Конституція громадянського суспільства

Як читаємо на обкладинці цього незвичного видання, “Конституція солідарності є засобом нормативного врегулювання і обґрунтування солідарних правових взаємовідносин між громадянами Української Республіки, незалежно від їх місця в суспільній ієрархії, посадових чи інших обов’язків”. Конституція солідарності принципово відрізняється від попередніх конституційних спроб. Відрізняється змістом, спрямованістю і закладеною в ній обов’язковістю використання права і влади в інтересах всіх громадян.

Конституція є функціонально обумовленою, бо вимагає від конкретних органів держави, посадових осіб, організацій і громадян виконання чітко визначених функцій в інтересах всієї Української Нації.

На відміну від попередніх Конституцій, які були лише деклараціями про наміри і мали переважно парадний характер, Конституція солідарності є робочою збіркою юридичних норм, призначених для обов’язкового практичного застосування.

У Конституції чітко сформульовано вимоги, які суспільство ставить перед державними службовцями, політичними партіями, громадськими організаціями і громадянами. З цією метою, кожна стаття функціонально обумовленої Конституції солідарності складається з трьох частин:

— конституційна норма (вимога) стосовно функції, що має бути виконана відповідним органом, службовою чи іншою особою, зокрема громадянином;

— відповідальний орган (службовець) відповідальний за нагляд та контроль за дотриманням цієї норми;

— санкції, що накладаються за порушення зазначеної конституційної норми.

Саме завдяки такому зобов’язуючому підходу Конституція стає насправді Основним Законом прямої дії, а отже, справжнім фундаментом законодавства і прикладом практичної реалізації головного правового документа держави.

Конституція солідарності розкриває визначення принципових понять, що лежать в основі республіканського державного устрою і використовуються в процесі державотворення, а саме:

— республіка, тобто держава публічної (народної) влади;

— взаємна відповідальність як умова солідарної системи державного устрою;

— суспільний постулат солідарності;

— гасло суспільної діяльності;

— критерій суспільної корисності кожного державного і недержавного органу, службовця, кожної посадової особи, кожного громадянина України;

— національна ідея, національне питання і мовне питання;

— ідеологія українського патріотизму і три ідеали Української Нації: моральний, виховний, політичний;

— поділ влади на чотири складові, незалежні у межах своєї компетенції: законодавчу, центральну виконавчу, самоврядну та судову;

— уточнення Державних символів Української Республіки;

— головні обов’язки (функції) кожного громадянина Української Республіки;

— вимоги до політичних партій і громадських організацій.

Зокрема політичним ідеалом Української Нації запропоновано визнавати такий оптимальний результат спільної наукової, господарчої, культурноосвітньовиховної та міжнародної діяльності державних органів, установ, підприємств і організацій всіх форм власності, громадських організацій та окремих громадян, коли:

1) рівень безробіття в Україні не перевищує 3 %;

2) рівень інфляції не перевищує 3 % на рік;

3) сукупний державний борг не перевищує річної суми дефіциту державного бюджету;

4) сальдо балансу зовнішньої торгівлі є позитивним;

5) українська мова повсякденно використовується всіма громадянами Української Республіки на всіх рівнях спілкування, в усіх сферах, галузях і сегментах суспільного інформаційного простору;

6) за рівнем доходів на душу населення Українська Республіка входить до першої десятки країн світу;

7) за середньою тривалістю життя громадян Україна входить до першої десятки країн світу;

8) Україна повністю забезпечує себе необхідними джерелами енергії та сировини і не залежить від зовнішніх постачальників;

9) Збройні Сили Української Республіки та інші збройні формування, визначені цією Конституцією, за патріотичної участі всіх громадян, здатні захистити незалежність, територіальну цілісність і суверенітет України;

10) за станом природного середовища і екологічними показниками Україна входить у десятку кращих країн світу;

11) за досягненнями своїх представників на турнірах, стадіонах і спортивних аренах Українська Республіка входить до десятки кращих країн світу;

12) Українська Республіка і Українці користуються заслуженим авторитетом у світі.

Маючи цей закріплений у Конституції і відомий всім громадянам дороговказ, вже не буде сенсу бавитися у передвиборні обіцянки лідерів і партій, а потім виправдовуватись із посиланням на несприятливі обставини.

Бо конституційно визначений політичний ідеал Нації і Держави — це чітке завдання, яке ми всі повинні вирішити, це планка, яку будьщо треба подолати, це мета, яку треба досягти.

Відповідно, це стосується також  морального і виховного ідеалів.

У цій Конституції вперше чітко визначено устрій громадянського суспільства, що повинен мати трирівневу адміністративнотериторіальну структуру, зазначено відповідні функції врядування на кожному рівні, з максимальною робочою деталізацією напрямків діяльності, обов’язків, повноважень, джерел фінансування і витрат. З особливою досконалістю, в подробицях опрацьовано організаційноправові норми самоврядування на місцевому рівні.

У розділі “Основні функції держави” визначено функції відповідних органів у сферах: Оборона і безпека, Служба захисту конституційних прав громадян, Державний Комітет Контролю, Зовнішньополітичне відомство Української Республіки, Сфера виховання, освіти і науки, Господарча діяльність: планування, виробництво, фінанси, Паливноенергетичний комплекс, Сфера оздоровлення і соціальної підтримки громадян, Сфера культури і національної спадщини.

У цьому розділі, як і в інших, багато новацій. Зокрема у частині “Оборона і безпека” передбачено діяльність військових формувань територіальної оборони. У частині “Господарча діяльність: планування, виробництво, фінанси” визначено єдину податкову норму, у частині “Сфера оздоровлення і соціальної підтримки громадян” передбачено стимулювання самооздоровчої діяльності громадян тощо.

У частині “Служба захисту конституційних прав громадян” передбачено  зокрема, що ця служба повинна координувати діяльність Префектів поліції, надавати їм всебічну допомогу; всебічно підтримувати діяльність регіональної поліції, надавати її співробітникам (зокрема місцевим шерифам) кадрову, професійну і організаційну допомогу, зокрема у сфері профілактичної роботи та громадських зв’язків.

Розділ “Центральні органи управління державою” вміщує функції і норми діяльності Національних Законодавчих Зборів Української Республіки, Ради Міністрів Української Республіки та її Апарату, Президента Української Республіки та його Канцелярії.

Чітко визначено умови, що пред’являються до кандидатів на високі державні посади, зокрема на посаду Президента Української Республіки. Наприклад, якщо  Президент Української Республіки повинен виконувати функції Верховного Головнокомандувача Збройних сил України, то він обов’язково мусить мати відповідну військову підготовку.

Розділ “Юстиція” вміщує норми діяльності й відповідальності Міністерства справедливості, Прокуратури, Судів і судочинства, а також  Конституційного Трибуналу Української Республіки.

Для кращого розуміння предмета, перед власне текстом проекту Конституції вміщено короткий екскурс в історію конституційного процесу, починаючи од “Руської Правди” до першої Конституції незалежної України.

Автори Конституції Української Республіки сподіваються, що це видання буде сприйнято з розумінням і знайде підтримку широких верств суспільства.

 

Євген ҐОЛИБАРД

 

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment