Із словом Кобзаря ми завжди перемагаємо

Розпочався захід покладанням квітів до пам’ятника від патріотичних організацій і шанувальників поета. Зворушливим був момент, коли один із національних авторитетів Євген Сверстюк прикрасив скромними волошками квітник із чорнобривців біля пам’ятника. Хор “Гомін” виконав державний гімн України.

Відповідальний секретар “Просвіти” Микола Нестерчук зазначив: “Сьогодні найактуальніше питання — об’єднання народу, те, до чого закликав наш Пророк: “Обніміться ж, брати мої, молю вас, благаю”. Під цим гаслом ми нині вшановуємо нашого генія”.

Юрій Шепетюк, голова КУНу, у виступі наголосив, що всі пророцтва Тараса Шевченка справджуються. Голова Київської міської організації НРУ Віктор Горбач акцентував на нинішніх подіях: “Уже 300 років Україна хоче звільнитися від ненависного окупанта. Ми пам’ятаємо ті постріли, які вбивали українців, що вийшли відстоювати свій вибір на Майдані Незалежності. Ще не оклигали від цього, як знову повинні виборювати право жити на своїй землі — ворог знову стріляє в нас. У Москві геббельсівська пропаганда розповідає, що українці — це фашисти, русофоби. Це не так. Прогресивні росіяни стояли разом з нами на Майдані, також віддавали життя за нашу і свою свободу. Ми не любимо лише окупантів. Сьогодні “заробітчанитітушки” за гроші вбивають українців, нищать нашу землю, насаджують корупцію. Вони будуть покарані. Ми повинні знищити політичну корупцію, коли на виборах купують і продають голоси. Якщо ми цього не зупинимо, Україна ніколи не буде вільною і процвітаючою. Громадський рух УПА, створений 9 березня 2012 року, у день народження Шевченка провів багато акцій і заходів. Ми беремо участь у виборах різного рівня, щоб боротися з корупцією, ідеологією загарбників. Адже Шевченко заповідав: “Борітеся — поборете”.

Член Центрального проводу НРУ Ігор Шевченко представив громадянина Росії, чеченця, який на знак протесту відмовився від російського громадянства. Він розповів, що на Сході в лавах сепаратистів воюють чеченці. Можливо, так і є, але їх там лише кілька десятків, це люди, які за гроші готові продати свій народ, рідну матір. Це не представники народу, який нині перебуває в неволі у складі Чеченської федерації. Чеченці, які сьогодні не з власної волі живуть не на своїй землі, створили величезну армію, яка у випадку інтервенції Росії готова допомогти воювати за свободу українців. “Адже ваша свобода — це поступ до нашої свободи. На знак протесту проти терористичної політики, яку проводить Кремль на чолі з Путіним і Медведєвим, висловлюючи волю мільйонів людей, відмовляюся від громадянства Російської Федерації, щоб позбутися тих ланцюгів, які носив протягом 50 років. У боротьбі за свободу у нас загинуло сотні тисяч людей. Їхні діти залишилися сиротами, матері досі оплакують синів. Десятки тисяч чеченців за свої погляди перебувають у в’язницях. Ми, як і ви, хочемо бути вільними”.

Член Президії політради “Нашої України”, голова молодіжного крила Ольга Бігус сказала, що вперше прийшла до Шевченка з розпачем — адже на 23му році незалежності ми зіткнулися з такою бідою, що доводиться захищати суверенітет і цілісність держави. “Мені прикро й боляче, що замість того, щоб на весь світ у ювілейний рік прославляти Тараса Григоровича, ми оплакуємо хлопців, які віддали своє життя за те, щоб ми змінювали Україну, щоб піднялися і в своїй силі, і в своїй єдності, про що мріяв наш Кобзар. Я хочу, щоб на нашій найпрекраснішій землі був спокій і мир. Молоде покоління готове присвятити життя, щоб побудувати Україну Шевченкової та нашої з вами мрії”.

Колишній політв’язень Василь Овсієнко нагадав події, пов’язані з днем перепоховання Шевченка, коли відзначати цю дату забороняли. “Пригадую, 1967 року тут було чи не найвелелюдніше зібрання. Почали хапати людей, запихати у воронки. Тоді Микола Плахотнюк (нині директор Музею шістдесятництва) закликав іти до ЦК КПУ. Близько 600 осіб рушило туди, їх дорогою обливали водою з пожежних машин, перешкоджали ході, але вони дійшли й домоглися, що затриманих випустили. А 1972 року тут усе було оточено воронками, не можна було навіть підступитися.

Коли мене заарештували, я почав вивчати Тараса Шевченка ґрунтовно (раніше знайомився з його творчістю за університетською програмою). Тепер кілька годин можу цитувати Шевченка з пам’яті. Закликаю вас до цього”.

Праправнучки Тараса Шевченка по сестрі Катерині Любов та Олена Майбороди, музикант, доцент Володимир Ярошенко, поет Григорій Булах виконали твори, присвячені Шевченкові.

“Із словом Шевченка ми завжди перемагаємо”, — підсумував Микола Нестерчук.

 

 

 

 

 

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment