За іронією долі колишній комісар Єврокомісії, а нині президент Литви Даля Грібаускайте працює у Будинку Президента, який розташований за два кроки від найстарішого у Вільнюсі університету, історичного факультету, на фасаді якого встановлено меморіальну дошку з барельєфом Тараса Шевченка та написом: “Вільно… дороге моєму серцю” (українською та литовською мовами), і роки перебування Тараса Григоровича у столиці Литви: 1829—1831. Якраз у цьому Будинку й мала б відбутися 29 листопада історична й значуща для України подія. Це місце (університет) насправді давно вже святе для кожного українця, хто сюди приїжджає. Адже саме тут, на другому, а потім — на третьому поверсі західного корпусу університету жив і працював відомий художник професор Ян Рустем, який давав уроки образотворчого мистецтва юному Тарасу.
Мені пощастило побувати біля президентського “офісу” тоді, коли знімали з флагштока прапори Литви та Євросоюзу, щоб випрати, а на їхнє місце відразу вчепили новенькі, напрасовані. Випадкові перехожі зупинялися, щоб сфотографувати. І в цю мить я подумала: Тарас Шевченко — символ України, на відміну від нас, давно вже в Європі.
Валентина СЕМЕНЯК,
ВільнюсТернопіль
