МАН — інтелектуальне явище Львівщини

Богдан ЗАЛІЗНЯК

 

“Мета роботи — з’ясувати особливості функціонування хронотопу дому в романі Валерія Шевчука “Дім на горі”. Досягнення мети передбачає виконання таких завдань:

— з’ясувати теоретичний зміст поняття хронотоп;

— охарактеризувати хронотоп дому, виявити його специфічні риси та властивості;

— простежити взаємозв’язки дому та зовнішнього часопростору персонажів;

— визначити, як “дім” впливає на розгортання внутрішніх часопросторів персонажів, на розвиток їхніх образів у романі…

До питання хронотопу дослідники почали звертатися недавно — на початку ХХ століття. Розглядаючи хронотоп як теоретичне поняття, знаходимо різні погляди дослідників щодо класифікації хронотопів (наукові праці Михайла Бахтіна, Стефанії Скварчинської, Нонни Копистянської). Відштовхуючись від тверджень, які пропонують дослідники, звертаємо увагу на органічний зв’язок між часом і простором у художньому творі, розрізняємо реальний і художній (авторський) часопростір, виокремлюємо низку хронотопів (хронотопи дороги, порогу, замку, міста), пов’язаних із конкретними мікропросторами, зокрема хронотоп дому. Саме дім — важливий елемент зовнішнього часопростору (фізичного) і потужний імпульс для формування внутрішнього часопростору (духовного, особистого мікросвіту персонажів) у романі В. Шевчука “Дім на горі”.

“Отож хто такий Василь Пачовський? Насамперед — представник західноукраїнської інтелігенції останньої третини ХІХ — першої половини ХХ ст., людина високих моральних цінностей, зі своїми життєвими принципами та пріоритетами.

…Наукова новизна отриманих результатів нашого дослідження полягає у тому, що життєпис, творчу та наукову біографію Василя Пачовського, з наголосом на його історикокраєзнавчій діяльності, відтворено на основі аналізу матеріалів його особової справи з Архіву Львівського національного університету імені Івана Франка (у 1939—1941 роках Василь Пачовський був старшим викладачем кафедри української мови цього вишу) та його ж історичних праць. Наголосимо, що наявний у цих працях фактологічний матеріал і висновкові твердження, зроблені Василем Пачовським, ми порівняли з положеннями, почерпнутими із сучасних історичних досліджень, виявивши деякі неточності, допущені Василем Пачовським при характеристиці певних моментів історії досліджуваного ним Закарпаття”.

Ці два процитовані уривки з наукових праць належать не професорам вищих навчальних закладів і не докторам з академічних інститутів. Це наукові пошуки учнів шкіл Львівщини. Але не звичайних учнів, а академіків, членів Львівської обласної Малої академії наук учнівської молоді. Перший — це цитата з наукового дослідження Богдани Муравської, учениці 11 класу Класичної гімназії при ЛНУ імені Івана Франка. Другий текст — уривок із наукової праці Ірини Кмиць, учениці 10 класу СЗШ № 2 імені М. Шашкевича м. Золочева, — “Історикокраєзнавчі дослідження Василя Пачовського”, про видатного культурного громадськополітичного діяча минулих століть.

Богдана Муравська й Ірина Кмиць — призери ІІІ етапу Всеукраїнського конкурсузахисту науководослідницьких робіт учнів членів МАН України.

Ці праці презентували на восьмому Фестивалі науки у Західному науковому центрі (ЗНЦ), із яким Львівська обласна МАН уклала угоду 5 лютого 2010 року про співпрацю і підтримує тісні контакти.

Отже, молоді науковці — переможці Всеукраїнського конкурсузахисту науководослідницьких робіт учнівчленів МАНУ представили свої роботи науковцям ЗНЦ НАНУ і МОНУ. В обговоренні їх взяли участь доктори філологічних наук: членкореспондент НАНУ Микола Ільницький і професор і письменник Петро Шкраб’юк. “Ви, молоде покоління, — завершив свій виступ М. Ільницький, — повинні розвивати гуманітарне відгалуження нашої науки… І станете з Малої академії — Великою”.

А згодом в Актовій залі Львівського національного університету імені Івана Франка відбулася Урочиста Академія, присвячена випускникам МАН. Поважні науковці раділи з досягнень МАНівців. Перший Президент МАН — академік Ігор Юхновський — висловив кілька сентенцій, які уважно слухали молоді науковці: “Суть МАН — підтримка талантів. Талант — це вміння дуже довго працювати над чимось одним і не втомлюватися… Дуже важливо у всьому мати міру. Не можна бути дуже мудрим… Не треба думати, що в світі все відкрито. Бережіть свій талант… Головне: зрозуміти те, чого ти не розумієш, — є ключем до того, щоб відкрити те, чого не розумієш… Дякую, що я міг подивитись у ваші розумні очі”.

Президент МАН професор Іван Вакарчук сконстатував: “Наукова діяльність — важка праця. І я вам, академіки, дякую за неї. Дякую і батькам, які спровадили вас на цю дорогу, викладачам і вченим, які разом із вами торували важкі перші кроки в науці. Бажаю, щоб ці кроки ви запам’ятали на все життя”.

Директор Львівської МАН Іванна Бородчук зазначила: “Україна переживає непростий період. Але вона змінюється. Саме молодь заявила про те, що вона хоче жити в новій державі. І вам, молодому поколінню, будувати ту нову Україну — самобутню, багату інтелектуально. Бог вам дав талант! Не згубіть його… Пізнавайте світ! Інтегруйте свої знання в світову спільноту. І нехай світ пізнає Україну через вас — розумних, освічених… Будьте здоровими, щасливими й успішними, мирного вам неба. І нехай береже Вас Бог”.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment