Тарас Шевченко у світі музики очима філателіста

img2315Філателія може представити Тараса Шевченка у світі музики настільки широко, наскільки музика, пісня мали значення, зіграли роль у задоволенні естетичних запитів Поета, у формуванні його світогляду і творчого потенціалу, наскільки музика, пісня супроводжували його в побуті на короткому життєвому шляху.

Любомир ПИРІГ

Низка поштових марок, конвертів України присвячена народно-релігійним святам, які не обходилися без пісень. У Моринцях, у Кирилівці він бачив і чув, як їх відзначали. Це заклало підвалини його любові до рідного села, до Батьківщини: коляди, веснянки, свято Івана Купала, Маковея, Трійця. Уявлення про світ пісні, у якому Поет жив, зростав, виховувався, дають також серії марок України 2008—2009 рр., які художньо представляють коляди, веснянки, пісні весільні, жартівливі, пісні про кохання. Пісні чумацькі, козацькі, гайдамацькі, які ілюстративно представлені  марками цих років, виховували почуття патріотизму, заклали основи історичної пам’яті. Захоплювався він думами й піснями мандрівних кобзарів, лірників. Із дитинства уже бачив, які інструменти  були джерелом музики на святах, на весіллях, на громадських зібраннях. Це насамперед бандура (удосконалена в XVII—XVIII ст. колишня кобза), яка зображена на конвертах українських філателістів США (“Bandura”, 1989), Австрії (у візерунку штемпеля  передріздвяної філателістичної виставки Відень, 01.12.1990) та інших численних марках і конвертах (Пиріг Л. “Українська музика у дзеркалі філателії”, “Музика”, 2011. № 4—6. С. 58—64). На конверті 1975 р. (“Українські музикальні інструменти. Із музею М. Глінки”), на поштовій марці 1989 р., крім бандури, зображено й інші українські народні інструменти, які бачив, гру яких чув Т. Шевченко з дитинства. І кобзарів Поет бачив, слухав. Т. Шевченко знав про кобзаря О. Вересая (1803—1890;  конв. 1978, 2003, пам’ятник кобзареві в с. Сорочинцях на конв. 1975 р.),  якому після заслання надіслав свого “Кобзаря” 1860 р.  видання з дарчим написом. З поваги до народних співців, народолюбців, своєрідних  поетів-філософів  збірку своїх поезій 1840 року Т. Шевченко назвав “Кобзар”. 150-річчя його виходу у світ відзначено конвертом і пам’ятковим штемпелем (Київ, 18.04.1990). Кобзарі наступних десятиліть ніколи не обминали пісень на слова Т. Шевченка, пісень про нього. Кобзар Є. Мовчан (1898—1968; конв. 1998) на власну музику виконував шевченківський твір “Ой не п’ються пива-меди”, кобзар В. Перепелюк (1910—2000; немарков. конв., штемп. Вінниця, 22.11.2010) виконував пісні на слова Т. Шевченка і власну пісню “Слава, слава Кобзареві”.
Пам’ять  Поета про народних співців підтверджується його словами зі “Щоденника”: “я как будто с живыми беседую с ее (України) слипыми лирныками и кобзарями” (17.06.1857). Лірника можна побачити на одній із  поштових марок, присвячених М. Гоголю (1952).
Творче використання стилю дум, образ кобзарів, у які вслухався майбутній Поет із дитинства, а потім роз’їжджаючи Україною як член Археографічної Комісії (1845—1847), відчувається в його поемах “Сон”, “Перебендя”, “Гайдамаки”, “Катерина” і ін.
Автори спогадів про Т. Шевченка згадують про нього як про знавця численних українських народних пісень, які він прекрасно й залюбки співав із друзями, знайомими.  Відомий скульптор, друг Поета М. Микешин (1835—1896; пам’ятник у Смоленську на конв. СРСР 1989, портрет на конв. РФ 2010) згадує, що Шевченко співав, акомпонуючи собі на гітарі.
Широкі обрії для ознайомлення з класичною музикою, оперним мистецтвом відкрилися Поетові у Петербурзі, особливо після звільнення з кріпацтва,  тривали після заслання. Сприяли цьому знайомства з композиторами (Пиріг Л. “Позаукраїнські зустрічі та знайомства Тараса Шевченка”. — “Шевченківський краєзнавчий альманах”, К., 2010. — С. 31—34, 48—54). Тісна дружба зав’язалася з композитором, оперним співаком С. С. Гулаком-Артемовським 1839 року, тривала й після заслання (“Тарас Шевченко в колі українських друзів і знайомих”. Там само,  2008. — С. 37—38, 51—57).
Тарас Шевченко не був пасивним слухачем музики. Композиторів, твори яких він слухав, згадує у своїх прозових творах, у листуванні, у “Щоденнику”. Л. ван Бетховен — “божественный” “величайший музыкант”, твори його — “чудные создания”. Ораторія Ф.-Й. Гайдна “Створення світу” — “Это истинное сотворение мира”, музыка — “божественная”. В.-А. Моцарт — “великий представитель слышимой гармонии”, його “Дон Жуан” — “это очаровательное создание трудно  сыграть не прекрасно”.
Про мазурки “вдохновенного” Ф. Шопена: “Я никогда не наслушаюсь этих общеславянских, сердечно, глибоко унылых песен”. У повісті “Музыкант” високо оцінена увертюра Л.-Ф. Мендельсона до комедії В. Шекс­піра “Сон літньої ночі”. Близько двадцяти композиторів згадав Шевченко в записах, зокрема Д. Бортнянського, його знайомих М. О. Балакірєва,
М. І. Глінку, О. С. Даргомижського, М. С. Мусоргського. Портрети усіх їх на поштових марках різних країн, які  заслуговували б окремого описання і експозиції на філателістичній виставці.
Поезія Т. Шевченка, як відомо, “драматургічна”, але й не менш  “музикотворча”. Композиторів, творців музичних творів на слова Т. Шевченка приваб­лював зміст поетичних творів, що представлявся в лірико-романтичному, героїчно-вольовому стилі та інтерпретувався композиторами в найрізноманітніших формах і жанрах. Дослідники нараховують понад дві тисячі композицій на слова Т. Шевченка. Деякі створені композиторами пісні стали народними.
Одним із перших композиторів, який поєднав поезію Т. Шевченка з музикою був М. Вербицький (1815—1870; 2 конв. місцевого випуску, штемп. — Яворів Львівської обл., 04.03.1995), який створив хор-кантату на слова Поета “Заповіт”.  Вперше виконали її 1868 року на шевченківському концерті у Львові.
Загальновідома мелодія “Заповіту”, звучання якої ми сприймаємо як  гімн, створена близько 70-х років ХІХ ст. Г. Гладким (1849—1894; конв., штемп. — Полтава, 20.04.1999).
Загалом же відомо понад 60 музичних інтерпретацій “Заповіту” Т. Шевченка.
Одними з перших спроб музикальної інтерпретації віршів Т. Шевченка були п’ять хорових композицій і музика до його віршів буковинського  поета
С. Воробкевича (1836—1903; конв. 1986). Упорядкував 12 хорових творів  його на слова Т. Шевченка Д. Січинський (1865—1909; конв. 1990; пам’ятн. в Івано-Франківську, скульпт. М. Зорій, конв. 1990), який створив кантату “Лічу в неволі” і на честь Поета — гімн “Слава! Слава!” для жіночого хору.
Найбільше (близько 90) музичних творів на слова Т. Шевченка у М. Лисенка (1842—1912). Його цикл “Музика до “Кобзаря”  Тараса Шевченка” включає 74 композиції: солоспіви, дуети, тріо, квартет, хори для чоловічого і мішаного складу, кантати для солістів, хору, симфонічного оркестру. Крім цього, він створив кантату “До 50-их роковин смерті Тараса Шевченка” (сл. В. Самійленка), хор “Жалібний марш”, присвячену Поетові “Елегію” (сл. Лесі Українки). М. Лисенко брав участь у похороні Т. Шевченка, в організації та проведенні численних шевченківських концертів, був членом комітету нездійсненого спорудження пам’ятника Поетові (1910).
Пошта СРСР вшанувала пам’ять М. Лисенка конвертом 1962 року, коли і Львівське товариство колекціонерів на конверті власного випуску застосовувало штемпель — “120 лет со дня рождения Н. В. Лысенко — классика украинской музыки” (тир. 900). До 125-річчя  випущено конверт СРСР (штемп. — Полтава, 22.03.1967). До 150-річчя Пошта України випустила марку, конверт із застосуванням пам’яткових штемпелів 22.03.1992 року двох зразків у Києві та  3-го зразка в с. Гріньки Полтавської обл. Крім цього окремими пам’ятковими штемпелями відзначено “Святкування 150-річчя з дня народження Миколи Лисенка” (Полтава, 18—22.03.1992), “Всеукраїнський фестиваль на Полтавщині  до 150-річчя від дня народження М. В. Лисенка” (Полтава, 19—21.06.1992) і “Всеукраїнський конкурс піаністів до 150-річчя М. В. Лисенка” (Полтава, 18—21.03.1992). Конверт Пошти України видано і 2012 року (штемп. — Київ, 22.03.2912).  Пам’ятник М. В. Лисенка (автори О. Ковальов і В. Гнєзділов) на 4-х листівках і двох конвертах.
Шевченківська тема домінувала у творчості Я. Степового (1883—1921; конв. 1983). Він створив на слова Шевченка цикл “Барвінки”, солоспіви “Три шляхи”, “Із-за гаю сонце сходить” і ін., тріо, романси, хор. У Москві 1912 року виконав свій фортепіанний твір “Прелюд пам’яті Тараса Шевченка”.
Б. Лятошинський (1895—1968; конв. 1984, 1995) присвятив Т. Шевченкові кантату “Заповіт”, хор “Чернеча гора”, симфонічну сюїту, створив мішані хори на його слова, музику до кінофільму “Тарас Шевченко” (1951).
У творчому доробку С. Людкевича (1879—1979; марка 2004, конв. 1988, 1999) — кантата-симфонія “Кавказ”, кантата “Заповіт”, хори на слова Т. Шевченка, редакція хорових творів С. Воробкевича, Ф. Колесси. Він зробив спробу вивчити і проаналізувати музичні твори на слова
Т. Шевченка (1902, 1932).
У творчому доробку Ф. Колесси (1871—1947; конв. 1971) п’ять хорових  творів на слова
Т. Шевченка.
Багато творчої уваги Т. Шевченкові приділив А. Кос-Анатольський (1909—1983; конв. 1989; конв., штемп. — Львів, 01.12.2009): “Безсмертний заповіт” (на власні слова), на слова М. Рильського — вокальний терцет “Шевченко”, на слова Лесі Українки — солоспів “Не він один”; музичні інтерпретації поезіймузика до вистави “Тарасова юність”.
Опрацював клавір “Заповіту” М. Вербицького В. Матюк (1852—1912; конв. 2001, штемп. — Львів, 18.02.2002), який створив і кантату “Гамалія” на слова Шевченка.
Кантату під назвою “Заповіт” створив В. Барвінський (1888—1963; конв. 2008), автор статті “Розвиток української  музики і Тарас Шевченко” (1945).
Аранжував для хору з фортепіано “Заповіт” Л. Ревуцький (1889—1977;  конв. 1979, 1981, 2009). Створив симфонічну поему “Хустина”, два мішані хори в супроводі фортепіано.
Немалий внесок у музичну Шевченкіану зробили брати Майбороди Георгій (1913—1992; конв. 2013) і Платон (1918—1989; немарк. конв. штемп. — Київ, 01.12.2003, конв. 2008). 75-ти і 80-річчя обидвох братів відзначено пам’ятковим штемпелем — Полтава, 01.12.1993. Обидва брати створили романси, солоспіви на слова Т. Шевченка; Георгій — симфонічну поему “Лілея”, оперу за власним  лібрето “Тарас Шевченко” (1964); Платон — хори, вокально-симфонічну поему “Тополя”.
Першу шевченківську оперу створив М. Аркас (1853—1909; марка, штемп. Миколаїв, 21.02.2003) за власним лібрето на основі поеми “Катерина”. Поставила оперу “Катерина”  театральна трупа М. Кропивницького 1899 року. М. Кропивницький написав музику на вірш Т. Шевченка “За сонцем хмаронька пливе”.  Йому присвячено поштову марку і конверт 1965 (штемп. — Київ, 07.05.1965), конверт 1989 (штемп. — Кіровоград, 22.05.1990) років. Будівлю Кіровоградського музично-драматичного театру його імені зображено на конвертах 1974, 1982, 1987 рр. На конверті 1990 р.
— будівля Меморіального музею М. Кропивницького в Кіровограді. Пам’ятник видатному діячеві українського  театру — на конверті 1981 р. (скульпт. Є. Кунцевич).
В оперному жанрі поєднав творчість Т. Шевченка з музикою і композитор  Ю. Мейтус (1903—1997; конв. 2002) — опера “Гайдамаки”. Крім цього, він створив пам’яті Поета вокальний цикл “Кобзареві” (на сл. А. Малишка).
Композитор К. Данькевич (1905—1984, конв. 2005) написав оперу “Назар Стодоля”, балет “Лілея”, симфонічну поему “Тарас Шевченко”, низку романсів на слова Шевченка.
На слова Т. Шевченка створювали музику композитори І. Левицький (1875—1938; конв., штемп. — Тернопіль, 16.11.2000), К. Стеценко (1882—1922; конв. 1982, 2007), П. Сениця (1879—1960; конв. 1979). К. Стеценко написав музику для хору, солістів, симфонічного оркестру до поеми “Гайдамаки”, присвятив Поетові кантату “Шевченкові” (1910).
Музику до вистави “Думи мої…” (1945) написав А. Штогаренко (1902—1992; конв. 2002). Крім цього, — цикл романсів, хорових поем, симфонічну поему “Душа поета”.
Музику вистави “На світанні”, до радіопостановок “Відь­ма”, “Тарасові шляхи”, 10 романсів на слова Т. Шевченка написав І. Шамо (1925—1982; конв. 2000).
Композитор В. Косенко (1896—1938, марка 1996) обробив для хору і фортепіано народну пісню “Реве та стогне Дніпр широкий”.
П. Вірський (1905—1975; марка 2005) за мотивами поезій Т. Шевченка, на засадах народних танцювальних традицій створив хореографічні картини “Про що верба плаче” (1964).
Пам’яті Тараса Шевченка присвятили музичні твори Г. Верьовка (1895—1964; штемп. — С. Березна, Чернігівської обл. 26.12.1995), К. Домінчен (1907—1993; конв. 2007).
Г. Хоткевич (1877—1938; конв., штемп. — Івано-Франківськ, 21.12.2003; Високий Харківської обл., 21—27.10.2002; конв. 2007) написав музику на слова Т. Шевченка до віршів “Тополя”, “Зоре моя вечірняя”, зіграв роль Кобзаря у кінофільмі “Назар Стодоля” (1937). Він же й автор шевченкознавчих праць.
Композиторові Я. Барничу (1896—1967) присвячено штемп. — Івано-Франківськ 30.09.1996 (місцевий конверт). Він у США (Клівленд) керував хором ім. Т. Шевченка, організував концерт (300 співаків, 80 музикантів) на відкритті пам’ятника Т. Шевченкові у Вінніпезі (08.07.1961).
Авторові чотирьох хорових творів на слова Т. Шевченка Г. Китастому (1907—1984), керівникові капели бандуристів  у США присвячено конверт із зображенням бандуриста з бандурою (“Українським національним інструментом” — англійською мовою) і штемпелем — Чикаго,  08.10.1989.
Із російських композиторів приділив увагу особистості, поетичній творчості Т. Шевченка його сучасник О. М. Сєров (1820—1871; конв. 1963). Під впливом Шевченкових “Гайдамаків” створив пісню “Од села до села”, був учасником присвяченого Т. Шевченкові концерту в Петербурзі (27.04.1861). Він автор наукової праці “Музыка южнорусских песен” (1861).
Композитор П. І. Чайковський (1840—1893), пам’ятаючи, можливо, корені свого походження, прихильно ставився до української культури, часто відвідував Україну. На тексти Т. Шевченка написав романс “Вечір” (“Садок вишневий коло хати”, перекл. І. Сурикова). Видатному композиторові присвячено численні поштові випуски СРСР, а також інших держав.
Композитор С. В. Рахманінов (1873—1943; конв. 1963, 1973) створив романси на тексти віршів Т. Шевченка в перекладі О. Плещеєва — “Дума” (“Минають дні, минають ночі”), “Полюбилася я” (“Полюбила я на печаль свою”).
За походженням чех, композитор Е. Ф. Направник (1839—1916); листівка 1989) на текст Т. Шевченка створив хор (без супроводу) “На вгороді коло броду” (перекл. М. Гербеля).
“Заповіт” для чоловічого хору обробив О. В. Александров (1883—1946; марка 1983), створив “Поему про Україну” — “Шепчу Шевченковские строки…”.
Композитор  С. С. Прокоф’єв (1891—1953; конв. 1971, 1981, марка 1991, штемп. — Донецьк, 23.04.1991) використав текст “Заповіту” Т. Шевченка в опері “Семен Котко”, поклав його на музику.
Композитор О. О. Спендіяров (справжн. Спендіарян, 1871—1928) на текст  Шевченкового “Заповіту” створив хор “Як умру…”. Йому присвячені марка і конверт 1971-го, конверти 1991 і 2001 рр., штемп. — Сімферополь, 01.11.2011.
Створив романси на слова Т. Шевченка композитор Ю. О. Шапорін (1887—1966; конв., штемп. — Глухів, Сумської обл., 08.11.1987).
До широкої публіки доводили омузичені слова Т. Шевченка численні співаки. В опері М. Аркаса “Катерина” виступали Оксана Петрусенко (1900—1940; конв. 1980; марка 2000, штемп. — Київ, 11.02.2000, Балаклава Харківської обл. 18.02.2002), І. Козловський (1900—1993;  марка, конв. 1995; немарк. конв., штемп. — Київ, 24.03.2000; конв. РФ. 2000); І. Паторжинський (1896—1960; конв. 1968, 1988, 2006). Лариса Руденко (1918—1981; конв. 1987) виконувала роль Насті в кіноопері “Наймичка”  (1964), матері в опері “Катерина” (радіо, 1956), Стехи (опера “Назар Стодоля” К. Данькевича), Ярини (опера “Тарас Шевченко” Г. Майбороди). Усі вони, а також А. Солов’яненко (1932—1999; конв. 2002),  М. Гришко (1901—1973; конв. 2009), Б. Гмиря (1903—1969; марка, немарк. конв., штемп. — Лебедин Сумської обл., 05.08.2003), були виконавцями пісень, романсів різних композиторів на слова Т. Шевченка.
Сприяли ознайомленню світової людності з іменем Т. Шевченка, його словом у мелодіях пісень, романсів, оперних арій такі співаки, як О. Мишуга (1853—1922; конв. немарк., штемп. — Львів, 20.06.2003), М. Менцинський  (1875—1935; штемп. — Баличі Львівської обл., 25.04.1995), Соломія Крушельницька (1872—1952; конв. 1987, марка, конв. 1997, штемп. Київ, с. Біла, 13.09.1997).
В. Тольба (1909—1984; конв. 2009) виступав диригентом опер “Катерина”, “Наймичка” на сценах України, Росії, інструментував народну пісню “Реве та стогне Дніпр широкий”.
Як організатор, диригент сприяв популяризації творчості Т. Шевченка з допомогою музики поза Україною (Австрія) А. Гнатишин (1906—1995), якому  присвячено два конверти Спілки українських філателістів Австрії (штемп. — Відень, 01.12.1979; 01.12.1991) та конверт України (штемп. — Львів, 26.12.2006).
Не цурався української пісні, поважав ім’я Т. Шевченка славний російський співак Ф. І. Шаляпін (1873—1938; конв. 1973, 1990; марки 1965, 1973). У 1898 р. на запрошення М. Лисенка і М. Старицького він взяв участь у шевченківському концерті в Києві і виконав романс М. Лисенка на слова Т. Шевченка “Мені однаково”.
Великі заслуги в популяризації, прославленні поезії Т. Шевченка піснею має Черкаський  державний заслужений український народний хор, 50-річчя якого відзначено випуском  конверта з пам’ятковим штемпелем (Черкаси, 25.04.2007).
Ім’я Тараса Шевченка носить Київський національний театр опери і балету, будівля якого зображена на марках 1954, 2000 років, на 11-ти конвертах (1954—2000) і 8-ми поштових листівках (1974—1991).
Ім’я Тараса Шевченка, його творчість у поєднанні з українською піснею, з українським мелосом вічні. Це доводить, утверджує велич і слава Пророка української нації та української пісні.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment