Гра у перемир’я та її наслідки

Марія ОЛІЙНИК,

м. Донецьк

 

Черговий чорний день для українців і оголошення трауру в Україні. Скільки їх ще буде?

23 червня Порошенко відправив Кучму в Донецьк вести якісь переговори з Шуфричем, Медведчуком, Царьовим, Зурабовим, Бородаєм, Пургіним та іншими, щодо яких порушено кримінальні справи та обрано судом запобіжний захід у вигляді взяття під варту. Хто дав право Порошенкові вести сепаратні переговори з терористами, диверсантами та представниками російських військ і ГРУ, яких треба тримати під вартою? Яка мета і предмет цих переговорів, для чого, кому вони потрібні? Називалося це — друге засідання тристоронньої контактної групи у форматі Україна—Росія—ОБСЄ з реалізації мирного плану Президента Петра Порошенка, яке відбулося в понеділок, 23 червня, у Донецьку. Чи знають про це у РНБО? У Раді національної безпеки і оборони відмовилися відповісти на запитання, кого на переговорах із урегулювання кризи на Донбасі представляв кум Путіна Медведчук, “регіонал” Нестор Шуфрич та екснардеп, сепаратист Олег Царьов і позазаконне керівництво терористичних організацій ДНР і ЛНР. Дико, що уповноважений президента України з мирного врегулювання конфлікту в Донецькій і Луганській областях Ірина Геращенко заявила, що прізвища тих, хто домовляється про мир на Донбасі, зараз не важливі.

Як можна сидіти з терористами за столом переговорів у незаконно захопленому приміщенні Донецької ОДА (ще 6 квітня) і перетвореного терористами в “Дом правительства ДНР” на вході якого — прапори ДНР та РФ? А в приміщенні переговорів тільки прапор ДНР. Модератором зустрічі був прем’єрміністр самопроголошеної “ДНР”, громадянин РФ Олександр Бородай — політтехнолог, який раніше займався “питанням Криму”, а тепер займається “питанням Донецька”.

Ось “Мирний план Президента України щодо врегулювання ситуації в східних регіонах України”, який би мав обговорюватися:

1. Гарантії безпеки для всіх учасників переговорів.

2. Звільнення від кримінальної відповідальності тих, хто склав зброю і не здійснив тяжких злочинів.

3. Звільнення заручників.

4. Створення 10 км буферної зони на українськоросійському державному кордоні. Вивід незаконних збройних формувань.

5. Гарантований коридор для виходу російських і українських найманців.

6. Роззброєння.

7. Створення в структурі МВС підрозділів для здійснення спільного патрулювання.

8. Звільнення незаконно утримуваних адміністративних будівель у Донецькій і Луганській областях.

9. Відновлення діяльності місцевих органів влади.

10. Поновлення центрального теле і радіомовлення у Донецькій і Луганській областях.

11. Децентралізація влади (шляхом обрання виконкомів, захист російської мови; проект змін до Конституції).

12. Узгодження губернаторів до виборів із представниками Донбасу (за умови погодження єдиної кандидатури, при розбіжностях — рішення ухвалює Президент).

13. Дострокові місцеві і парламентські вибори.

14. Програма створення робочих місць у регіоні.

15. Відновлення об’єктів промисловості й соціальної інфраструктури.

Жодний із пунктів цього плану ніхто й не збирається обговорювати чи виконувати. На дуже дивних “мирних переговорах” у Донецьку вислухали тільки обіцянку москвича Бородая про припинення бойових дій стороною диверсійних груп із РФ, а не складання зброї, звільнення приміщень, відновлення діяльності місцевих органів влади, поновлення центрального теле і радіомовлення у Донецькій і Луганській областях, звільнення незаконно утримуваних адміністративних будівель у Донецькій і Луганській областях, звільнення заручників. Ці питання навіть не обговорювались! Тож захоплення заручників зростає. Як і викрадення транспорту, зброї, грошей, знищення залізничних мостів, захоплення шахт тощо. У Луганську 23 червня терористи викрали й кинули в катівню СБУ голову облорганізації ВО “Просвіта” ім. Тараса Шевченка Володимира Семистягу. Двох братів на прізвище Хохотва під час каральної операції в селищі Шабельківка біля Краматорська захопили терористи, одного відпустили на свободу: у полоні йому прострелили ногу. Другого брата відправили в так званий “штрафбат” у селищі Семенівка під Слов’янськом. Його можуть використовувати як “живий щит”. Активіста Донецького Євромайдану Романа Хузахметова 23 червня захопили терористи, і зараз він перебуває у підвалі будівлі СБУ в місті Горлівка. Озброєні люди увірвалися в дільничний пункт міліції у центрі Горлівки, звідки викрали заступника начальника відділу кадрів і юриста Горлівського ГУ. Жінкам погрожували фізичною розправою, після чого вивели з приміщення і вивезли в невідомому напрямку. Ймовірно — в захоплені будівлі або УВС, або ВБОЗу. Біля свого будинку невідомі викрали директора ТОВ “Пожежне спостереження — Донецьк” Андрія Сухойкіна. Кілька осіб у камуфляжі, дочекавшись Сухойкіна, заштовхали його в мікроавтобус із написом “СХІД” із номерами ВО 1952 ВА. 6 полтавських волонтерів, які везли продукти та іншу гуманітарну допомогу (засоби індивідуального захисту, медикаменти) для українських військовослужбовців, 21 червня захопили терористи в полон у Луганській області. В Антрациті озброєні люди викрали адвоката, керівника громадської організації “Захист прав водіїв” і редактора газети “Автоюрист” Віктора Данченка. Офіс громадської організації розгромили: викрали оргтехніку, поламали меблі. Територіальна громада Широківської сільської ради СтаничноЛуганського району Луганської області звертається по допомогу до всіх небайдужих у пошуках сільського голови Михайла Євдокимовича Чернікова, зниклого 15 червня 2014 р. Міліція на звернення сім’ї заходів не вживає. Зник голова первинної профспілкової організації ДП “Артемсіль”, депутат Соледарської міської ради від ВО “Батьківщина” Іван Резниченко. “Це надзвичайно принципова людина, яка користується заслуженим авторитетом і щирою повагою серед робітників”, — розповів голова Конфедерації вільних профспілок України і Незалежної профспілки гірників України Михайло Волинець. Біля торговельного центру “Планета” троє невідомих на автомобілі “Лада” заштовхали в салон авто молоду людину і відвезли в невідомому напрямку. Невідомі озброєні люди затримали старшого техніка сектору експлуатації абонентських установок і лінійнокабельних споруд. Цей список захоплених заручників тільки за ТРИ дні можна довго продовжувати. Я не кажу про кілька сотень заручників, які перебувають у катівнях ДНР і ЛНР кілька місяців. Як і кількість порушень перемир’я російськими терористами. Тобто, позитивних результатів мирних переговорів із терористами щодо виконання ними плану Порошенка немає. Навпаки. Будують нові блокпости, перекидають техніку та озброєння, гуманітарну допомогу з території РФ, незважаючи на те, що “кордон на замку” і Слов’янськ заблокований. 25го вранці до міського СБУ в Слов’янську приїхав “Ікарус” без номерів, з якого вигрузилося 50 озброєних бойовиків. А Гіркін (Стрєлков) у Слов’янську хвалиться, що отримав у подарунок від РФ безпілотник. Хто відповідає за брехню щодо заблокування Слов’янська, за переміщення російських найманців, танків та іншої техніки через російськоукраїнський кордон? Питання, які залишаються сьогодні без відповіді. Як без реакції залишається й волання про підмогу військовій частині протиповітряної оборони № 2938, яка обслуговує Донецький аеропорт і знаходиться у місті Авдіївка. За словами батьків солдатів строкової служби, в суботу, 21 червня, цю військову частину обстріляли з великокаліберної зброї терористи. “Терористи обстрілювали їх з мосту гарматами, мінометами, розгромили їх КПП, знищили обладнання …”, — розповіли співрозмовники, додавши, що відстрілюватися солдати, які без бронежилетів, могли тільки з автоматів. Батьки також повідомили, що близько 20 осіб уже дезертирували, але інші залишилися в частині разом із командиром і заявили, що залишаться вірні присязі й триматимуть оборону до кінця.

Батьки стверджують, що в частині служать практично всі місцеві хлопці з Донбасу — з Авдіївки, Макіївки, Донецька, Луганська, тому багато батьків змогли приїхати в частину, все побачили на власні очі і отримали  безпосередньо інформацію.

За словами матерів, командир частини звернувся до свого керівництва з проханням про допомогу, оскільки сили тепер не рівні, тим більше, тут служили вузькі фахівціоператори з обслуговування радіолокаційних установок. “Наші сини лише автоматами фізично не зможуть відбити наступний напад терористів, озброєних до зубів, вони стануть просто гарматним м’ясом. Якщо не буде допомоги, вони загинуть, і цей важливий військовий об’єкт опиниться в руках терористів. І ми не знаємо, чому на прохання командира частини немає відповіді”, — кажуть батьки солдатів. Батьки, журналісти, правозахисники марно кілька днів обривають телефони керівників АТО. Глухо!

Петро Порошенко є Президентом України три тижні. А нічого не міняється. Верховний головнокомандувач не відповів, чому АТО керують так неефективно і чому Путін так ефективно веде “гібридну війну”. Чи є в народу розуміння, що держава перебуває в стані війни? За цей час не можна вирішити безліч проблем. Але визначити пріоритетність можна було. Петре Олексійовичу, а де Ваш штаб? Де структура управління війною? Де центр ухвалення рішень? Треба починати зі створення інституції, здатної системно й послідовно та успішно працювати. Хіба це нормально, що до людей, які ухвалюють рішення, просто неможливо додзвонитися? Так зване АТО втратило будьяку ефективність.

Неможливо Президенту України ухвалювати оперативні рішення по боротьбі з широкомасштабним вторгненням у перерві між офіційними нарадами, прийомом дипломатів і виїздами за кордон! Необхідна — Ставка Верховного Головнокомандувача чи Національного центру управління обороною держави, які в режимі реального часу ухвалюють оперативні рішення, реагують НЕГАЙНО, дають відповіді з цілого комплексу питань — логістика, тил, розвідка, аналіз загроз, координація роботи державних органів, накази силовикам, взаємодія з громадськими організаціями. І тоді ми будемо перемагати, а не оборонятися, як зараз. Якщо ми боротимемося й надалі лише з наслідками дій противника, у нас не буде жодних шансів на перемогу.

І зовсім уже нелогічні переговори то з так званою елітою партії регіонів, то з терористами, на руках яких кров тисяч життів військових і проукраїнських активістів. Час зрозуміти Президентові, що пункти про децентралізацію і державність “язика”, які йому нав’язують “елітні” Донбасу, зовсім не цікавлять терористів ДНР та ЛНР. І треба на час стабілізації не децентралізацією займатися, а ввести військовий стан і передати управління Донецькою і Луганською областями військовим комісаріатам. Адже сьогодні в цих областях двовладдя. Керівництво ДНР видає накази, які виконує керівництво Донецької ОДА щодо збереження заробітної плати за основним місцем роботи особам, які мобілізовані в армію ДНР. Тобто держава Україна фінансує терористичну діяльність ДНР та ЛНР проти України. Оплачує Україна й комунальні послуги 10 захоплених телерадіокомпаній, які працюють проти України, сотні захоплених терористами приміщень, враховуючи приміщення Донецької ОДА. Чи знає про цей химерний стан на Донеччині Президент України і чи збирається справді очистити Донбас від агресора? Треба дати можливість повернутися тепер уже сотням тисяч біженців Донбасу назад. Інакше Донбас перетвориться на Придністров’я?

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment