У самостійній державі має бути і самостійна Церква…

Звернення Всеукраїнського православного братства Андрія Первозванного Української Православної Церкви Київського Патріархату до виконувача обов’язків Президента України та голови Верховної Ради України і депутатів Верховної Ради України  (Як депутатський законопроект)

Протягом усієї історії завжди виникали суттєві перешкоди для встановлення та утвердження Єдиної Помісної Православної Церкви в Україні, незалежної від Москви. Цьому процесу перешкоджали внутрішні обставини і зовнішні впливи. Незалежність держави неможлива без духовної свободи народу, пригадаймо, що Вимогу про автокефалію Української Православної Церкви висунув у категоричній формі 12 листопада 1918 р., на останній сесії Собору новопризначений міністр ісповідань гетьманського уряду О. Лотоцький. Основна засада української державної влади полягає у тому, що у своїх відносинах до інших церков, Українська Церква має бути автокефальною під головуванням Київського митрополита та в канонічному зв’язку з іншими самостійними церквами. Від часу нетривалого відновлення української державності на початку XX століття,  1 січня 1919 року Директорією УНР був ухвалений Закон про верховне управління Української Православної  Синодальної Церкви від московського патріарха Тихона. Українська Православна Церква ставала юридично незалежною.
Сьогоднішній день ставить перед нами особливу вимогу і державного, і церковного порядку в Україні. У світлі останніх подій, чітко проявляється можливість на законодавчому рівні повернутися до позитивного вирішення цього доленосного завдання України та її народу. Так близько до здійснення мети ми ще не стояли ніколи.
У Верховну Раду України потрібно внести законопроект “Про автокефалію незалежної від московського патріарха Української Православної Церкви”, розглянути та проголосувати.
Патріарха Кирила з його “Руским міром” визнати персоною нонграта і заборонити в’їзд в Україну. Виконувачу обов’язків Президента і Голови Верховної Ради України і депутатам Верховної Ради України негайно офіційно запросити Вселенського патріарха Варфоломія в Україну, та відрядити офіційну делегацію в Стамбул (Туреччина) для супроводження Вселенського патріарха Варфоломія в Україну.
Крім того, необхідно офіційно запросити в Україну делегацію українських православних владик діаспори США, Канади, Європи, Південної Америки та Австралії.
Спочатку законопроект необхідно проголосувати у Верховній Раді, і ухвалене рішення надіслати Вселенському Патріарху Варфоломію, а потім винести це питання на Майдан. Такої нагоди може більше не трапитися. Бо у світлі останніх подій це може прихилити волю роз’єднаних православних людей до єдності. 80 років Московський Патріархат і Російська закордонна православна церква не визнавали і предавали анафемі один одного, а після втручання президента Росії та російської влади вони об’єдналися в єдину церкву. Даний факт повинен стати прикладом і для Української влади.
В Україні Церква відокремлена від держави, і держава не втручається у внутрішнє життя Церкви. Але держава не може існувати без Церкви, а Церква — без держави… Тому, держава повинна сприяти проведенню православними церквами своїх помісних соборів для об’єднання. Ми отримали від Бога дар — Українську державу. І молодій Українській державі потрібна незалежна від Москви Українська Православна Церква, визнана всіма помісними православними церквами. Нам потрібно берегти цей дар, що дістався нашому народові, як нагорода за великі страждання впродовж багатовікової історії.
Поняття “автокефальний” походить від грецьких слів:  autos — сам і  kefalos — голова. Воно означає статус церкви, самостійної і незалежної в керівництві й сполучення з іншими автокефальними Православними Церквами шляхом Євхаристійного єднання в Святу Соборну Апостольську Православну Церкву, головою якої є Ісус Христос.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment