Правда і кривда

Володимир ВОЙТЕНКО,
професор

На схилі гір, неначе лата,
пришите до лісів село.
Співає пуща сном кудлатим,
прадавнім шумом загуло.
Під сивим небом розстелилась
земля вівса та ялівцю.
Скорбота мохом оповила
задуману країну цю.
БогданІгор Антонич
(“Елегія про співучі двері”, 1934)

У кінці грудня в Болгарії та Литві відзначають свято, що корінням сягає язичництва. Це — День Блукаса, химерного пенька, який забирає на себе все погане. Блукаса носять із двору в двір, і кожен господар може лаяти його, скаржитися на невдачі, ба — лупцювати пеньок батогом. А тоді Блукаса спалюють. Усі негаразди йдуть за димом, дні довшають, ночі коротшають — наближається пора, коли орють та сіють.
Український агросектор закінчив 2013 рік із найвищим показником зростання (+12 %) серед усіх галузей вітчизняної економіки. Всього агропродукції виробили на 250 млрд грн, а експортна виручка за 11 міс. сягнула $15,4 млрд. Завдяки сприятливим кліматичним умовам урожай зернових — 63 млн тонн. Саме з АПК уперше за роки незалежності на європейський ринок “прорвалася” велика вітчизняна компанія (МХП), чим довела, що якість нашого продукту відповідає євростандартам. Здавалося б, жити й радіти, але високий урожай є одна з причин зниження закупівельних цін. Найбільших утрат зазнали виробники зерна і олійних культур. Ця тенденція змусить багато агрокомпаній через низьку рентабельність пригальмувати, але це не єдина проблема. Аграрії чекали підписання асоціації з ЄС, припливу інвестицій і здешевлення імпортної великогабаритної техніки (передовсім комбайнів). Непідписання угоди — втрата прибутку в розмірі 1—1,2 млрд ам. дол. Попри високі вимоги, ми вже сьогодні працюватимемо за регламентами ЄС, оскільки нові ринки дають нові прибутки. Ринок навчає хорошого, проте не тоді, коли його контролюють “смотрящіє” від урядових паханів.

1.
Наприкінці 2013 р. стало зрозуміло, що під знаком питання залишилися податкові пільги для агробізнесу (фіксований сільгоспподаток та акумуляція коштів від ПДВ). Податкова проблема не дозволяє зняти напругу в галузі: сума втрат від скасування існуючих пільг — 5,2 млрд грн; цьому відповідає зменшенням сальдо зовнішньої торгівлі на $1,6 млрд.
Попри великі очікування, заходи з реформування землекористування виправдалися лише частково. Залишилися питання щодо нової системи реєстрації договорів оренди і земельних ділянок. Не визначені також деякі засади створення і функціонування Земельного банку. Скидається на те, що зараз не час відкривати ринок сільгоспземлі: цього не хочуть 50—70 % сільських мешканців, але прагнуть 50—70 % “грошевласників” (навіть таких, які корову бачили лише по телевізору).
Перспективи нашого АПК величезні; європейці прагнуть укладати гроші в рослинництво, тваринництво і логістику. Агровиробництво в Україні можна збільшити втричі, а зі своїм продуктом виходити і на неєвропейські ринки (Іран, Ірак, Китай). Для цього потрібно збільшити елеваторні потужності, портову і морську перевалку, вагонний парк. Лише так удасться зберегти і вигідно продати зерно. Унікальні властивості чорноземів, досконалість західної сільгосптехніки та до останньої коми виписана технологія виробництва всього, що люди їдять, спонукає до використання найефективніших менеджерських схем. А саме — створення агрохолдингів для механізованої експлуатації великих масивів землі з мінімальним використанням робочих рук. У середньому в 39 країнах Європи частка сільської людності становить 29,5 % з коливаннями від 3 % (Бельгія) до 53 % (Молдова); Україна займає проміжну 21шу позицію (рис. 1). Маємо брати до уваги, що безпосередньо в полі чи корівнику в більшості країн працює менша частка сільського населення, багато рук зайняті в переробці сільгосппродуктів. Маючи бажання долучатися до передових технологій, мусимо передбачити зростання сільського безробіття (негативні наслідки якого вже й сьогодні даються взнаки). Але це — лише один бік справи. Мусимо пам’ятати, що село, крім усього іншого, “вирощує” українців, носіїв мови і ментальності нашого народу. Камбій, як відомо, є вихідна для усіх інших тканина в коренях і стовбурі, без неї немає росту. Сьогодні, як і в роки колективізації та Голодомору, українське село є загроженим: кинуте напризволяще в змаганні з малолюдними технологіями, воно вимирає. Як свідчить рис. 2, народжуваність у селах є дещо вищою, ніж у містах, але показник сільської смертності набагато перекриває цю різницю.

2.
Природний приріст населення має від’ємну величину (депопуляція) і в містах, і в селах (рис. 3), але в цьому сенсі протягом усіх років незалежності демографічна ситуація є гіршою саме в селі. Це — багатопричинне явище, рушіями якого, закільцьованими в кризову петлю, є економічні, соціальні та екологічні негаразди. Стисло можна характеризувати їх п’ятьма головними позиціями.
1. В екологічно забруднених регіонах України підвищена смертність від інфекцій, хвороб органів травлення, злоякісних новоутворень і хвороб системи кровообігу, що безпосередньо пов’язане з агресивністю забруднень. Підвищена смертність від зовнішніх причин (зокрема від самогубств та вбивств) віддзеркалює специфічний стиль життя, спровокований соціопатіями фіктивного соціалізму та “дикого капіталізму”.
2. Серед виробничих забруднень на смертність сільського населення найбільше впливає довготривале неконтрольоване зберігання залишків агрохімікатів (пестицидів); мешканці міських поселень потерпають передовсім від промислових відходів I—III кл. небезпеки, продуктів спалювання мазуту, вугілля та бензину, скидання в поверхневі водні басейни забруднених вод.
3. Від радіаційних чинників більше потерпає сільська людність, що пояснюється великою щільністю і площею післяаварійного забруднення ґрунтів, високим природним радіаційним фоном, “земляною” технологією сільгоспвиробництва і практично безконтрольним споживанням контамінованих продуктів харчування (що частково поширюється і на місто).
4. Західні села, маючи вагомий приток заробітчанських коштів, водночас потерпають від зростання кількості напівзруйнованих і зруйнованих родин, кількості сиріт і напівсиріт, і з кожним роком ця проблема стає гострішою.
5. Біологічні та психологічні особливості чоловіків спричиняються до того, що ця верства населення є найбільш загроженою зусібіч; дуже низька тривалість життя сільських чоловіків фіксує трагедію втрати соціального престижу, пияцтва та деградації.
6. Матеріали державної статистики (www.ukrstat.gov.ua) свідчать, що забезпечення закладами дошкільної освіти лишається невирішеною проблемою, і передовсім це торкається села. Якщо в містах із 1995 р. до 2012го охоплення дітей дошкільними закладами зросло з 53 % до 68 %, то в сільській місцевості з 28 % до 38 %. Менше садочків — менше народжується дітей (а на тих, що народилися, менше поширюються переваги дошкільної освіти).
У такому контексті повернемося до рис.1. Як стоїть справа в інших країнах, що мають середню та вищу за середню (30—50 %) частку сільської людності? Не торкаючись математичної технології аналізу, можна сказати про дві якісно відмінні підгрупи країн. До першої належать давні “європейці” з невеликою домішкою нових членів ЄС, які за соціальноекономічними та демографічними ознаками вже зуміли врости в новий ґрунт. Другу підгрупу (до неї належить Україна) складають колишні будівники соціалізму з СРСР та деякі балканські країни. Ці невдахи мають низку відмінностей від “нормальної” Європи до яких належать, а саме: низький валовий внутрішній продукт (у перерахунку на 1 людину); висока смертність немовлят; висока смертність дорослого населення від туберкульозу та хвороб органів кровообігу; висока загальна смертність; низька тривалість життя.
Мусимо рятувати свій селянський “камбій”. Не відмовляючись від інтенсивного малолюдного землеробства та тваринництва, маємо зберігати критичну масу сільського люду (в пільговому режимі розвиваючи присадибне, фермерське і кооперативне виробництво).
“Чорнобривців насіяла мати” — це стратегічний пароль, що мусить лишатися чинним кожної весни. А ще я дуже люблю матіолу, проте мені подобається також розлога геометрія пшениці й виноградників. “Там, де сонце є зараз, для одних воно сходить, для інших заходить, — пише Імантс Зієдоніс (“Епіфанії”, 2003). — Правду має лампа на столі і правду має темрява в кутку. Страшне, скільки багато на світі правд. З розуму можна зійти, якщо немає своєї. Вдягніть білу сорочку і почистіть черевики матері. Вдягніть білу сорочку, коли у вас немає гостей, і копайте землю так, як до вас ще ніхто не копав”.
Маємо свою правду, проте на нашу віковічну землю зазіхають “реальні пацани” — готують Україні маршрут “Титаніка”.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment