачником, Азаровим і подібними, ніхто не наважився оскаржити.
Шевченко казав: “Оце тут могила Підкови, тут поховайте й мене…”
Чи про таке мріяв Тарас, чи цього шукав він на Чернечій горі?
Ту гору вже перекопали вздовж і впоперек, обурюються канівці. До річниці святкування на Тарасовій горі заплановано спорудження готельного комплексу, з автопарком і гаражем. Аби припинили перекопувати Тарасову гору, канівці зібрали підписи. Люди побоюються, щоб прах Шевченка не змило у Дніпро через постійні владні експерименти.
Канівські кручі, які символізували вільну Україну, прихисток та останній спочинок гетьманів і козаків (там поховані Іван Підкова, Самійло Кішка, Яків Шах), перетворили на об’єкти для піару влади і “дерибану” коштів.
Так, незважаючи на те, що до святкування 200-річчя від дня народження Тараса залишилося кілька місяців, а зима та морози, як відомо, не найкращий час для будівництва й ремонтів, Шевченківський національний заповідник у Каневі досі не дочекався обіцяних 23 мільйонів гривень на підготовку об’єкту. Річ у тім, кажуть місцеві депутати, що черкаський губернатор хоче сам “освоювати” вказані мільйони, а Міністерство культури вбачає, щоб розпорядником коштів був заповідник.
Зважаючи на те, що коштів досі так і не виділили, а для початку робіт потрібно ще встигнути й тендери провести, директор музею уже не радий тим грошам.
Своєї мети очільник регіоналів на Черкащині домігся: тепер його ставленики розберуться із шевченківськими коштами, “як належить”. Та не цього чекали канівці. Напередодні святкування, яке мало б принести їм радість, покращання інфраструктури, додаткові заробітки, місцеві мешканці мають безвладдя, холод, розбиті дороги і розорану Тарасову гору, як розриту могилу, про яку він писав…

Сайт “Українська правда”, Сайт “Про головне”

КОМЕНТАР
Генеральний директор Шевченківського Національного заповідника, колишній міський голова Канева Василь Коломієць просить припинити спекуляції довкола козацької церкви, яка зводиться у Каневі й буде відкрита напередодні 200-річчя Тараса Шевченка. Про це він сказав під час громадських слухань у Каневі:
— Питання будівництва церкви виникло ще 2003 року завдяки Товариству “Просвіта”. Тоді на це успішно збирали гроші по всій Україні, але церкви так ніхто й не побудував. Навіть не церкви, там біля церкви стоїть хрест, на якому написано, що на цьому місці буде побудовано козацьку капличку Святої Покрови. Задумана і постане саме та трибанна капличка, що є на картині Мюнса, яку він намалював 1786 року, побачивши її в Каневі колись. Така церква стояла в урочищі Монастирку, її перенесли до Успенського собору. Після цього її не відновлювали. Зараз ми її відновимо, вона буде практично ідентичною, у тому ж розмірі, які були досліджені по Мюнсу — 23 лікті завдовжки і 13 ліктів завширшки (лікоть — це 38 см). Автентичних фундаментів немає. Хто сьогодні спекулює на тому, що ця церква будуватиметься на кістках, то нехай знає, що на тому місці стояла теплиця Шевченківського національного заповідника, яку знесли 2006 року, коли встановили пам’ятник Івану Підкові. Тож припинімо ці розмови. Будуватиметься церква за кошти приватного інвестора. У дозволі зазначено, що це земля Шевченківського національного заповідника, земля державна й у дозволі Міністерства на період будівництва — 15 соток землі з наступною передачею церкві на баланс Шевченківського націо­нального заповідника як музейного об’єкта. Сьогодні у нас є ікони, є домовленість про історичний іконостас… кожен, хто захоче тут помолитися, матиме на це право.

Сайт “Про все” (Черкаси)

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment