ЗВЕРНЕННЯ

dsc_9697
Фото Олександра Литвиненка

до Президента України, Верховної Ради, Кабінету Міністрів України, музейних працівників, письменників, художників, громадськості України та української діаспори

На виконання Указу Президента України “Про додаткові заходи з підготовки та відзначення 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка” (11 квітня 2012 року №257/2012) в частині “проведення ремонтно-реставраційних робіт у Національному музеї Тараса Шевченка…” допущено низку грубих порушень, що перекручують зазначений Указ. Замість ремонтно-реставраційних робіт у музеї здійснюється масштабна реконструкція, а на його території — капітальне будівництво, що заборонено Законом України “Про охорону культурної спадщини”, кардинально змінює просторово-архітектурний вигляд Національного музею та нищить автентичність пам’ятки.
Будівля музею на бульварі Т. Шевченка, 12, у Києві — пам’ятка архітектури (охорон. № 885). Із порушеннями Закону України “Про охорону культурної спадщини” (ст. 22, 24, 26, 27, 29, 30) прискореними темпами, злочинно ігноруючи охоронно-нормативні документи України та міжнародних хартій і конвенцій, здійснюється руйнування будівлі Музею. Зруйновано чотири балкони, ведуться будівельні роботи під монтаж двох ліфтів, що знищує 3-й та 15-й зали палацу. Демонтовано систему опалення, на черзі зривання паркетної підлоги. Запроектовано ліквідацію головного входу з бульвару Шевченка. Вже вибито надвірну стіну — будується “парадний” вхід із боку двору тощо.
У рекреаційній зоні, порушуючи Закон України “Про музеї і музейну справу” (ст. 11), знищено садок, який відтворено за зразками садиб Києва серед. ХІХ ст. На його місці — території історико-культурного призначення — зводиться триповерхова споруда з надземною та підземною частинами загальною площею 1361,2 кв. м із харчоблоками, допоміжними, технічними та іншими приміщеннями незрозумілого призначення.
Таким чином, оприлюднена в ЗМІ інформація про поспішно замислену й проваджену реконструкцію Національного музею Шевченка в Києві свідчить про радикальну зміну всієї концепції Музею, який сьогодні є не тільки єдиною беззаперечною національно-об’єднавчою цінністю для всіх українців, а й головним культурним символом України в світі. Перетворення Музею здійснюється безсоромно-кулуарно, поза спиною і без відома міжнародної експертної спільноти шевченкознавців і музеєзнавців, без проведення попередніх наукових досліджень із якнайширшим фаховим і громадським обговоренням, без загальнонаціональних дискусій, тендерів, поетапних публічних звітів, — без усього того, що незмінно супроводить проекти такого рівня іміджевої престижності в усіх цивілізованих країнах. А головне — взагалі без розуміння, що йдеться не про шкільний музей, а про загальнонаціональне надбання, ба більше — про символічне культурне обличчя країни, що в нього будь-яке КОНЦЕПТУАЛЬНЕ втручання можливе лише після тривалої й копіткої підготовчої роботи в умовах абсолютної прозорості й досягнутого суспільного консенсусу.
Інакше як скандальним та безвідповідальним такий підхід не назвеш. Невже автори проекту мають за мету всеукраїнський і міжнародний скандал із непередбачуваними наслідками? Якщо ж у їхніх планах — здійснення насущного впорядкування Музею, інспірованого наближенням ювілейної дати, то єдиним розсудливим виходом із ситуації є перенесення всіх мегаломанських планів із “перезавантаження” Музею на довготермінову перспективу (із запланованими дослідженнями, створенням Спостережної Ради з числа міжнародних експертів тощо) — і зосередження на питаннях реставрації, що має забезпечити якомога надійнішу КОНСЕРВАЦІЮ чинної експозиції, а отже, — повернення до музею відвідувачів. У іншому випадку Музей зустріне ювілей Шевченка при зачинених дверях.
Ми висловлюємо свій протест проти того, що відбувається сьогодні з Національним музеєм Тараса Шевченка у Києві і вимагаємо припинити його руйнування!

Ігор ЛІХОВИЙ, міністр культури і туризму України 2005—2006 рр., генеральний директор Шевченківського Національного заповідника у Каневі 1989—2005 рр.; Анатолій ГАЙДАМАКА, народний художник України, лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка; Лариса БРЮХОВЕЦЬКА, головний редактор журналу “КіноТеатр”, лауреат премії ім. О. Білецького; В’ячеслав БРЮХОВЕЦЬКИЙ, почесний президент Національного університету “КиєвоМогилянська академія”, Герой України; Павло МОВЧАН, голова ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка, лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка; Микола М. БІЛЯШІВСЬКИЙ, старший науковий співробітник Музею історії міста Києва; Юрій МУШКЕТИК, лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка, Герой України; Оксана ЗАБУЖКО, письменниця, лауреат літературної премії Центральної Європи “Ангелус”, кавалер ордена княгині Ольги ІІІ ступеня; Любов ГОЛОТА, письменниця, лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка; Роман ІВАНИЧУК, письменник, лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка, Герой України; Михайло СЛАБОШПИЦЬКИЙ, письменник, лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка; Богдан ГОРИНЬ, мистецтвознавець, письменник, правозахисник; Віктор БАРАНОВ, голова Національної спілки письменників України; Володимир БАЗИЛЕВСЬКИЙ, письменник, лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка; Леонід ГРАБОВСЬКИЙ, композитор (Україна—США); Михайло АНДРУСЯК, письменник, лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка; Ігор КАЛИНЕЦЬ, письменник, лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка; Роман ЛУБКІВСЬКИЙ, письменник, лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка; Василь ГОНЧАРУК, науковець із 35річним музейним стажем; Василь ШКЛЯР, письменник; Максим СТРІХА, письменник, доктор фізикоматематичних наук; Володимир В’ЯТРОВИЧ, кандидат історичних наук, голова вченої ради Центру досліджень визвольного руху, лауреат премії ім. В. Стуса; Марія МАТІОС, лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка; Лариса МАСЕНКО, професор Національного університету “КиєвоМогилянська академія”, лауреат премії ім. В. Стуса; Тарас ФЕДЮК, лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка, віцепрезидент Асоціації українських письменників; Віра ВОВК, лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка (Бразилія); Теодозія ЗАРІВНА, письменниця; Василь ПОРТЯК, письменник; Леся ВОРОНИНА, письменниця, журналістка, лауреат літературних конкурсів “Книга року BBC—2012”, Національного конкурсу “Краща книга України 2009”; Олександр КУЧЕРУК, директор Бібліотеки ім. О. Ольжича; Софія МАЙДАНСЬКА, письменниця, заслужений діяч мистецтв України; Віра АГЕЄВА, професор Національного університету “КиєвоМогилянська академія”, лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка; Rita Kindlerovа (Рита КІНДЛЕРОВА), перекладачка, лауреат літературної премії ім. Г. Сковороди, член Чеської асоціації україністів; Олесь ІЛЬЧЕНКО, письменник; Тарас МАРУСИК, журналіст, публіцист, перекладач, член Громадської ради при Комітеті з відзначення 200річчя від дня народження Тараса Шевченка, член Національних спілок журналістів і письменників; Раїса МОВЧАН, літературознавець, доктор наук, професор; Наталка БІЛОЦЕРКІВЕЦЬ, поет; Микола РЯБЧУК, віцепрезидент Українського ПЕНклубу; Марина БИШЕНКО, студентка Карлового університету в Празі; Марина ПАВЛЕНКО, член Національної спілки письменників України; Наталка ПОЗНЯКХОМЕНКО, журналістка; Людмила ТАРАН, музейник із 18літнім стажем, письменниця, лауреат літературномистецької премії “Київ” ім. Є. Плужника; Наталя КЛИМЕНКО, музейник із 35літнім стажем, поет, заслужений працівник культури України

17 листопада 2013 р.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment