Міст між минулим і майбутнім

Недавно минуло тридцять років відтоді, як був створений крає­знавчий музей у Тростянці, що на Сумщині. Звичайно, подія для міста та району неординарна. Проте тоді такі музеї створювалися по всій країні. Оскільки до історії ставилися переважно не як до науки, а як до засобу пропаганди, — такою була і мета крає­знавчих музеїв. Змінювалися часи, змінювалися методи пропаганди, але на початку ХХІ століття Тростянецький музей, який функціонував на громадських засадах, опинився на межі занепаду.
Ситуацію вдалося змінити лише у грудні 2006 року. Саме тоді заклад реорганізували у Тростянецький районний крає­знавчий музей, а очолив його відомий на Сумщині краєзнавець Микола Мельник. Приміщення було у занедбаному стані, а виділених владою коштів катастрофічно не вистачало на ремонт. Збереглося лише близько двохсот експонатів. Отож роботу довелося починати практично з нуля. Допомогли місцеві меценати, а експозицію наповнили завдяки небайдужим мешканцям міста та району і колекціонерам. Створення експозиції тривало понад два роки. Нині у восьми залах музею зібрано більше п’яти тисяч різноманітних експонатів.
Постійна виставкова панорама музею розпочинається з експозицій, присвячених унікальній природі краю з екзотичним рослинним світом. Подорож у глибоке минуле — від епохи палеоліту, поселень скіфів-землеробів та племен ранніх слов’ян до городищ за часів новгород-сіверського князівства та ординської доби — яскраво ілюструє колекція археологічних знахідок на території сучасної Тростянеччини: фрагменти зброї, знарядь праці, прикраси та залишки побутової і культової кераміки.
У музеї широко представлені історичні віхи розвитку краю, його трагічні та героїчні сторінки трьох із половиною століть, починаючи з часів хвилі переселенців із Правобережної України та Росії у середині ХVІІ століття і до наших днів.
“Музей постійно продовжує пошукову роботу, відкриваючи нові сторінки історії краю та збагачуючи діючі експозиції, провадить значну освітню виставкову роботу, демонструючи творчість місцевих майстрів-аматорів, і завжди готовий привітати у своїх стінах відвідувачів, розширити коло своїх друзів”, — розповідає Микола Мельник. Найбільше серед експонатів Микола Степанович цінує ікону другої половини ХVІІ століття, доби так званого козацького бароко, на якій зображено коронацію Святої Богородиці. І річ не тільки в тому, що витвору мистецтва понад три з половиною століття, а в унікальності самого сюжету.
За останні шість років музей відвідало близько 40 тисяч гостей: лише за минулий рік понад вісім тисяч. Уже налагоджено тісні стосунки з туристичними агенціями Сумської, Харківської, Полтавської та Дніпропетровської областей. Проте відомий музей і далеко за межами України: тут були відвідувачі зі США, Канади, Аргентини, Австралії, Англії, Єгипту, Ізраїлю, всіх країн колишнього Радянського Союзу — загалом із понад тридцяти держав. А книга відгуків нараховує більше двох тисяч записів.
“Надзвичайно все сподобалося. Чудові експонати. Шкода, що було мало часу. Дуже хочеться ще повернутися, аби детальніше переглянути експозицію”, — писав Альбіно з Італії. А гість з Аргентини Андрес зазначив: “Все тут мені здається надзвичайним. Не можу не дивуватися і не захоплюватися вашою історією”.
Звичайно, у музею безліч проблем. Головна з них — брак приміщень. У восьми кімнатах неможливо виставити всі експонати і ідеї про проведення різноманітних виставок нерідко не вдається втілити у життя. До музею кілька разів надходили пропозиції щодо проведення на його базі престижних науково-практичних конференцій. Проте тут просто ніде здійснювати такі заходи. Для співробітників музею відведена лише маленька кімнатка. Нереально здійснювати серйозну наукову роботу. Це проблема не лише Тростянця. Скажімо, у сусідньому районі — в Охтирському краєзнавчому музеї теж зібрано унікальну колекцію. Але для її експозиції тут виділено лише три кімнати.
Чи прийде нарешті час, коли держава приділятиме увагу унікальним мостам між минулим і майбутнім, якими є музеї? Чи й надалі ця робота залишатиметься лише справою окремих ентузіастів? Можливо, відповідь на це запитання знають у Міністерстві культури України.

Сторінку підготував
Едуард ОВЧАРЕНКО

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment