Євген ҐОЛИБАРД
Дивна війна в країні, народні депутати якої гуляють не лише у вихідні дні, а деякі взагалі не виходять на роботу або й зовсім не приїздять до Києва, справно отримуючи заробітну платню в банкоматах.
Дивна війна, в якій близько 25 тис. патріотів намагаються закрити собою дірки на кордоні, тоді як близько 25 млн дорослих “уболівальників” живуть так, неначе війна відбувається не в їхній країні, а на іншій планеті.
Дивна війна, в якій підступний агресорокупант, наплювавши на право і правду, робить усе, що хоче, демонструючи весь арсенал свого бандитизму, а окупована країна на чолі з її керівництвом демонструє на весь світ доведену до повного абсурду відданість демократії і терпляче очікує “доленосних” рішень від наполовину проросійського парламенту України.
Дивна війна, в очевидність і реальність загрози якої не вірить щонайменше половина громадян України, продовжуючи займатися своїми справами, святкувати особисті й корпоративні ювілеї, розважатися футболом і словоблуддям шуфрічів і ремствуючи з приводу неможливості поїхати у Крим під час відпустки.
Дивна війна в країні, щойно обраний президент якої, присягнувши на вірність народу, пообіцяв цьому народові закінчити війну впродовж тижня і… обіцянку не виконав. Замість закінчення війни сподобився лише на дев’ятий день провести засідання своєї РНБО для “обговорення ситуації”.
Мимоволі згадаєш обіцянку президента Ющенка (кума нинішнього президента), котрий також пообіцяв зробити “десять кроків назустріч людям”, але не зробив жодного.
Дивна війна, в якій слово ВОРОГ вживається у вітчизняних ЗМІ з якоюсь непевністю, з притишенням голосу, все ще оглядаючись на нещодавнє брехливе “братерство” і так зване “стратегічне партнерство”. Вочевидь 360 років такого “партнерства” багатьом не вистачило, щоб переконатися, що росіянам ніколи не можна вірити!
Дивна війна в країні, в якій деякі публічні особи є відвертими загальновідомими зрадниками, котрі працюють на користь агресора, що не заважає їм продовжувати свою антиукраїнську діяльність.
Дивна війна в країні, яка впродовж трьох місяців після нападу агресора постачала йому військове обладнання, зокрема системи наведення для ракет. Не кажучи вже про метал, продукцію хімвиробництва та харчові продукти, що їх до останнього часу продовжувала постачати.
Дивна війна в країні, в якій мешканці південних і східних областей спочатку активно виступили на боці антиукраїнських сепаратистів, із дивовижною легкістю повіривши брехливій московській пропаганді про загрозу з боку “бандерівців” і “фашистів”, котрі буцімто нападуть із західних областей, а потім, через два місяці, почали масово тікати від сепаратистів на захід під захист цих самих “бандерівців” і “фашистів”.
Дивна війна в країні, де відповідальні керівники ГПУ і оборонного відомства за допомогою ЗМІ попереджають злочинців про свої плани і наміри.
Дивна війна в країні, в якій керівництво, ЗМІ й громадяни (а за ними й міжнародне співтовариство) були так “глибоко шоковані фактом вбивства 49 українських військовослужбовців” за допомогою протиповітряної зброї під час приземлення літака в Луганську, неначе це “вбивство” відбулося під час вистави на арені цирку чи на стадіоні під час футбольного матчу.
Зрозуміло, що були “шоковані”, бо багато хто з них досі не сприймає цю війну всерйоз. Для них — це досі театр.
І тому виникає серйозний сумнів у тому, чи виявить рішучість командування нашої протиповітряної оборони, коли в небі над Києвом з’явиться армада літаків із Рязанською повітрянодесантною дивізією на борту?!
Чи, може, також вважатимуть, що відбиття військового нападу агресора є вбивством невинних людей?
Ця дивна війна виявила на весь світ, що Українська Держава терміново і невідкладно потребує справжнього (передовсім кадрового!) перезавантаження на підставі нової Конституції громадянського суспільства.
Натомість Росія, її керівництво і переважна більшість громадян РФ вважають розв’язану ними війну в Україні чудовою нагодою для перевірки нових зразків озброєння, новітніх методів ведення “дивної” війни шляхом “інфільтрації” в середовище, а також для перевірки готовності агентури та її зміцнення для виконання майбутніх спеціальних завдань на теренах України.
А що виконання таких завдань незабаром почнеться, можете не сумніватися. Не для того Москва починала цю кампанію, щоб так просто поступитися й дати припинити цю війну впродовж тижня.
Надто високі ставки у цій грі. Все ще попереду…
