Ціна за Незалежність…

Із 27 жовтня до 4 листопада 1937 року капітан НКВС Матвєєв розстріляв в урочищі Сандармох 1111 політв’язнів соловецького етапу на честь 20-ліття “вєлікой октябрьской…”

Георгій ЛУК’ЯНЧУК

27 жовтня громадськість Києва вшанувала панахидою, запаленими свічками та живими квітами біля пам’ятника легендарному українському режисерові театру “Березіль” Лесю Курбасу пам’ять сотень яскравих представників української інтелігенції і пам’ять мільйонів українських селян і робітників, знищених “во імя свєтлого будущєго руководящєй і направляющєй”.
Щороку на початку серпня відбувається експедиція українських політв’язнів, жертв сталінських репресій, нащадків репресованих, представників громадських і державних структур, журналістів в урочище Сандармох і на Соловецькі острови. Експедиція відбувається у рамках міжнародних Днів пам’яті жертв Великого терору 1937—1938 рр. Щорічні прощі в урочище Сандармох і на Соловецькі острови розпочалися з 1997 року, коли в Карелії поблизу Медвежегорська знайшли приховувані НКВС—КДБ місця масових страт і поховань у Сандармосі. Проща 2013 р. була сумно ювілейною, адже в ці дні виповнюється 75 років масових репресій 1937—1938 років. Саме 5 серпня 1937 року за наказом НКВС СРСР № 00447 почала діяти постанова Політбюро ЦК ВКП(б) від 2 липня 1937 року “Про антирадянські елементи”. Розпочалася наймасовіша “чистка” радянського суспільства від “ворожих елементів”, які не годилися, на думку Сталіна, для будівництва комунізму… Великий терор тривав 15 місяців і був офіційно припинений за постановою того ж Політбюро ЦК ВКП(б)     15 листопада 1938 року, хоча репресії в менших масштабах ще тривали.
Урочище Сандармох стало відомим громадськості завдяки героїчним зусиллям подвижника пошукової справи Юрія Дмітрієва. Вдалося повернути з небуття численні “поховальні ями” в “обычном месте расстрелов!” в урочищі: в них покоїться понад 9 тисяч жертв більшовицького терору. А таких, тільки офіційно визнаних “урочищ” лише в Карелії — 17. Щорічно українська делегація покладає до триметрового козацького хреста з сірого граніту вінки та квіти, запалює свічки пам’яті, вшановує невинних жертв сталінських репресій панахидою. Велика подяка Ларисі Скрипниковій — почесній голові Товариства українців Карелії “Калина”, без титанічних зусиль якої цей гранітний козацький хрест “Убієнним синам України”, збудований 2004 р. на громадські кошти, міг не з’явитися.
Хоч як намагалися приховати свої криваві злочини, та страшна правда вийшла на поверхню. Мертві докричалися до живих. Скільки українського цвіту — кращих синів і дочок України лежить у цих ямахбратських могилах (згадаймо хоча б драматургів, поетів, прозаїків: Миколу Куліша, Леся Курбаса, Миколу Зерова, Валер’яна Підмогильного; академіків Степана Рудницького, Матвія Яворського, професорів Володимира Чеховського,  Сергія Грушевського, міністра освіти УНР Антона Крушельницького з синами…).
Науковці стверджують, що в ці страшні роки нації і народності імперії зла понесли такі непоправні генетичні втрати, які відгукуються в їхній долі досі… Подібна практика кривавого сталінського режиму ніколи і ніде більше не має повторитися!
Неподалік Сандармоху біля Медвежегорська є Біломорканал, на будівництві якого віддали своє життя понад сто тисяч українських політв’язнів. Керівник жахливого будівництва “любімєц партіі і народа” С. М. Кіров, пам’ятники якому стоять досі і в столиці Карелії, й у Медвежегорську, учив підлеглих: “Карати посправжньому, щоб на тому світі був помітний приріст населення завдяки діяльності нашого ГПУ!”. А ми, в незалежній Україні, до цього часу маємо Кіровоград із Кіровоградською областю! А на додачу ще й Дніпропетровськ із Дніпропетровською областю! З “цікавим же багажем” ми йдемо в Європу!
Кількість жертв репресій, депортацій, воєн і голодоморів в Україні за часи совєцькобільшовицької влади не піддається точному підрахунку. Це був справжній Геноцид! І нинішня Україна — постгеноцидна держава з усіма відповідними наслідками… Така страхітлива ціна нашої нинішньої Незалежності! А нас знову лукавії люди — північні сусіди та їхні слуги в самій Україні кличуть у нову імперію — Євразійський союз! Бережімо дорогою ціною здобуту національну свободу!

Василь ОвсІЄнко, політв’язень совєтських таборів: “Пам’ятаймо: Сандармох стався тому, що неукраїнський за складом і духом уряд Радянської України у 20—30х роках здав Україну Росії”.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment