«Охоронниця слова»

Своє 15-ліття одне з найкращих київських видавництв “Криниця” відзначило новим, другим (перше було здійснено за державною програмою) виданням прекрасної, по-своєму оригінальної книжки для широкого кола маленьких читачів — “Охоронниця слова. Казки і казкові історії”. Її авторка Тетяна Майданович, відома поетеса, багатолітній головний редактор цього видавництва. З цієї нагоди в Музеї літератури відбулося казково-феєричне літературно-музичне свято, як і сама презентована книжка казок.

Микола ЦИМБАЛЮК

Після виступу директора видавництва, лауреата Шевченківської премії Леоніда Андрієвського, який розповів про нелегку, але благородну справу українського видавця, до слова запросили іменинницю презентації Тетяну Майданович.
— Ця книжка для мене дуже дорога. Я писала її усе життя, починаючи зі школи. Слухала мамині казки, а потім складала їх сама і мріяла видати для дітей. І ось нарешті ця мрія здійснилася!
“Історія створення “Охоронниці слова” надзвичайна. Вражає зміст казок і казкових історій, багате й змістовне художнє оформлення (ще зовсім юна художниця Іванна Герега), а також поліграфічне виконання. Усе це справляє на дитину неймовірно магічне й захопливе враження.
Анатолій Качан, лауреат премії ім. Лесі Українки, так охарактеризував книжку колеги по перу:
— Сьогоднішня презентація — свято не лише видавництва “Криниця”. Як усі моря й океани починаються з джерел, так доробок видавництва повниться чистими і потрібними для нашого життя книжками, якою є “Охоронниця слова”. Такі видання — подарунок і для дітей, і для дорослих.
Мати дає дитині життя, а роки — досвід. Якраз досвід дитина може черпати з таких книжок, які її розвивають не в арифметичній, а в геометричній прогресії. І саме “Криниця” дає нам зразки, якою має бути література.
А вихід у світ книжки Майданович — непересічна подія у сучасній дитячій літературі. Вона нині переживає період зміни поколінь. На поверхню спливає багато легкого, неглибокого, бездуховного. У літературі тривають пошуки нових тем, видозмінюються жанри. Жанри, особливо в дитячій літературі, взагалі ще не освоєні. Наприклад, у нас немає заміни науковій фантастиці, одним із яскравих представників якої був Олесь Бердник, немає психологічної прози на кшталт Володимира Винниченка, Григора Тютюнника… Останнім часом цю нішу почали заповнювати твори Володимира Рутківського, інших авторів…
Зараз українські письменники почали творити у жанрі фентезі. Анатолій Качан пов’язує це з тим, що наші діти-вундеркінди прив’язані до комп’ютерів, і їм потрібна така віртуальна література. Тільки цим нібито й можна пояснити захоплення жанром фентезі.
Але казка ніколи не втратить свого значення, до того ж у Тетяни Майданович вона пов’язана з сучасністю. У казках Майданович дитина знаходить опору для себе, свою дорогу в житті. Дуже цікавий розділ “Казкова абетка”. Книжка витримана в казковому жанрі. У нас нині перевиробництво абеток. Кажуть, в Англії винайшли 4 абетки, дитина вивчає літери чотири місяці, і чомусь усі вважають, що достатньо написати чотири рядки, і на цьому закінчилася грамотність. Тоді як Лев Толстой працював над азбукою 16 років, а потім над новою азбукою. І по його азбуці вчилися і мужицькі, і царські діти. Оригінальна тут і Майданович, оскільки не стала змагатися з віршотворцями абеток.
Вивчаючи літери, дитина потребує образно-смислової допомоги, надійної руки. І саме Майданович допомагає дитині невимушено, у грі непомітно робити кроки від абстракції до освоєння початкової грамоти.
У книжковому огромі знайдеться небагато казкових перлин на кшталт безсмертних творів Андерсена, братів Грімм, Джанні Родарі, Сент-Екзюпері та ін. Кожен народ подарував своїм дітям, а відтак і світовій малечі кращі зразки творів цього унікально-феноменального за своїм змістом і призначенням жанру. Не виняток і українські народні казки й казки українських казкарів, не кажучи навіть про твори Лесі Українки чи, приміром, більш сучасного Всеволода Нестайка. Але останнім часом побільшало відвертої халтури для дітей (хіба тільки для них?), яка нерідко несе на собі печать бездуховності, примітивізму, несмаку. Не лише на цьому тлі, а й на тлі кращих зразків творів для дітей особливо контрастно виступають, наприклад, “Свято Рідної Мови”, “Яблука із трояндового куща”, “Добро-і-Зло”, “Зелений метелик”, “Калина цвіте пізно”, “Воєнні фотографії” (казкова історія) — частина творів “Охоронниці слова” Тетяни Майданович.
В “Охоронницю слова” письменниця включила тексти своїх пісень, музику до більшості з яких написала Людмила Левченко-Брюханова. Учасники презентації мали можливість прослухати їх у виконанні молодшого хору Радіокомпанії України, а також сольних виконавців і хору 33-ї музичної школи, яким керує Діана Жданова.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment