Віталій МАКОГОН
Знаменні події в Київському національному академічному театрі оперети цього року: 115річний ювілей композитора, заслуженого діяча мистецтв України Олексія Рябова (1899—1955), засновника сучасної української оперети, автора “кращої музичної вистави” “Сорочинський ярмарок”, а також дата (1966) присвоєння Київському театру музичної комедії назви — “театр оперети”.
Олексій Пантелеймонович Рябов — музикант широкого діапазону. Він автор симфоній, концертів для скрипки з оркестром, музики до балетів і малих оркестрових форм. Його музика завжди була пронизана національним струменем, яскравим мелодизмом, а щодо оперети, то тут він був неповторним новатором музикальної драматургії. Сам скрипальвіртуоз виступав із сольними концертами.
Виставам тих часів бракувало яскравої музичної основи. Театру потрібен був композитор, який би створював якісно нові, сучасні твори. Молодого, талановитого музиканта Олексія Рябова запросили на посаду композитора і диригента театру. Він проявив себе найуспішніше, з головою поринув у творчі пошуки оновлення, збагачення, відкриття незнаних шляхів і виразових можливостей “легкого жанру”. Уже незабаром з’являються його твори, які стали закладанням засад нової української оперети, як утвердження художніх принципів класичного жанру: “Зірка екрана”, “Вихор”, “Сухий закон”, “Оксана”, “Три чверті людини”. Ім’я композитора набуває популярності, починаючи з тріумфальної прем’єри оперети “Коломбіна”. Прізвище молодого композитора надовго прикрасило афіші Харкова, Москви, Ленінграда… Успіх “Коломбіни” окрилив Олексія, і він без вагань обирає оперету як основний шлях своєї творчості.
Композитор понад 30 років самовіддано служив оперетковому мистецтву, переборюючи постійну критику з боку компартійних чиновників, які вважали оперету чужою для радянських глядачів. Але чарівна музика композитора брала верх над ідеологічними вказівками. У співпраці з драматургом Леонідом Юхвідом йому вдалося втілити ідею об’єднання класичної європейської оперети й національного музичнодраматичного театру. Так 1939 року відбулася прем’єра нової української оперети “Сорочинський ярмарок”, а за нею новаторська, героїкопатріотична — “Весілля в Малинівці”. У творенні національних оперет Олексію дуже допомагала його дружина Ольга Кропивницька, донька Марка Кропивницького, засновника класичного українського театру. Вона була знавцем фольклору, музично обдарованою людиною.
Розквіт таланту композитора відбувся, коли він 1939 року очолив як головний диригент тоді ще Київський театр музичної комедії.
Слава театру ширилася по всій країні. Композиторські шедеври Олексія Рябова назавжди стали невичерпним джерелом для сміливих знахідок і відкриттів у цьому жанрі мистецтва. У співдружності з колективом народжуються нові спектаклі, зігріті народнопісенними інтонаціями, душевним мелодизмом, українським колоритом і гумором: “Шумить Дніпро”, “Коли помиляються двоє”, “Блакитна фортеця”, “Шельменко денщик”, “Закохана витівниця”, “Чудесний край”, “Червона калина”, “Пошились у дурні”, які успішно розширили репертуар музичних театрів усієї країни.
Київський театр був тоді в авангарді розвитку і становлення жанру української оперети. Чи зберіг ці традиції театр сьогодні? У репертуарі театру наразі переважають оперети західноєвропейського, американського зразка. Поява на сцені довгоочікуваної української оперети “Сорочинський ярмарок”, показ якої відбувся з надзвичайним успіхом, свідчить про те, що глядач хоче бачити на сцені свої, українські твори. Художній керівник театру Богдан Струтинський подарував нам прекрасний спектакль. Чи це стало переломним явищем у репертуарі театру, чи повернеться він обличчям до національної тематики, найперше до тих творів Олексія Рябова, в яких розкривається душа народу? Яскрава музика безсмертна, вона й надалі хвилюватиме й чаруватиме, а лібрето можна завжди піддати змінам і вдосконаленням, це дасть нове життя надзвичайно успішним у минулому творам.
Здобуття театром звання національного, академічного накладає на нього велику відповідальність, воно додасть натхнення із вдосконалення репертуару. Історію Київського театру оперети не можна уявити без яскравих творів Олексія Рябова. Він був справжнім “батьком” цього театру.
Із нагоди 115річчя композитора Київський національний академічний театр оперети має носити ім’я Олексія Рябова. Залишилося надіслати листа з цього приводу від імені колективу театру Кабінету Міністрів України і мерові Києва Віталію Кличку.
