Так хочеться вранці або прийшовши додому з роботи, чи у вихідні увімкнути КАНАЛ ГАРНИХ НОВИН, щоб переконатися: не все так кепсько у Данському королівстві! Що є ще довкола чимало людей, хто наполегливо будує Україну для себе і в собі, для свого оточення, зрештою, для свого народу. Що ми ще не мертва скута кригою територія і що таки пробиваються з-під снігу промінці пролісків за всесвітнім законом перемоги добра над злом.
Михайло КАМЕНЮК
Але на наших телеканалах табу на добро. Монополія на тиражування страху, жахіття, збоченства, кровопролиття, злочинства. Неначе лихий Карабас-Барабас прийшов у державу, всівся у ній і сховав до кишені золотий ключик від сонячного палацу.
Потьмарення свідомості безпросвітнє. Але все ж…
Останню неділю січня у Новограді-Волинському на Житомирщині традиційно вважають Днем кума. Автор і реалізатор цієї зовсім не жартівливої ідеї місцевий підприємець, власник магазину “ТелефонЪ”, відомий громадський діяч Андрій Газаров.
Кумівство в розумінні новоград-волинців зовсім не печально відома роздача привілеїв і постів, котрі прижилися в провладних українських коридорах. Нова традиція покликана повернути істинну сутність поняттю “кум” у православній Україні: це хрещений батько (нанашко) твоїх дітей, усе життя відповідальний за них перед Богом, це — істинний товариш і друг, що поквапиться допомогти тобі в лиху годину.
У самого Андрія Газарова є вже понад 1200 кумів. А все тому, що він особисто ініціює хрещення в церкві маленьких новоград-волинців, серед яких багато дітей-сиріт та дітей із фізичними вадами.
У Новограді-Волинському розташований санаторій-пансіонат для дітей із синдромом Дауна. І Газаров, до речі, за освітою педагог, став одним із найстаранніших шефів цього гуманного закладу. Тут майже всі діти — учорашні й нинішні — стали його похресниками. Багато з них уже повиростали і кличуть дорогого нанашка на свої сімейні урочистості, для чого йому іноді доводиться робити найдальші авіаподорожі. Бо багатьох його похресників усиновили й удочерили зарубіжні громадяни.
Не подумайте, що від свого скромного бізнесу сім’я Газарова, у якій є четверо власних дітей, живе шикарно. Швидше за все, вона живе, як усі земляки, котрі мають роботу. Але Андрій Газаров і його близькі незміримо багатші за багатьох мільйонерів та політиків, які роками обіцяють нам, що дочекаємося торішнього снігу у спасівку. Віддаючи більшу частину заробленого нещасним сиріткам, Газаров сягає вершин християнської доброчинності. Він має щастя, яке не купити нічим.
“…може, коли і буде в спасівку сніг торішній. Бійтеся правди, люди! Бійтеся, так ми грішні… Бійтесь — коли безсила, бійтесь — коли, мов праща… Як розрита могила, стала народна правда. Бійтеся дні і ночі, бійтесь, коли бунтує. Хай не випече очі — краще хай забинтує. В пекло пряма дорога, особливо для знаті. І не боятись Бога — бійтесь Його не знати…”
