«Просвіти» соборної України

prosvity_map_all_24 березня 1917 року, коли в Києві на своє перше засідання зібралася Українська Центральна Рада, в Наддніпрянській Україні відбулися установчі збори перших відроджених “Просвіт”. Центральна Рада безпосередньо підтримувала заходи щодо створення української преси, введення української мови в школах і становлення українських культосвітніх організацій — “Просвіт”. Тому деякі історики вважають тогочасну “Просвіту” органом Центральної Ради.

Це підтверджує і особиста участь очільників УЦР у першому Всеукраїнському з’їзді “Просвіт”, що відбувся в Києві 20—23 вересня 1917 року. Відкрив його і виступив із першою доповіддю про позашкільну освіту Генеральний секретар освіти УЦР Іван Матвійович Стешенко. Саме він повідомив, що на з’їзд прибуло 128 представників повітових і губерніальних “Просвіт”. Цитуємо фрагмент стенограми з’їзду, що збереглася в фонді “Товариство “Просвіта” у м. Києві” Державного архіву Київської області (Ф. 1447, оп. 1, спр. 8): “Під гучні оплески і крики “Слава!” з’являється голова Укр. Центр. Ради М. Грушевський. Він бере слово і вітає з’їзд як один із старійших робітників української ниви. Грушевський вітає тих, хто далі буде засівати українську ниву та боронити Україну, свого провідника та оборонця малих народів, які гуртуються під прапор Вільної України. Указує на соромний вчинок російського уряду, який обрізав українську землю, одкраяв колишню українську займанщину, але віре, що ся кривда буде виправлена якнайшвидше і всі окраїни з’єднаються зі своїм центром. Далі просить представників від українських окраїн та “островів” подбати, щоб всі діти України не загубилися для неї. Віре, що освіта не дасть загинути тому, що здобули попередні покоління. Гучні оплески (також оплесками постійно переривався виступ Грушевського).
Лотоцький (голова Київської “Просвіти” — ред.) од імені орг. комісії пропонує обрати М. Грушевського почесним головою з’їзду. Гучні оплески, крики “Просимо!”
Далі С. Петлюра, представник укр. війська каже, що тут на з’їзді він почуває якусь солідарність і указує, що одно викличуть гасла і зовсім друге перевірити, чи їх розуміють, чи ні, прості люди. Тільки віра в “Просвіту” дає йому надію, що рух український побільшає і зміцніє. Бажає успіхів у просвітницькій праці. Указує на потребу для фронту книжок і згадує про вільне козацтво. Знов бажає успіху в праці на користь воскреслого краю. Оплески”.
Також серед виступаючих на з’їзді перший голова УЦР, попечитель Київської шкільної округи Володимир Науменко, секретар із міжнародних справ УЦР Мечислав Мицкевич, представник всеукраїнської ради військових депутатів Олесь Чапківський, голова української селянської спілки Микола Ковалевський, представник товариства “Праця” і товариства “Український агроном” Іван Фещенко-Чопівський, представник націо­нального театру Іван Бурячок, представник учительської спілки та відділу позашкільної освіти Софія Русова та інші. Чимало з них були членами ще першої Київської “Просвіти”, тож дуже добре розуміли важливість просвітницької роботи в загальнодержавному масштабі.
Серед головних рішень з’їзду — заснування “Всеукраїнської автономно-федеративної спілки “Просвіт”, обрання головної ради, центрального бюро товариств “Просвіта”. На жаль, до кінця реалізувати ці плани не судилося.
Про те, що об’єднавча робота активно велася, свідчать збережені у вищезгаданому архівному фонді статистичні відомості всіх товариств “Просвіта”, зібрані впродовж 1917—1918 рр. у загальному списку (спр. 13), фрагментах картотеки (спр. 9), матеріалах бібліотечної комісії товариства (спр. 38) та листуванні про списки й адреси товариств (спр. 45). Звівши докупи розрізнені відомості, що містяться в цих архівних справах, ми вперше отримали перелік “Просвіт” Української Народної Республіки. Згідно з ним, станом на 1 січня 1919 р. в Україні діяли 952 “Просвіти”.
22 січня 1919-го було проголошено універсал про об’єд­нання УНР і ЗУНР у соборну Україну, тож до мережі “Просвіт” додалося ще 89 філій на Галичині. Їхній перелік наведено в книжці “Просвіта”: історія та сучасність” (К., 1998, с. 40—43).
На мапі зображено 968 “Просвіт” згідно зі списком, що зберігся у Державному архіві Київської області та зі списком філій “Просвіти” на західноукраїнських землях. На жаль, не всі “Просвіти” УНР вдалося ідентифікувати на сучасній географічній мапі. Проте вона наочно демонструє території, де була реальна влада УНР, адже в той час саме “Просвіти” були найближчими до людей осередками української державності.
У наступних числах “СП” подамо сформований нами перелік “Просвіт” повністю. Сподіваємося, що наші читачі допоможуть нам дізнатися більше про просвітянські організації свого краю, а наше дослідження закриє ще одну “білу пляму” в літописі українського просвітницького руху.

Євген БУКЕТ

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment