Едіта МОЧЕВУС,
м. Тернопіль
Поема “Чернець” Тараса Шевченка датується за місцем автографа у “Малій книжці” серед творів 1847 р: кінець червня—грудень 1847 р., Орська фортеця. Подвиги Палія оспівано в численних народних піснях. Шевченко у вірші “Швачка” назвав Палія “славним” за те, що змагався з поляками, і водночас давав йому негативну оцінку за те, що він не єднався з І. Мазепою, був проросійськи налаштований. Саме брак власної програми, марність витрачених зусиль переживав герой поеми як свою трагічну провину.
Сьогодні на часі перечитати поему “Чернець” Т. Г. Шевченка.
“У Києві на Подолі
Братерськая наша воля
Без холопа і без пана,
Сама собі у жупані
Розвернулася весела,
Аксамитом шляхи стеле,
А єдвабном застилає
І нікому не звертає”.
Основоположник кількох жанрів української музики, видатний композитор, диригент і педагог Михайло Вериківський (1896—1962рр. — народився у місті Кременець Тернопільської обл.) озвучив поему Т. Шевченка “Чернець” 1942 року. Як згадує молодша дочка М. Вериківського Олена Михайлівна, перше публічне виконання симфонічної поеми для баса, хору та симфонічного оркестру “Чернець” відбулося в сімейному колі у їхній уфимській кімнаті в присутності М. Рильського і П. Тичини. Рильський вважав поему “Чернець” шедевром композитора.
У листі до М. Вериківського від 2 лютого 1943 року Максим Тадейович звертається з проханням включити твір у програму концерту на святкування шевченківських днів (129річчя): “Особисто мрію, що буде виконаний Ваш чудесний “Чернець”. Шкода, що у нас немає мішаного і чоловічого хору… Багато чого у нас немає”.
Йосип Гошуляк, український співак, бас, заслужений артист України (народився 7 жовтня 1922 р. в с. Палашівка Чортківського району Тернопільської області), пропагуючи українську музичну спадщину в Канаді (м. Торонто), у свій другий музичний альбом “Басові арії та монологи”, який побачив світ 1975 року, записав поемумонолог Т. Шевченка “Чернець” Михайла Вериківського, а пізніше повернув в Україну рідкісний музичний твір поемумонолог “Чернець” (Т. Шевченко, М. Вериківський).
Сьогодні цей твір готуються відновити в Тернопільській філармонії та в Кременецькому обласному гуманітарнопедагогічному інституті ім. Т. Шевченка.
