У мові-любові Тарасове слово

Катерина ГЛУХОВЦЕВА,
член правління  Луганського обласного об’єднання  ВУТ “Просвіта” імені Тараса Шевченка

Нещодавно Луганський національний університет імені Тараса Шевченка (кафедра української філології та загального мовознавства, факультет української філології та соціальних комунікацій) зустрічав учасників Всеукраїнської науковопрактичної конференції “Слобожанська бесіда — 7. У мовілюбові Тарасове слово”, присвяченої 200річчю від дня народження Тараса Шевченка, у якій узяли участь 97 учасників із різних навчальних закладів Луганської області й України. Серед них: ДЗ “Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”; ВП “Політехнічний коледж” Луганського національного аграрного університету; Луганська державна академія культури і мистецтв; ВП “Старобільський факультет” ДЗ “Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”; ВП “Стахановський факультет” ДЗ “Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”; Інститут гуманітарних проблем ДВНЗ “Національний гірничий університет” (м. Дніпропетровськ).
Мета проведення конференції — обмін результатами наукових досліджень і досвідом вивчення Шевченкової мови, висвітлення образу Великого Кобзаря в українській художній літературі, зокрема у творчості письменників Луганщини, Дніпропетровщини, збереження та фіксація інформації, записаної від старшого покоління діалектоносіїв, а також розгляд актуальних проблем вітчизняного та зарубіжного мовознавства у світлі відзначення 200річчя від дня народження Тараса Григоровича Шевченка.
Основні питання, які порушили під час роботи конференції: Тарас Шевченко і Слобожанщина; постать Тараса Шевченка в розповідях і спогадах старожилів краю; Тарас Шевченко і народне слово; Шевченкове ім’я в нашому краї; шевченківські місця в Луганську та Луганській, Донецькій і Дніпропетровській областях; до таїни Шевченкового слова; народна пам’ять про Шевченка; мовний портрет Великого Кобзаря у творчості українських письменників; Шевченкова мова як відображення світовідчуття й світосприйняття українців.
До учасників конференції з привітанням звернулася Катерина Дмитрівна Глуховцева — завідувач кафедри української філології та загального мовознавства, яка зазначила, що  конференція стала візитівкою кафедри, щороку коло й географія її учасників стають дедалі більшими й різноманітними. Сьомий форум науковців присвячений постаті геніального Тараса Шевченка.
На пленарному засіданні виголосили сім доповідей:
К. Д. Глуховцева (доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри української філології та загального мовознавства Луганського національного університету імені Тараса Шевченка) висвітлила тему “Мовна практика Тараса Шевченка і напрями формування загальнонаціональних норм української мови”. К. Д. Глуховцева  наголосила, що Тараса Шевченка українці й представники інших націй визнають культурним діячем, який утілив у свою творчість українську ментальність. Як духовний орієнтир етносу, він став знаком національної культури. Репрезентувати ментальність українського народу Кобзар зміг завдяки тому, що, накопичивши певні мовні засоби, широковживані в народній поезії, використав їх у власній поетичній творчості, а також відтворив народний дух спілкування в епістолярію.
Т. С. Пінчук (кандидат філологічних наук, професор, декан факультету української філології та соціальних комунікацій Луганського національного університету імені Тараса Шевченка) актуалізувала матеріал з теми “Сила Шевченкового слова”. Вона підкреслила, що 2014 рік оголошено Роком Тараса Шевченка. З метою гідного відзначення 200річчя ювілею Тараса Шевченка та популяризації спадщини Великого Кобзаря в Україні та за її межами в Луганському національному університеті, який 75 років носить ім’я Тараса Шевченка, затверджено план заходів з підготовки та відзначення Шевченкового ювілею. Наразі відбувається один з них.
О. І. Неживий (доктор філологічних наук, професор кафедри філологічних дисциплін Луганського національного університету імені Тараса Шевченка) виголосив доповідь на тему “Тарас Шевченко і Луганщина”. Олексій Іванович наголосив, що життєві дороги не приводили Тараса Шевченка на Луганщину, однак його творчість завжди там, де живуть українці, ті народи, які шанують поетичне слово Великого Кобзаря. Українські поети луганського краю теж висловили свої сердечні почуття до Тараса Шевченка в багатьох поетичних творах. Тому його образ стає ближчим, ріднішим. Поезії сучасних митців навчають кращого розуміння вічного Кобзаревого слова.
Катерина Дзюба (студентка ІV курсу Луганського національного університету імені Тараса Шевченка) висвітлила тему “У спадок дітям”. Студентка розповіла про любов свого прадіда Марка Пилиповича Шевченка (Шкуренка) до Великого Кобзаря та його творчості, який через усе життя проніс повагу й шану до поета, передав це своїм дітям та онукам. Він змінив своє прізвище Шкуренко на Шевченко й залишив його рідним у спадок.
Л. В. Мельник, кандидат філологічних наук, доцент кафедри філологічних дисциплін університету, репрезентувала учасникам конференції аналіз фітофразеологізмів у дискурсі Шевченкових поезій, який продемонстрував глибину й стрункість Шевченкових фразеологічних засобів.
Цікавими були також доповіді А. О. Найруліна і І. О. Ніколаєнко, кандидатів філологічних наук, доцентів кафедри української філології та загального мовознавства, що оприлюднили матеріал про біблійні сентенції в мовнотворчій діяльності Тараса Шевченка. Поновому розглянули проблему мовних засобів пейзажних замальовок у творах Тараса Шевченка Н. С. Безгодова, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри української філології та загального мовознавства, та Л. Л. Колесникова, старший викладач цієї ж кафедри.
На конференції працювало п’ять секцій. Проблематика виступів на них нікого не залишила байдужим. Отож Шевченкове слово й нині живе.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment