Край найдавнішої (1283 рік) конституції, край, витоки історії якого сягають прибуття греків і карфагенян на Іберійський півострів, край, який подарував світу Сальвадора Далі та Хуана Міро… Каталонія. Регіон на північному сході Іспанії, біля підніжжя Піренейських гір. Каталонці — веселі й розумні люди, вміють працювати, цікавляться наукою. Шанують традиції, але при цьому емігранти у Барселоні — адміністративному, культурному й економічному центрі краю — люблять казати, що “в цьому місті можна все”. Ідеться передусім про особисту свободу. Головне, щоб твоя ідентичність не заважала іншим.
Іван РЯБЧІЙ,
Київ—Барселона—Київ
Барселона — бездоганна?
Окрім Далі та Міро, люди з каталонського краю уславились у багатьох галузях знань: рабин Рашба — у тлумаченні священних писань, Енріке Молес — у хімії, Хуан Антоніо Самаранч — у спорті, Монсеррат Кабальє — у співі, Антоніо Гауді — в архітектурі, Енріке ВілаМатас — у літературі. Щодо Рашби, то євреї в Каталонії безжурно жили впродовж 15 століть, тлумачили священні книги. Наука ж у Каталонії завжди була в пошані. Місцеві люблять похвалитися, що на початку ХХ ст. Барселона була значно розвиненішою за Мадрид. Воно й не дивно — адже саме розташування міста на перехресті культур і географічних регіонів сприяло розквіту і багатству. Щоправда, боротьба за Каталонію між різними військовими потугами завжди була запеклою і кривавою…
Барселона — це Каталонія, а Каталонія — це Барселона. У місті зосереджено чверть населення регіону. Усі грані життя Барселони відображено в її пам’ятках. Звідси Іспанія підкорювала далекі невідомі землі — тож над Барселонським портом майорить МірадордеКолом, 50метрова колона з велетенською статуєю першовідкривача Америки Христофора Колумба нагорі. І не випадково. Адже в часи Колумба саме в Барселоні був адміністративний центр Іспанії, саме тут мандрівник мусив отримувати дозвіл на плавання. Художник Пабло Пікассо лишив у місті не лише музей, що володіє найбільшим у світі зібранням полотен художника, а й численні малюнки й мотиви, що їх щедро використовують сучасні будівничі. Адже Барселона — місто модерного урбанізму. Тут є чому подивуватися. Певно, дається взнаки спадщина великого Гауді — дивака, який був геніальним матеріалознавцем і математиком, а ще любив природу і життя. Бо тільки закохана у природу людина здатна створити диво собору Святого Сімейства, ніби зітканого з органічних, рослинних елементів.
У Барселоні глибоко шанують культуру (музеїв у Барселоні десятки, а Інститут Раймунда Луллія донедавна вважався чи не найпотужнішою в Європі установою з підтримки мови й культури) та освіту. Барселонський університет було засновано 1450 року, і нині він входить до сотні найкращих закладів вищої освіти світу. А ще є Барселонський автономний університет і Політехнічний університет.
Друзі іспанської мови
Тож не дивно, що саме Барселона стала першим у Іспанії містом, яке прийняло делегацію Малої академії наук України. До складу делегації увійшли перші в історії МАН переможці секції “Іспанська мова” та представник Асоціації іспаністів України — організації, яка 2012 року разом із Посольством Іспанії в Україні була серед ініціаторів нової секції.
“Іспаністика в Україні нарешті почала належним чином розвиватися, з’явилися фахові наукові видання, щорічні наукові й культурні заходи, урочисті імпрези, які організовує Посольство, аби об’єднати всіх друзів Іспанії в Україні, — зауважує Дмитро Дроздовський, член Асоціації, головний редактор журналу “Всесвіт”, співробітник Інституту літератури ім. Т. Шевченка і член журі секції на Всеукраїнському етапі МАН. — Проте значні позитивні зрушення у вітчизняній іспаністиці відбулися лише за останні п’ять років. Надзвичайно непросто було зорганізувати Асоціацію іспаністів України. Це стало можливим лише за сприятливого ставлення до цього проекту з боку Посольства Королівства Іспанія в Україні. Я пригадую першу зустріч з українськими іспаністами в резиденції Надзвичайного і Повноважного Посла Іспанії в Україні пана Хосе Родрігеса Мояно. На тій зустрічі пан Посол говорив про важливе значення культурної співпраці, підтримки перекладацьких проектів. Роль пана Родрігеса Мояно в успіхах новітньої української іспаністики величезна. Приємно, коли представником певної держави є людина, яка розуміє важливість не тільки “бізнесу”, а й освітніх, наукових, культурнолітературних проектів. Наразі каденція пана Мояно в Україні добігла кінця, тому хочеться вірити, що і новий Посол буде гідним продовжувачем цієї дружби іспанської та української культур”.
За останні п’ять років було розроблено статут Асоціації іспаністів України, сформовано регіональну мережу. Асоціація покликана поширювати іспанську мову та культуру в нашій країні, створювати організаційнотехнічні передумови для розвитку та полегшення інтелектуальної співпраці українських дослідників іспанської мови та культури, а також культури іспаномовних народів — а це ж уся Латинська Америка. Ця організація сприяє розвиткові міжнародних контактів між українськими та зарубіжними фахівцями й професійними об’єднаннями в галузі досліджень іспанської мови і культури. “За цей час, — акцентує Д. Дроздовський, — видано чимало прекрасних перекладів важливих іспаномовних текстів, скажімо, ОртегиіГассета, над яким працювала Галина Верба з Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка, Унамуно — “улюбленого автора” Олександра Пронкевича з Миколаєва. Чимало зробив для розвитку іспаністики в Україні і чинний президент Асоціації професор О. В. Пронкевич”.
З 2007 року у Конгресі депутатів Іспанії діє Група дружби з Україною. Одною з перших її ухвал було рішення про вшанування пам’яті жертв Голодомору в Україні 1932—1933 рр. з нагоди 75ї річниці трагедії. 2010го, під час головування в ЄС керівництво Іспанії висловило готовність сприяти подальшому зміцненню співпраці між Україною і Євросоюзом.
З 2009 року при Посольстві Іспанії діє культурноінформаційний центр. “Нині чи не щомісяця за підтримки Посольства в Києві відбуваються покази сучасного іспанського кіно, — зазначає Дмитро Дроздовський. — Посольство об’єднало навколо себе всіх викладачів іспанської мови та літератури, перекладачів і науковців. Працює Клуб друзів іспанської мови. Завдяки Посольству до України запрошені цікаві молоді викладачі іспанської мови, які працюють у Київському національному університеті, у Лінгвістичному університеті тощо”.
“Найбільше подобаються іспанці…”
“На жаль, — констатує головний редактор “Всесвіту”, — іспанська мова в нас вивчається на рівні середньої школи не в кожному регіоні. Традиційно олімпіади з іспанської мови поступаються за кількістю учасників олімпіадам із англійської, французької чи німецької мов. Тож фахових іспаністів у нас вельми небагато, захищених дисертацій із іспанської літератури чи культури дуже мало”. Утім, якщо раніше ентузіастів намагалися підтримувати Асоціація іспаністів та Посольство, то нині до цієї справи долучилася Мала академія наук України — потужна організація позашкільної освіти, яка об’єднує понад 300 тисяч талановитих школярів і активно працює в усіх без винятку регіонах України. “Секції інших мов — англійської, французької, німецької — давно працюють і досягли високих результатів, — розповідає керівник секції “Іспанська мова” Київської МАН, викладач кафедри романської філології Київського національного лінгвістичного університету Ольга Кідкіла. — Хоча іспанську мову ми вивчаємо довго і наполегливо, такої секції ще не було. І за сприяння посла Іспанії, що спонукав до цього кроку, було вирішено її створити. Діти працювали з інтересом. Та оскільки секцію було відкрито в жовтні, часу, щоб ознайомитися з матеріалом для наукових робіт, було замало. Ми не мали досвіду, заледве встигали, тому перше місце на всеукраїнських змаганнях не здобули”. Ольга Олександрівна визнає, що в МАН писати роботи складно. “Певні властивості іспанської мови недосліджені, тож учням важко знайти матеріал, сучасні джерела, щоб їхні роботи були на рівні, — пояснює вона. — Оскільки йдеться про іспанську мову, то тема повинна бути пов’язана з мовознавством, а не літературою чи перекладом. Хоча ми й це заохочуємо. Якщо старшокласники хочуть працювати з перекладом або художньою літературою — нехай працюють”. Марина Семенова, випускниця київської спеціалізованої школи № 64, посіла третє місце ІІІ етапу Всеукраїнського конкурсузахисту наукових робіт учнівчленів МАН. “Коли я зрозуміла, що мені подобається іспанська мова, стала серйозніше готуватися до уроків та олімпіад. Іспанська мелодійна, дуже гарна вимова. Але більше мені подобаються люди — іспанці, вони інакші, не такі, як ми”.
Посольство Іспанії не має в Україні такого освітнього об’єднання, покликаного спонукати цікавість до мови та культури, як французький “Альянс Франсез” чи німецький “ГетеІнститут”. Хоч при іспанському МЗС із 1991 року діє Інститут Сервантеса, почесним президентом якого є король Іспанії. Відділення цієї установи є в столицях наших найближчих сусідів — Росії, Польщі, Угорщині, Румунії, Чехії тощо. Створення філії Інституту планувалось і в Україні, однак криза—2008 порушила плани. Відтак створення окремої секції іспанської мови (і, вважайте, культури, бо рідко хто зі школярів пише роботи, присвячені лише мові) гідно заповнило цю лакуну. Мала академія вже давно й плідно співпрацює з Французьким інститутом, ГетеІнститутом, Британською радою в Україні. Тому співпраця з Іспанією стала логічним кроком.
Петриківка у Каталонії
Знайшовся і спонсор на поїздку юних “манівців” до Барселони: авіакомпанія Wizz Air Україна здійснює рейси “КиївВаленсія” та “КиївБарселона”. Валенсія історично близька до Каталонії, тут діє найбільший у Європі музей науки. Проте Барселона — місто, де вдало поєднуються мистецтва, наука, освіта і розваги. А ще в Барселоні активно діють Генеральне консульство України та представництво Торговельнопромислової палати України у Каталонії. За словами генерального консула Олександра Хрипунова, який активно сприяв поїздці юних науковців з України до Барселони, у регіоні діє чимало створених вихідцями з нашої країни підприємств у галузях обслуговування, будівництва, нерухомості, юридичних послуг тощо.
“Останніми роками, — розповідає О. Хрипунов, — каталонські компанії активно шукають можливості розширення торговельноекономічних відносин поза межами Євросоюзу, зокрема з українськими партнерами. Щороку здійснюються візити організованих груп каталонських підприємців в Україну за організаційної підтримки Генерального консульства і представника Торговопромислової палати для проведення переговорів із різних питань розвитку підприємницької діяльності, двосторонніх бізнесфорумів. Також опрацьовуються перспективи щодо приїзду до Барселони ближчим часом офіційних та підприємницьких делегацій окремих областей України, зацікавлених у розвитку міжрегіональної співпраці. Щодо культурної сфери, слід згадати нещодавнє проведення в двох містах Каталонії виставки Петриківського розпису, Днів українського кіномистецтва тощо”.
Партнером заходу стало і Громадське об’єднання “СхідЗахід”, створене багато років тому Володимиром Федюком. Довгий час він займався соціальною адаптацією вихідців з України у Барселоні. Нині “СхідЗахід” здійснює освітні проекти. Екскурсія містом за підтримки цієї організації запам’ятається “манівцям” назавжди. Вони побачили рештки давньоримського міста, середньовічну фортецю, вулички, де гуляв Пікассо, Будинок музики, ринок Ла Бокеріа, Тріумфальну арку та ще чимало неймовірних пам’яток каталонського мегаполісу. Вразив юних науковців собор Святого Сімейства. “Він дуже незвичний, — зізнається учасник поїздки, київський школяр Кирило Костиря. — Собор іще в риштуваннях, та навіть у такому вигляді справляє незабутнє враження”. Кирило писав роботу про латиноамериканську поезію. Звісно, у мовному розрізі, — згідно з вимогами МАН.
Фактичний переможець секції “Іспанська мова” Дмитро Волошин із Рівного (хлопець нині навчається в Чернівцях) назвав поїздку “сплеском нервових імпульсів від баченого на власні очі”.
