Стратегічне питання державної безпеки

Триває національновизвольна війна українського народу проти свого споконвічного ворога, який завжди розумів, що без України не буде російської імперії, хоч як би вона називалася: Російська імперія, СРСР чи “русскій мір”. Гинуть сотні найкращих українців, хоча дехто цього не хоче розуміти й продовжує щось там теревенити про мир.

 

Із ким мир? Послухайте речників “Новоросії”, вони марять про захоплення Києва та Львова. Жодного миру з ними не може бути. Або Україна, або “русскій мір”.

Попри напруженість ситуації, варто звернути увагу на питання: ЧОМУ? Чому так бездарно здали Крим і Севастополь, чому запалали Донецька та Луганська області, чому були спроби запалити Одеську та Запорізьку області?

Чому це, врешті решт, не вдалося?

Тепер відсотки:

Севастополь — 4,89 %, Автономна Республіка Крим — 8,04 %, Донецька область — 37,87 %, Луганська область — 44,62 %, Запорізька область — 70,53 %, Одеська область — 71,30 %, Харківська область —  76, 57 %, Дніпропетровська — 84,28 %, Херсонська — 86,99 %, Миколаївська — 93,57 %, Сумська область — 96,90 %, решта областей України — більше 98 %.

Це вельми промовисті відсотки вибору української мови мовою складання Зовнішнього незалежного оцінювання 2013 року.

Тут можна вже й поставити крапку, бо все очевидно для тих, хто має здоровий глузд.

Саме ці відсотки мають бути перед очима в кабінетах усіх без винятку державних достойників України: від Президента до голови сільради, бо це — ГОЛОВНИЙ ПОКАЗНИК.

Саме так, головний показник стійкості держави, її усіх, без винятку, структур. Тому тут не може бути компромісів. Якщо ти проти Української мови, то ти проти Української держави, якщо ти проти Української держави, то ти проти Української мови.

У ситуації, що склалася зараз, винні всі без винятку президенти України — від Кравчука до Януковича. А найбільше Ющенко й усі, хто тоді був біля нього.

Наприклад, такий собі комсюк Матвієнко, який публічно хвалився тим, що, перебуваючи на посаді голови уряду АРК, не призначив на посаду жодного “нацика”! На що йому також публічно сказали, що краще бути нациком, ніж поциком.

Тому той, хто виступає проти впровадження української мови в усі без винятку галузі державного життя, насамперед в освіту, ЗМІ, науку, культуру, є ворогом Української держави та українського народу.

Саме за толерантність до таких ворогів зараз народ розплачується життями та кров’ю своїх найкращих синів.

Слава Нації, Смерть Ворогам!

 

Сторінку підготував

Сергій САВЧЕНКО

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment