Анатолій ЗАВГОРОДНІЙ,
м. Оріхів Запорізької обл.
Під акомпанемент “защиты прав русскоязычных” набирає обертів процес витіснення української мови з України. Зовні це має вигляд не-проголошеної, але, до болю реальної двомовності: “Единая Украина — Єдина Україна!”, що проходить через телебачення, пресу та радіо. Буцімто для об’єднання та збереження територіальної цілісності України. Але ця ситуація працює на користь майбутнього ухвалення закону про дві державні мови — російську та українську. Тобто реалізовується сценарій Путіна. Сценарій, який знищує Україну в Україні. “Не мытьём, так катаньем!” Не буде потрібно й окупацію продовжувати. Бо чи довго протримається держава без єдиного могутнього духовного стрижня, яким є багатюща й багатостраждальна українська мова? Доводиться лише вражатися, що й досі більшість української інтелігенції, часто з кількома освітами, не збагнули цієї найголовнішої істини і повелися, ж дурненькі, “спасать терpиториальную целостность” за допомогою окупаційної мови. Це замість того, щоб повести в масах широку роз’яснювальну роботу, зокрема, про те, як сталося, що “репані” українці (про що красномовно свідчать прізвища) стали “русскоязычными” і “руськими” — скільки для цього українців замордувала Московська імперія!
Зараз стан української мови в народі жахливий однаково: від західних кордонів до східних — ДЕГРАДАЦІЯ. Головна причина — російськомовні ЗМІ, преса, кіно, ІНТЕРНЕТ, мовний режим роботи, дезорієнтація суспільства. За великим рахунком українська мова витіснена із щоденного, щогодинного середовища існування.
Що треба робити?
Починати навальну пропагандистську кампанію на випередження спроб ухвалення українофобських проектів. Підготувати для унеможливлення цього широку громадську думку.
Теми такі:
1) Історія московської імперії — історія воєн і загарбань чужих територій і культур.
2) Чому Путіну потрібна в Україні друга державна мова — російська?
(Путін хоче знищити українську мову, бо вона є, так само як і наша національна культура, живим запереченням імперської російської ідеології: “Мы — Россия и Украина — один язык, один народ, одна культура!”). Як відомо, є окрема мова — отже, є окремий народ, а значить, є його територія — основа для творення своєї держави.
3) Про значення української мови для України. Про значення нашої мови для світу (пряма спадкоємиця санскриту та прамови). За висновками іноземних вчених, — праукраїнська мова — мати індоєвропейських мов — код нації (А. Діамонт, р. Дж. Латчем, р. Вільсон, Л. Ведем, Г. Дж. Мюллер, р. Макрам, У. Крен, р. Макнійл та інші.)
4) Історія України з трипільських часів. (Колиска цивілізації, колиска європейських народів.)
5) Історія нищення Української мови та українців Московською імперією (обман, цькування, заборони, явні і таємні геноциди.)
6) Обов’язок нацменшин — підтримати відродження української мови на всій території України, бо у всіх областях українці є корінним населенням і проживають масово. Зокрема росіяни мають зрозуміти: “Живеш сам — дай жити іншому!” Адже російська мова і так покриває територію від Бєлгорода до Курил — невже замало?! Це — благородно? Українці — толерантні, але не вимагайте від них неможливого — якщо їм буде погано у своєму домі, то буде погано всім!
7) Обов’язок українців щодо національних меншин: забезпечення їх прав тою мірою, якою вони не перекреслюють прав українців, як автохтонів. Обов’язок української інтелігенції негайно працювати з різними професійними елітами — розповідати вище наведену інформацію, переконувати в кричущій необхідності повернення переходу на (одну!) українську державну мову, а також у повній безпідставності федералізації — територія України суцільно, масово заселена українцями.
Ми повинні:
Пункт № 1. Необхідно негайно подати в Міжнародний Суд на Росію за кримінальний злочин, який не має аналогій у світі:
1) За привласнення імені “Русь”, яке історично належить тільки Україні — для держави Московії.
2) За привласнення історичної і духовної спадщини українського народу, як такої, що нібито має спільні з московським народом мову й культуру.
3) За привласнення чужої історії, державності, майна, словом, усієї києво-руської спадщини, яка належить винятково українцям.
Це дасть нам величезні переваги в ідеологічній війні з Москвою.
Пункт № 2 Об’єднати всі церкви в Україні та всі церкви в діаспорі в одну єдину Українську помісну церкву. Все разом це дасть змогу відкинути геть нав’язаний нам комплекс меншовартості й вибити з рук Росії козирну карту лідера усього Слов’янського і Православного Світу.
Пункт № 3 Необхідно звернутися до ЮНЕСКО з проханням про занесення української мови до реєстру визначних духовних пам’яток людства з метою її збереження й охорони, оскільки на Батьківщині, в Україні, їй загрожує занепад і зникнення — українська мова є об’єктом постійної шаленої агресії з боку Росії, що використовує для цього усі можливі найпідліші засоби.
Українська мова є пам’яткою світового значення.
ЮНЕСКО допоможе нам відстоювати право на нічим і ніким необмежений розвиток української мови по всій території України та в боротьбі з українофобами.
Пункт № 4 Московська фішка — “Киев — мать городов русских”, — “русские и украинцы — один язык, одна культура, один народ!”
Треба бити під корінь цієї найпідступнішої дезінформації, що призвела в минулому до втрати української державності, оскільки ми опинилися в цілковитій політичній ізоляції (“Украина — немецкая выдумка”).
Треба періодично влаштовувати акції по всіх великих містах: “Русскоязычные” — хочете бути руськими — говоріть українською!
Путін — руки геть від української мови!
Україна — не Росія! Залиште ваш “русский мир” удома!
