У жовтні 2013 року в Національному музеї літератури України (м. Київ) відбулася ювілейна виставка відомої поетеси, прозаїка, публіциста, перекладача, громадської діячки Галини Тимофіївни Тарасюк.
На виставці, в основі якої жанровий принцип показу, представлено понад 200 експонатів із фондів і бібліотеки музею літератури й архіву ювілянтки. Починається виставка розділом “Витоки, родовід та “університети” письменниці”, знайомство з яким уможливлюється завдяки меморіальним предметам, оригінальним фото, автографам і книжкам.
Галина ЮСИН,
науковий працівник
Музею літератури України
Г. Тарасюк авторка 23 книг: 9 поетичних збірок (“Смерековий міст”, “Множина”, “Світло джерела”, “Жайворове поле”, “Горельєфи”, “Сотворіння гнізда” тощо), 12 прозових (“Любов і гріх Марії Магдалини”, “Дама останнього лицаря”, “Смерть — сестра моєї самотності”, “Між пеклом і раєм”, “Храм на болоті”, “Мій третій і останній шлюб”, “Янгол з України”, “Цінь Хуань Ґонь”, “Ковчег для метеликів”, публіцистичних — “Трепанація” тощо, з першими виданнями яких можна ознайомитися на виставці.
Також на виставці подані публікації творів письменниці в українських часописах “Березіль”, “Вітчизна”, “Дзвін”, “Кур’єр Кривбасу”, “Дніпро”, “Київ”, “Буковинський журнал”, “Німчич”, австрійському “Literatura und kritik”, німецькому “Wostok”, російському “Новый мир”, білоруському “Неман”. Значний інтерес становлять курйози, анекдоти, рецепти, захоплення і навіть забобони від Г. Тарасюк, надруковані у трьох виданнях видавництва “Ярославів Вал”: “Одкровення в кафе “Пегас”, “Курйозіада” та “Посмішки чорного кота”. На виставці подана публіцистика письменниці у періодиці (журналах, газетах). Цікавим є унаочнення творчої лабораторії письменниці завдяки поданим тут комп’ютерним версткам прозових творів письменниці з її ж правками і автографи віршів.
Завдяки майстерності й унікальності творчого доробку, Г. Тарасюк стала лауреатом численних літературних премій і нагород, зокрема премій: ім. О. Гончара, ім. В. Сосюри, ім. Г. Сковороди, ім. І. НечуяЛевицького, ім. С. Воробкевича, ім. О. Кобилянської, ім. Г. Косинки, Ліги українських меценатів ім. Д. Нитченка. Нагороджена Орденом княгині Ольги, медаллю “Незалежність України”, заслужений працівник культури України… З посвідченнями всіх цих нагород можна ознайомитися на виставці.
Окремі розділи виставки становлять переклади творів Г. Тарасюк білоруською, російською, німецькою, італійською, угорською, румунською мовами та літературознавчі й критичні огляди про письменницю А. Галича, Л. Пастушенка, В. Китайгородської, Л. Герасимчука, В. Дячкова, Д. Чистяка, П. Нечаєвої, монографія доцента Дніпропетровського університету Л. Мірошниченко тощо.
Публіцистика письменниці, інтерв’ю з нею та літературознавчі статті про неї представлені у виданні “Трепанація”, газетах “Літературна Україна”, “Слово Просвіти”, “Українська літературна газета”, “День”, “Буковинське віче” та ін.
Можна виокремити на виставці також розділ: “Г. Тарасюк у колі родини, друзів та колег”, який завдяки оригінальним фотографіям з архіву письменниці репрезентує її витоки, активну життєву й громадську позицію.
В чудовому інтер’єрі бібліотеки Галагана, де експонувалася виставка, письменниця зустрічалася зі своїми читачами, з молоддю, зокрема цікавою і довірливою була розмова Галини Тарасюк зі студентамифілологами Педагогічного університету ім. М. Драгоманова та вихованцями творчого відділення Інституту літератури КНУ ім. Т. Шевченка.
Також літературні заходи з нагоди ювілею Г. Тарасюк відбулися у рідних і знакових для творчості письменниці місцях. Так, в отчому селі Орлівка, що в Теплицькому районі на Вінниччині, відкрилася виставка її творів. У приміщенні Інтернетцентру ЦРБ м. Заставна Чернівецької області, де Галина Тарасюк працювала в районній газеті, шанувальники її творчості взяли участь у віртуальній літературній подорожі “Королева української прози”, в якій дізналися про життєвий і творчий шлях Галини Тарасюк. Бібліотекар юнацької кафедри Наталія Ватаманчук представила огляд книжок письменниці, експонованих на виставці “Їх імена — окраса краю”.
У районній бібліотеці легендарного міста Вижниця, про митців і трудівників якого не раз писала Галина Тарасюк, працюючи в буковинській пресі, ювілей шанованої тут письменниці відзначили літературними читанням під девізом “Керована мрією”.
— Мабуть, немає у літературному середовищі людини, яка б не чула про Галину Тарасюк — поетесу, прозаїка, критика, перекладача, публіциста, автора найкращих творів у сучасній українській літературі, — говорить директор Броварської ЦБС, заслужений працівник культури України Людмила Кошелєва. — Автографсесія Г. Тарасюк, яка діє в Броварській центральній районній бібліотеці, викликала справжній фурор серед користувачів книгозбірні. На виставці представлені біографічні дані письменниці та книги, які вийшли зпід її пера. У наш час небагато людей захоплюється поезією, але поетичні збірки Г. Тарасюк “Свет родника”, “Жайворове поле” та вибране “Любов і гріх Марії Магдалини” завжди користуються підвищеним читацьким попитом, бо в них бринять струни душі поетеси: вічно молодої, незламної, з драматизмом почуттів.
Літературні вечори відбулися і в інших культурних закладах Вінниччини, де письменниця народилася, Буковини, де вона прожила півжиття, а також — на Київщині, де нині мешкає, та інших містах.
У дні свого ювілею письменниця нагадала читачам про багатогранність свого таланту, надрукувавши у газеті “Літературна Україна” ліричну добірку віршів “За що не совісно душі”, у газеті “Буковина” — гумористичну новелу “Козацька корчма”, а на сайті НСПУ, в журналі “Березіль”, газеті “Буковинське віче” та “Українській літературній газеті” — гострі публіцистичні інтерв’ю на злободенні теми, зокрема, і про роль літератури в сучасному інформаційному та духовному просторі.
В одному з цих інтерв’ю Галина Тимофіївна зізналася, що до ювілею зробила собі два гарних подарунки: упорядкувала дві антології — сучасної жіночої прози “Острів зимового мовчання” та сучасної жіночої поезії “Сама”, які отот вийдуть у “Пресі України”:
— Це моя десятина на храм літератури. Адже якщо Бог дав тобі талант, то мусиш бути щедрим і думати не лиш про себе. Тим більше, коли впевнений, що бути великим можна тільки у великій літературі. От я й вирішила на своє 65річчя зробити подарунок 65ти київським авторкам, прозаїкам і поеткам, половини з яких навіть не знаю особисто, але знаю по їхніх творах, що вони талановиті і яскраві письменниці.
Раджу всім колегам по перу брати приклад — дуже гарно стає на душі, коли щось приємне робиш ближньому, особливо по творчості. Просто так, з доброго дива…