Педагог-просвітянин із Криму

Віктор ТЕРЛЕЦЬКИЙ,
письменник, голова Шосткинського міського об’єднання ВУТ “Просвіта” ім. Т. Г. Шевченка

Навчався в Харківському (1855) та Московському (1856—1859) університетах на юридичному факультеті. До 1863 року давав приватні уроки і викладав у недільних школах, поширенню яких дав почин і великий розмах Платон Васильович Павлов (1823—1895), історик, професор Київського університету (1847—1859), який заснував у жовтні 1859 р. першу недільну школу в Києві на Подолі в приміщенні повітового дворянського училища. Вже тоді Ілля Петрович почав співпрацювати окрім “Московских ведомостей” у журналі “Українська мова”.
З 1860-х років він викладав у гімназіях та училищах Севастополя, Сімферополя, Херсона, Одеси, Єлизаветграда (нині Кіровоград). Був талановитим педагогом, пропагував передові методи навчання і організовував перші з’їзди народних учителів Таврійської губернії. Під час проведення 2-го такого з’їзду в червні 1870 року він щиро і радо вітав у Сімферополі славетного педагога-українця за походженням і духом К. Д. Ушинського. Багато що зближувало його з цією непересічною особистістю.
По-перше, ставлення до української мови. Костянтин Дмитрович ще 1861 року в редагованому ним “Журнале Министерства Народного Просвещения” (№ 5) опублікував статтю “Рідне слово”, взявши епіграфами до неї рядки з творів аж трьох відомих письменників Європи. Зокрема видатного французького поета-пісняра П’єра-Жана Беранже: “Я люблю, щоб росіянин був росіянином і англієць англійцем, і якщо в Прусії треба бути прусаком, то у Франції будьте французами”. Доречно і справедливо додати нам: а в Україні будьте українцями!
Трьома роками згодом Ушинський видає другий свій підручник для початкового навчання “Рідне слово”. Його прикметною особливістю було те, що хоча автор змушений був деякий час жити і працювати в Росії, все ж український елемент в книжці очевидний.
А перебуваючи у педагогічному відрядженні в Європі, Костянтин Дмитрович висловлював занепокоєність станом рідної йому української мови: “А наша багата південно-руська мелодійна, співуча мова, якою розмовляє не 200 тисяч, а 14 мільйонів народу, на якій існує така народна література, якою не може похвалитися жоден з народів, на якій ще недавно співав Шевченко, виганяється зі школи, як яка-небудь чума!” І продовжував: “Згадав тут я наших малоросійських хлопчаків, яких з першого ж дня починають ламати на великоросійський лад і добре б ще на чистий великоросійський, а то на отой огидний жаргон, який утворюється у малоосвічених малоросіян при намаганні розмовляти по-великоросійськи. Така школа і дуже не м’яко нагадає дитині, що вона не дома, і не мудро, що школа з першого ж дня здасться їй букою”. Це писав Ушинський напередо­дні горезвісного Валуєвського обіжника 1863 року, яким намагалися знищити українську мову.
З цими висловлюваннями Деркачов не міг ознайомитися, бо вони були донесені до читачів тільки 1952 року в ХІ томі “Зібрання творів Ушинського”. А ось листи Ушинського під назвою “Поїздка по Швейцарії” міг прочитати на сторінках “ЖМНП” (1862, № 12,1863, № 1, 3, 4, 6). В одному з них Ушинський наголошував: “Мало успіху буде мати та школа, в яку дитина переходить з домівки, як із раю в пекло, і з якої вона біжить додому, як із темного пекла, в якому все темне, чуже і незрозуміле”.
Саме в той час (1861) І. П. Деркачов уклав “Українську граматку”, яка призначалася для українських шкіл Криму та найближчих територій і розповсюджувалася безкоштовно. Він також став автором понад 50 підручників і книг для дітей, своєю невтомною сумлінною працею довівши, що був активним послідовником Ушинського, пропагандистом його ідей. Йому ми зобов’язані знаннями про перебування К. Д. Ушинського в Криму. Спочатку він опублікував спомини “Добрая встреча с К. Ушинским” (“Новороссийский телеграф”, 1871, № 11). А потім у журналі “Русская школа” (1897, № 5\6) надрукував працю “Константин Дмитриевич Ушинский в Симферополе в 1870 году (По личным воспоминаниям)”. Він розповів про зустрічі педагога з викладачами, відвідання ним шкіл у Сімферополі, присутність на іспиті у підготовчому класі учениць, які вступали до навчального закладу. Навіть тяжкохворим Ушинський перебував на іспиті з 9-ї години до 3-ї дня. Викладачка М. Ждановська зізналася, що тільки тепер, після зустрічі з Ушинським, зрозуміла всю силу розумного викладання. Оповів Деркачов, як народні вчителі проводжали Ушинського від Сімферополя за 10 верст у напрямку до Ялти, про відвідання педагогом у Бахчисараї татарського училища-медресе, в якому навчання мови велося за його “Рідним словом”. За цим же підручником Ушинського Деркачов уклав “Керівні замітки”, які побачили світ 1872 року у видавництві Херсонської губернської управи, пропонував у листі до Єлизаветградського товариства правила занять за книжкою педагога. Той лист було вміщено в “Новороссийском телеграфе” (1871, № 114). Згодом уклав “Український буквар за звуковим методом”.
Життя і діяльність Деркачова не залишилися поза увагою літераторів-дослідників. Про нього писали: М. Ф. Арепьев “Илья Петрович Деркачев” (М. 1896),
М. В. Зикеев “Жизнь и литературно-педагогическая деятельность И. П. Деркачева” (1958). Пізніше про нього згадала М. Л. Серветник у статті, вміщеній у збірнику “Педагогічні ідеї К. Д. Ушинського” (К. 1974). Маємо й нині достойно вшанувати цього невтомного діяча на ниві педагогічній, просвітителя і пропагандиста ідей Ушинського, оборонця української мови — і в Криму, і в усіх регіонах нашої незалежної єдиної матері-України.
Та хіба міг подумати Деркачов, що в другому десятилітті ХХІ століття Російська Федерація окупує Крим, і на предковічній українській землі самопроголошені керівники візьмуться за знищення української мови, що заборонять її в єдиній українській школі-гімназії в Сімферополі! Це не тільки жахливий акт загарбання нашої української землі, репресій, як у часи тоталітарного режиму, а й нищення світлої пам’яті К. Д. Ушинського та його послідовника І. П. Деркачова!

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment