Іво ПОЛУЛЯХ: «Мусимо бути готові себе зреформувати»

Іво Полулях — доктор економічних наук, професор. Народився в селі Черхава Самбірського району на Львівщині. Після закінчення середньої школи вступив до Львівського політехнічного інституту. Але під час навчання його заарештували за антирадянську діяльність. У червні 1941-го втік із ув’язнення та продовжив навчання в Політехніці.
1943 року емігрував до Німеччини, де займався громадсько-політичною діяльністю, брав участь в українському визвольному русі, студіював економіку.
Президент Академічного робочого кола “Україна” (Мюнхен), співзасновник і віце-президент “Міжнародної української академічної асоціації” (м. Київ).
Колишній член Військового центру закордонного представництва української головної визвольної ради (ЗП УГВР), редактор його органу “До зброї”, співзасновник Антибільшовицького блоку народів (АБН) і його перший референт зовнішніх зв’язків.
Працював на посаді професора фінансової науки та економічної політики Українського вільного університету (УВУ). У незалежній Україні виступає з лекціями в різних університетах і наукових установах.
Після лекції в Інституті регіональних досліджень (м. Львів) на тему “Глобалізація та проблеми суверенності національних держав” ми зустрілися з паном Іво, щоб поговорити про майбутнє України.

— Пане Іво, Ви були знайомі зі Степаном Бандерою, Ярославом Стецьком…
— Я знав С. Бандеру передусім як людину. Ми жили з ним в одному будинку в 1947—1948 роках у місті Міттерайт. Він був чудовим батьком для своїх дітей.
— Розкажіть  про Ваше тодішнє життя у Німеччині?
— Я був “правою рукою” Ярослава Стецька. Хоч наступником своїм С. Бандера призначив Ленкавського, який був автором “Декалога українського націоналіста”.
— На Вашу думку, що врятує Україну?
— Ми не можемо будувати Україну на ідеології 30-х років. Україна тоді була поневолена. Нині інші реалії. Хоча  любов до Батьківщини залишається. Націоналізм — це передусім  патріотизм.  Націоналізм — це насамперед враховування всіх тих змін, які настають у світі. Необхідно дивитися в майбутнє. Щоб вийти з кризи, Україна, на мою думку, повинна мати чітке уявлення про лад у країні.
— І який?
— Тільки соціально-економічний лад вільного ринку, який можливий там, де є політична свобода. У книжці “Видатні українці в світі” є моє висловлювання з цього приводу: “Вільний економічний лад не може функціонувати там, де немає політичної свободи”.
— У нас є політична свобода?
— Немає… Можете писати, говорити що завгодно, вас ніхто не заарештує. Але настане час — і вас звільнять із посади. Україна ізольована від світу. Коли я говорю з німцями про інвестиції в Україну, вони  не згоджуються, бо не мають довіри до влади.
— Пані Меркель уже готова дати дозвіл Німеччині на прийняття України в асоціацію…
— А чому Меркель була проти? “Винна” труба Путіна. Канц­лер Німеччини — колишня комсомольська діячка зі Східної Німеччини і давно знайома з Путіним… Ми мусимо бути готові до реформувань… Василь Кук колись вважав, що не варто в Україні боротися проти радянської влади. Він не розумів, що та боротьба мала політичне значення. До речі, цікаво, як би до нас ставилися, якби УПА не боролася з німцями? Називали українців, що боролися за свою незалежність, фашистами. Сталін боявся терміну “націонал-соціалізм”, який панував у Німеччині… Чомусь ніхто не говорить про те, що деякі українські бригади жандармерії перейшли у Франції до повстанців. А в дивізії “Галичина” були офіцери, які готували перехід в УПА. Серед них — Городницький, Любомир Ортинський… Якщо проти німців виступали українці з “Галичини”, то які вони фашисти? Німці навіть забороняли вживати термін “Україна”.
— Коли Ви вперше відвідали незалежну Україну?
— 14 травня 1992 року — на запрошення Національної академії наук України: це був конгрес міжнародних економістів у Києві. Саме там ми заснували “Міжнародну українську академічну асоціацію”. Першим її президентом став Іван Коропецький із Філадельфії, на жаль, уже покійний. Відтоді щодва роки збиралися, аж до 2002 року, коли конгрес відбувся у Політехніці у Львові.

Спілкувався Богдан ЗАЛІЗНЯК

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment