Вже ніяк братами — не бути нам!..
Хай це чує світ, й це — летить Богам!..
Як ваш дух десь згас — жити вільними, —
нам не стати з вами і звідними.
Ви себе охрестили “старшими” —
нам, хай молодшими, та не вашими.
Проти всіх підлот — все ж повстали ми.
Вас багато, а нездоланні — ми!
А ви тиснете, все дурієте,
і від пихи-люті не мрієте.
То ви волі вже і не хочете,
та кайдани й нам все пророчите.
У вас вдома “мовчання — золото”,
у нас кулями все проколото.
Та “коктейлі” є, й кров горючії!
Що ж ви за “рідня”, геть незрячії?
Очі наші ми ледь примружили,
а серця свої, кров напружили, —
й народилися в день сміливими
всі у снайперів під прицілами.
Нас кати на коліна ставили —
ми повстали і правду правили!
Хай щури біжать, хай ще й моляться,
та хай краденим, з Богом, вдавляться.
У брехні ви,.. а в нас люстрація.
У вас Цар, у нас — Демократія.
Вже ніяк братами — не бути нам!..
Хай це чує світ, й це — летить Богам!
Переклав із російської та обробив
на український лад Василь КАЗЮКА
09.07.2014 р.
