Наталя КУЛІШ
Фото автора
Перший заступник міністра освіти і науки Інна Совсун; народний депутат України, голова комітету ВР України з питань науки та освіти Лілія Гриневич; ректор Національного технічного університету “Київський політехнічний інститут”, голова робочої групи з розроблення Закону України “Про вищу освіту” Михайло Згуровський тлумачили журналістам суть освітнього європейського вибору України.
Лілія Гриневич зазначила, що Закон України “Про вищу освіту” набере чинності цьогоріч із 6 вересня: “Зважаючи на довгострокове ухвалення Закону, — це нині одне з найважливіших для державності рішень Верховної Ради України після Революції Гідності”. Голова Комітету ВРУ з питань науки та освіти підкреслила, що необхідно ще зробити кроки до поінформування громадськості про особливості нових правил, а також забезпечити зворотний зв’язок для виявлення недоліків Закону після впровадження, щоб мати змогу розробляти підзаконні нормативні акти. За словами Лілії Михайлівни, буде розроблено “Науково-практичний коментар” для роз’яснення положень Закону. “Якщо ми спільно запустимо сайт моніторингу освітньої реформи, то матимемо реальну картину, що відбувається у вишах на місцях”, — заохотила до діалогу депутат.
Так із вересня 2014 року вступає в дію низка положень Закону. До 1 січня 2015 року поступово збільшаться розміри академічної стипендії до рівня прожиткового мінімуму. Від вересня 2015 року розпочне роботу Національне агентство з забезпечення якості вищої освіти. Це етап, на якому буде змога додатково фінансувати деякі положення Закону. У цьому терміні також зміняться обмеження максимального навчального навантаження на одну ставку науково-педагогічного працівника з 900 до 600 годин на навчальний рік і кількість годин на одному кредиті з 36 до 30 — для студентів. Від
1 січня 2016 року набуде чинності положення Закону про укладання договору на навчання за кошти державного бюджету за результатами вступної кампанії. Також із 2016 року запровадиться новий механізм електронного вступу до вишів і автоматичного розміщення місць державного замовлення.
Кардинально відмінною буде система вертикалі адміністративного управління вищими навчальними закладами. Закон передбачає відповідальність керівництва університету перед працівниками та студентами, а не перед керівництвом Міністерства. Самі учасники освітнього процесу отримають можливість самоврядування вишів. Натомість Міністерство освіти і науки перетвориться на розробника освітньої політики. Як повідомила Інна Совсун, на жаль, у Міністерстві є недостатньо статистичних даних про те, що відбувається в галузі: скільки фахівців за напрямами готується, як вони потім працевлаштовуються. Тому наразі у Міністерстві працюють над створенням окремої установи — Інституту освітньої статистики, який буде одним із ключових важелів впливу на формування освітньої політики в Україні. Імплементація ж Закону залежатиме від людей, які працюють на місцях у системі освіти.
Під час прес-конференції ректор НТУ “КПІ” Михайло Згуровський підкреслив, що освіта і наука відтак мають стати двигунами економіки та суспільства. Основними нововведеннями Закону стануть: вибори в один тур ректорів колективом закладу з залученням 15 % студентів у системі “перехідного голосу”; посилення антиплагіатної норми і відповідальність за оприлюднення наукових робіт; обмеження перебування на посаді ректорів, деканів і завідувачів кафедрами (не більше двох п’ятирічних строків).
Втілення Закону буде непростим, оскільки його ідеї спрямовані на інноваційність та європейську інтеграцію. “Нам доведеться змінювати навіть ментальність, бачення майбутнього суспільства. Альтернативи у нас немає. Ми повинні йти на ці непрості перетворення, щоб стати іншою країною”, — наголосив Михайло Згуровський.
