Новоліття «Просвіти» Журба Часопис «Краєзнавство» на шляху оновлення Дитина довіряє красі Звідки прийшла і куди пішла земля Руська? День українського політв’язня «Захистити музей Максима Богдановича — обов’язок нашого сумління, справа нашої честі», Відслужили панахиду по Шевченку Майдан: біг по колу У Харкові «тітушки» наважилися на штурм… церкви! Показове нехтування Славнем держави Світовидці з міста Франкового При світлі Кобзаревої палітри «Руська трійця» в камені Витоки та проголошення Української держави (за документами ЦДАЗУ) Коли є проблеми з суспільною оптикою Максим Богданович і Україна: штрихи до неосяжної теми Завантажити pdf
Read MoreДень: 16.01.2014
Новоліття «Просвіти»
Євген БУКЕТ Ми живемо в динамічну і драматичну добу української історії. Переконаний, що про вирішальні події наших днів, свідками чи безпосередніми учасниками яких ми є, писатимуть навіть через багато десятиліть. Поза сумнівом, писатимуть і про сьогодення найстарішої громадської організації України — “Просвіти”. Її історичний шлях не менш цікавий і драматичний, ніж доля українського народу. У цьому, шановні читачі, ви маєте змогу переконуватися щоразу, коли знайомитеся з черговим числом “Слова Просвіти”. Наша постійна рубрика “Історія “Просвіти”, яка минулого року в очікуванні чергового ювілею називалася “Просвіті” — 145”, знайомить із подіями славетного…
Read MoreЖурба
СТЕЖКАМИ… Михайло КАМЕНЮК Виповнилося 125 літ від дня народження жінки унікальної долі, високоталановитої, самобутньої письменниці-емігрантки Галини Журби (Домбровської), про творчість якої, на превеликий жаль, майже не знає теперішня Україна. Журба — один із багатьох її літературних псевдонімів. Із прожитих 92 років — 70 в еміграції. Зусиллями краєзнавців і письменників Вінницької області нещодавно встановлено географічно точне місце народження, дитинства і ранньої юності Галини Журби. Це колишній хутір “Олександрія” — один із багатьох маєтків знаменитого роду польських князів Потоцьких, які владарювали на Правобережній Україні в ХІХ столітті. Знаходився цей хутір поблизу села…
Read MoreЧасопис «Краєзнавство» на шляху оновлення
Олександр РЕЄНТ, Лев БАЖЕНОВ, Олег БАЖАН Наприкінці 2013 року виповнилося 20 років із виходу в світ першого числа відновленого журналу “Краєзнавство” — спадкоємця і продовжувача часопису, заснованого 1927 року Українським комітетом краєзнавства. Першим відгуком на появу часопису було привітання першого Президента України Л. М. Кравчука, яке надійшло на адресу редакції: “Щиро бажаю творчих успіхів у відновленні історичної пам’яті народу і відродженні національної духовності задля розбудови й розквіту нашої незалежної держави України та щасливої долі її громадян”. Поява цього спочатку науково-популярного, а згодом суто наукового журналу має передісторію, яка сягає у…
Read MoreДитина довіряє красі
Лариса ІЗААК, архітектор-дизайнер, відмінник освіти України Кожен може захворіти, але дуже сумно, якщо це дитина. Коли виникає гостра необхідність покинути знайомий дитячий світ і увійти у світ медичних закладів і інтер’єрів. Дитина відчуває стрес від специфічних стін, обмеженого простору, від незнайомих медичних предметів, облаштування. Цей вимушений негативізм оточення тільки пригнічує настрій. Гнучка фігурка дівчинки схилилася над рисунком. Вона вперто трудиться, чорні коси гойдаються у такт штрихам. Щось не вдається, вона витирає і знову починає рисувати. Я завжди намагаюся навчити учнів головного: вміти працювати, не боятися труднощів, бо щоб щось змогти…
Read MoreЗвідки прийшла і куди пішла земля Руська?
На цей час москалі доконечно зрозуміли, що поляки поводили їх за носа з обранням на польський трон російського царя, і аж тепер московити розпочинають війну з Польщею. Військо збирається біля Києва під Васильковом під рукою князя, боярина Васілія Шереметєва. Шереметєв укладає план: ідуть в наступ двома корпусами — двома колонами, перша — все московське військо і українські ліберальні полки, друга позаду, на відстані, трохи ліворуч — відсікати татар, які уклали угоду з Польщею. Козаки відраджували боярина від цього: стіймо біля Києва, звідти можуть надати допомогу, а у випадку чого, сховаємось…
Read MoreДень українського політв’язня
12 січня 1972 року в Україні здійнялася нова хвиля арештів. За ґратами опинилися лідери шістдесятництва Іван Світличний, Євген Сверстюк, В’ячеслав Чорновіл; цього ж дня або впродовж якогось півтора року — також Василь Стус, Іван Дзюба, Зіновій Антонюк, Надія Світлична, Данило Шумук, Іван Коваленко, Микола Плахотнюк, Леонід Плющ, Семен Ґлузман, Олесь Сергієнко, Василь Лісовий, Євген Пронюк, Василь Овсієнко, Валерій Марченко — в Києві; у Львові та в Галичині — Іван Гель, Ірина та Ігор Калинці, Михайло Осадчий, Стефанія Шабатура, Зорян Попадюк, о. Василь Романюк, Богдан Ребрик, Оксана Попович, Ірина Сеник, Василь…
Read More«Захистити музей Максима Богдановича — обов’язок нашого сумління, справа нашої честі»,
Наприкінці 2013 року з Мінська надійшла тривожна звістка: Міністерство культури Республіки Бєларусь вирішило “оптимізувати” музей Максима Богдановича, зробивши цей визначний науково-меморіальний заклад …філіалом столичного Літературного Музею. Нагадаємо, що Максим Богданович — поет, перекладач, літературознавець, культуролог належить до найвизначніших лідерів білоруського національного відродження ХХ століття. Новаторська творчість і патріотична діяльність генія білоруського народу набула широкої популярності завдяки перекладам на головні європейські мови. Голові Ради Міністрів Республіки Бєларусь п. М. В. М’ясніковичу Шановний Пане Голово! Напередодні Нового року стало відомо, що Міністерство культури Республіки Бєларусь ухвалило рішення “оптимізувати” Літературно-меморіальний музей Максима Богдановича,…
Read MoreВідслужили панахиду по Шевченку
Цією публікацією ми відкриваємо нову рубрику “Московські історії з українською присутністю”, яку вестиме генеральний директор Національного культурного центру України в Москві, лауреат Національної премії імені Т. Шевченка, доктор історичних наук Володимир Мельниченко. Московські історії з українською присутністю Володимир МЕЛЬНИЧЕНКО Знахідка була для мене наскільки несподіваною, настільки й очікуваною. Гортаючи популярну в Першопрестольній газету “Московские ведомости” за перший рік ХХ століття, завмер, побачивши невеличку замітку від 26 лютого (11 березня) 1901 року: “Панихида по Т. Г. Шевченко. 25 февраля, в храме Большого Вознесения, что у Никитских Ворот, после литургии, была совершена…
Read MoreМайдан: біг по колу
Розчарування Майданом… Про це говорять дедалі голосніше. І посилаються на розчарування від Помаранчевої революції. Але чи не є це, за тією ж аналогією, “розчаруванням від зачарування”? Наслідком того, коли люди хочуть усього й одразу? Але на якій підставі? Петро АНТОНЕНКО Нинішня влада не виконала жодної вимоги Майдану, які оголошували на щотижневих Народних вічах: відставка президента Януковича, відставка уряду, міністра внутрішніх справ, покарання винних у репресіях проти учасників протестів. Жодної реакції. Новий закон про амністію учасників акцій протесту не діє, бо його, за твердженням Генпрокуратури, неможливо витлумачити. Ніхто з силовиків не…
Read More