«Поява таких людей — це свято для людства» Світ відзначив 85-річчя від дня народження Чингіза Айтматова

12 грудня 2013 року киргизькому письменнику, гуманісту, політичному та культурному діячеві Чингізу Айтматову виповнилося б 85 років. Світова культурна і дипломатична спільнота, в пам’яті якої киргизький письменник залишається невизнаним нобелівським лауреатом, творцем інтелектуально-філософської літератури на всі віки й народи, відзначила ювілей Чингіза Айтматова у форматах круглих столів, конференцій, мистецьких виставок і кінопоказів. Україна активно долучилася до святкування й спільно з Посольством Республіки Киргизія провела низку культурно-наукових заходів, присвячених життю і творчості прозаїка.

Анна МУКАН,
Фото Валерія ПОПОВА,
пресцентр Інституту філології

28 листопада в столичному Центральному будинку художника відбулося урочисте відкриття виставки, присвяченої 85річчю Чингіза Айтматова. На виставці було представлено близько 200 робіт викладачів і студентів Київської дитячої академії мистецтв, Львівської академії друкарства, Харківської академії дизайну, НАОМА і КДІДПМіД імені М. Бойчука. 10 та 11 грудня в Домі кіно Національної спілки кінематографістів України відбулися Дні киргизького кіно, протягом яких глядачі змогли переглянути екранізовані за творами Чингіза Айтматова стрічки “Правда великого народу” (1982), “Спека” (1963), “Чоловік без жінки” (1981), “Білий пароплав” (1975), “Небо нашого дитинства” (1966), “Кочівля” (2010). 12 грудня в Національному музеї літератури України відкрилася виставка, присвячена Чингізу Айтматову, на якій представлені зібрання творів письменника та національний киргизький одяг: тюбетей (поширений зимовий головний убір), чапан (чоловіче й жіноче вбрання на кшталт халата), алкалпак (старовинний киргизький головний убір).
У святкуванні традиційно взяв участь й Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка. 12 грудня кафедра тюркології разом із Посольством Республіки Киргизія в Україні організували круглий стіл, присвячений ювілею письменника. У ньому взяли участь Надзвичайний та Повноважний Посол Киргизької Республіки, Посол Республіки Молдова та Посол Республіки Узбекистан в Україні, провідний науковий співробітник Інституту сходознавства імені А. Ю. Кримського НАН України к. філол. н. Ю. Кочубей, д. істор. н. професор В. Сергійчук, а також викладачі та студенти Інституту філології.
“Сьогодні весь світ відзначає 85річчя геніального киргизького письменника і дипломата Чингіза Айтматова. А все тому, що в центрі творчого мікрокосмосу цієї особистості стояла проста Людина”, — відкрив круглий стіл Посол Киргизії Улукбек Чиналієв. Пан Посол згадав про всі святкові заходи, приурочені до ювілею письменника, і окремо наголосив на високій творчій ноті художньої виставки в Центральному будинку художника: “Мовою пензля крізь ці картини говорить сам Чингіз Айтматов”. Пан Чиналієв нагадав також про дипломатичну місію киргизького політика, яка триває й донині — розвивати дружні стосунки його Батьківщини з іншими країнами.
“Ось вже місяць, як ми занурилися у творчість Чингіза Айтматова… Помиляюся! Ми все життя були занурені в неї!” — взяв слово Посол Узбекистану Алішер Абдуалієв. Таємниця популярності киргизького письменника, вважає пан Абдуалієв, полягає у тому, що “він говорить з кожним народом його (цього народу) мовою”. Посол закликав весь час перечитувати романи Чингіза Айтматова й брати приклад гідності й простої величі письменника у повсякденному житті.
Враженнями від знайомства з творчістю, а згодом і власне з живим класиком поділився Посол Республіки Молдова Іон Стевіле. За часів навчання пана Стевіле в аспірантурі Московського державного університету вийшли одні з найвідоміших романів киргизького письменника “Плаха” й “Буранний полустанок”. “Це була велика подія в духовному світі Радянського Союзу. Чингіз Айтматов через свої романи представляв наші історію і сьогодення поіншому — правдивіше”, — зазначив Посол. Познайомившись у Брюсселі з класиком, пан Стевіле був вражений щирістю і дружелюбністю Чингіза Айтматова, який запрошував дипломатичних колег до себе на гостину. Під час однієї з таких зустрічей він розповів, що є єдиним послом у світі, якому тричі доводилося вручати вірчу грамоту одній особі (Великому герцогу Люксембургу ) від 3х різних країн — СРСР, Росії та Киргизії. У різні часи Чингіз Айтматов був послом від цих країн.
Особисто знати киргизького письменника і дипломата випало щастя й Юрію Кочубею. Йому одразу впали у вічі відкритість і приязність колеги, відсутність “напускного стану величі”. Геніальність Чингіза Айтматова, переконаний Юрій Миколайович, полягає у вмінні тонко відчувати реальність і передчувати історичні зміни, що він конвертував у свої романи. “Герої та ситуації у романах Чингіза Айтматова віддзеркалювали становище, яке переживали всі народи у ХХ столітті. Тому поява таких людей — це свято для людства”, — зазначив Юрій Кочубей.
Володимир Сергійчук у виступі звернув увагу на громадськополітичну діяльність Чингіза Айтматова. Зокрема йшло про створену дипломатом 1998 року Міжнародну платформу “Діалог Євразії”. “Чингіз Айтматов започаткував цю недержавну організацію, щоб ми пізнали одне одного краще, знайшли порозуміння в процесі культурного діалогу. Таким чином він підштовхнув до повернення історичної пам’яті всі народи СРСР”, — наголосив Володимир Іванович.
Після виступів послів круглий стіл продовжив роботу у форматі виголошення доповідей, що розкривали багатогранність творчості Чингіза Айтматова. Зокрема йшлося про інтертекстуальність, жанрові структури, афористику романів письменника, його потенціал білінгвала, особливості рецепції творів Чингіза Айтматова в інших культурах і літературах тощо. Завершився круглий стіл демонстрацією відеоролика “Чингіз Айтматов: життя і творчість”.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment