«Пізнання Івана Багряного триває»

Із відновленням незалежної Української держави повернули з політичного, ідеологічного замовчування ім’я видатного письменника, політичного і громадського діяча Івана Багряного, хоча ще так багато невідкритого і несказаного. Тож вихід двотомника має спонукати до нових досліджень життя і творчості багатьох видатних українців.

Петро АНТОНЕНКО,
представник Фундації ім. Івана Багряного в Чернігові

Щойно у столичному видавництві “Смолоскип” побачив світ двотомник Олександера Шугая “Іван Багряний: нове й маловідоме. Есеї, документи, листи, спогади, нотатки, факти”. Це видавництво — давній партнер Фундації імені Івана Багряного, однієї з найпомітніших організацій закордонного українства. Фундація активно пропагує його творчість. Також вона відома своїми численними виданнями раніше замовчуваної у нас творчості української діаспори. І видання таких книжок Фундація довіряє насамперед “Смолоскипу” і Видавничому дому КиєвоМогилянської академії. Ці книжки Фундація безкоштовно передає бібліотекам, школам, ліцеям, університетам, іншим навчальним закладам України.
Олександер Шугай — офіційний представник Фундації в Україні. Життєвий, творчий шлях Івана Багряного, його багатогранну громадськополітичну діяльність автор досліджує давно. Цей двотомник є по суті продовженням романудослідження Олександера Шугая “Іван Багряний, або Через терни Гетсиманського саду” (К.: Рада, 1996). І ось нове видання. У ньому йдеться про життєвий шлях І. Багряного, коли він вирвався з Радянського Союзу, вимушено попрощавшись з рідною Україною. Повернення в тоталітарну казарму було вже неможливим, про що Багряний написав у брошурі “Чому я не хочу вертатись до СРСР?”.
У двотомнику досліджується активна літературна, політична та громадська діяльність Багряного в еміграції, друкуються матеріали преси, спогади, щоденникові записи сучасників письменника й політика. Окремо варто сказати про вміщений у першому томі есей Шугая “Багряний читає Липинського”, де чимало цікавого про цих визначних українців.
Другий том присвячений періоду проживання Багряного в Новому Ульмі (Німеччина), де він написав найвідоміші твори. 1948 року Багряний заснував тут Українську революційнодемократичну партію, яку очолював до кінця життя, а також створив і очолив партійну газету “Українські вісті”, де друкувалися  Юрій Шевельов, Святослав Гординський, Тодось Осьмачка, Микола Руденко. Певний час Багряний був головою Виконавчого органу Української Національної Ради — парламенту Української Народної Республіки в екзилі, заступником президента УНР.
У другому томі публіцистика Багряного, інтерв’ю, а також листи письменника до дружини, друзів, соратників. Чимало матеріалів опубліковано вперше. Багато фотографій, зокрема маловідомих, а також малюнків, карикатур із малодослідженого у нас жанру емігрантської політичної сатири.
Окремий розділ присвячений поверненню і пошануванню творчої спадщини Багряного в сучасній Україні. І він повертається до нас ось цим ґрунтовним виданням.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment