Едуард ОВЧАРЕНКО
Композитор, якому довелося пережити голодомори, війну, інші потрясіння ХХ та ХХІ століття, ніколи не піддавався кон’юнктурі. Завжди залишався і залишається патріотом України, який уболіває за збереження мови, традицій і духовної культури свого народу. Віталій Дмитрович із дитячих років добре знає і цінує українську пісню, а фольклор, напевне, є основною школою його композиторської майстерності. За довге творче життя митець створив понад 270 творів. Серед них п’ять опер (“Вернісаж на ярмарку”, “Бояриня”, “Лісова пісня”, “Марко у пеклі”, “У неділю рано…”), чотири балети (“Тіні забутих предків”, “Оргія”, “Сонячний камінь”, “Відьма”), а ще симфонічні поеми, симфонії, фантазії, романси, хорові твори. І всій цій музиці притаманна яскрава національна визначеність.
Оперу “У неділю рано…” за повістю Ольги Кобилянської автор створив ще далекого 1950 року. Прем’єра відбулася 1966го на сцені Львівського оперного театру. До речі, твори композитора охоче ставлять саме в цьому місті. Зовсім інша ситуація в столиці. Кілька років композитор чекав на постановку своєї “Боярині” в Національній опері України. Нарешті відбулося кілька її концертних показів без декорацій та костюмів, але до постійного репертуару вона так і не увійшла. Не представлені тут і інші твори В. Кирейка.
Перша київська постановка опери “У неділю рано…” стала дипломною роботою студентки ІV курсу кафедри оперної підготовки та музичної режисури Академії Лади Шиленко, а ролі виконали молоді актори Ольга Бурда, Денис Жданов, Анастасія Крук, Ольга Дорощук, Еміль Аббуллаєв, Ольга Романенко, Павло Міжура, Євген Кулик і Любов Риженко.
В опері знайшли своє відображення стихійні емоції, пристрасне, фатальне кохання, вірність, відданість, непримиримість, миттєвість, імпульсивність, нерозважливість. Це твір про непереборні пристрасті, надлюдські сили, що пробуджуються у душі людини та позбавляють її влади над собою.
Не оминається тут і вічна тема вибору — складного та вирішального вибору своєї долі. Звичайно, правильно було б кохати лише одну дівчину і одружитися з нею. Правильно було б навчитися підкоряти власні емоції та уникати нерозважливих і навіть стихійних вчинків. Але чи завжди вдається повністю контролювати своє життя? Чи не доводиться опинятися на межі вибору між добрим і хибним, між розумом і почуттями, між життям і смертю?
Декорації опери не дуже різноманітні, очевидно, через брак коштів. Але вдало дібрані костюми виконавців. Усі актори наділені чудовими вокальними даними. Можливо, їм ще бракує виконавської майстерності. Проте своєю щирою грою вони переносять глядачів у незвичний світ цієї романтичної історії.
Віталій Кирейко, який був на прем’єрі, не міг стримати сліз радості. Напевне, цей день став одним із знакових у його житті. Хотілося, щоб презентація опери “У неділю рано…” не обмежилася єдиним показом, а щоб цей твір надовго увійшов до репертуару Оперної студії Національної музичної академії України.
