Ч. 2 (794), 15 січня – 21 січня 2015 року

Бути в одному строю Зустріч з Героєм Ми не самотні 2015: нові виклики, які перейшли зі старого, 2014-го Василь ГОЛОБОРОДЬКО: «Моя стежка-доріжка» Якщо хочемо вижити Заява про вступ України в НАТО Москва шукає ворогів на Марсі і приторговує історією До Дня українського політв’язня у Харкові згадали українських шістдесятників  «Вершники» з поля бою Незнищенність етнічної культури у фільмі «Тіні забутих предків»  «Толока» з годівничками

Read More

«Толока» з годівничками

Команда фільму “Толока” на чолі з режисером Михайлом Іллєнком у парку імені Тараса Шевченка провели акцію “Мала Толока. Створюємо хаткигодівнички для птахів”. Це черговий заклик до українців підтримати морально та матеріально українське кіно. До акції долучилися актори Богдан Бенюк, Дмитро Лінартович, письменники Брати Капранови та Сашко Лірник. Кожен міг допомогти своїми гривнями, купивши “толокугодівничку”. Олена МАЧУЛЬСЬКА Фото автора   Фільм “Толока” Михайла Іллєнка — це екранізація вірша Тараса Шевченка “У тієї Катерини хата на помості…”. Зйомки фільму розпочалися у лютому 2013 року. На жаль, команда змушена була припинити роботу влітку…

Read More

Незнищенність етнічної культури у фільмі «Тіні забутих предків»

До 50річчя виходу на екран Лариса БРЮХОВЕЦЬКА, журнал “КіноТеатр”, спеціально для “Слова Просвіти”   Те, що ця краса бездоганна і є втіленням щедрої душі й працьовитості, підтверджує фільм “Тіні забутих предків” Сергія Параджанова, який на початку 1965 року став сенсацією у світовому кіно. Півстоліття тому фільм зачарував європейських кінематографістів, що приїхали в Аргентину на черговий міжнародний фестиваль. Він відкривав світові Україну, заховану в радянській імперії, яку у світах ототожнювали з Росією. Не менш суттєвим було значення фільму для України, її кінематографа і культури загалом. У 60х роках, коли мистецтво в…

Read More

«Вершники» з поля бою

У фонді № 17 Центрального державного архівумузею літератури й мистецтва, що в “Софії Київській”, зберігається цупкий рудий паперовий конверт із написом: “Юрій Яновський, український радянський письменник”. Обережно дістаю звідти унікальний експонат — “фронтову” книжку “Вершники” Юрія Яновського. Тримаю трепетно й боязко, щоб не розсипалися її сторінки від мого читацького доторку. А зацікавило це видання харківського Держлітвидаву 1935 року своєю трагічною бойовою історією. Її засвідчує повійськовому небагатослівна, “засвічена” тривалістю зберігання, записка: “Цю книгу знайдено мною 20 жовтня 1944 року на полі бою недалеко від німецького міста Ейдткунена (Східна Пруссія) у забитого…

Read More

До Дня українського політв’язня у Харкові згадали українських шістдесятників

12 січня Україна відзначала день українського політв’язня. У ці дні Харківський Літературний музей поминав Євгена Сверстюка, якого не стало 1 грудня 2014 року, і в пам’ять про шістдесятників реконструював святкування Різдва Христового в радянських таборах українськими політв’язнями.   А 14 січня у Харківському Літмузеї відбувся вечір пам’яті українських дисидентів — Василя Симоненка, Василя Стуса, Євгена Сверстюка та інших — “Таборове Різдво”. У Києві цього дня в Будинку вчителя презентували книгу письменника, літературознавця, наукового діяча, лауреата Шевченківської премії Євгена Сверстюка “Світлі голоси життя”. Щороку 14 січня, на день Св. Василія Великого,…

Read More

Москва шукає ворогів на Марсі і приторговує історією

Петро АНТОНЕНКО   Персонаж знаменитої кінокомедії Ельдара Рязанова “Карнавальна ніч” п’яничкалектор, як пам’ятаємо, читав із новорічної сцени лекцію “Чи є життя на Марсі?”. Будучи добряче напідпитку, лектор урешті махнув рукою на цю тему, заявивши: “Є життя на Марсі чи нема, науці невідомо”. Але, схоже, скоро стане достеменно відомо. Пошуки невдахилектора не дають спокою керманичам нинішньої РФ. Нещодавно віцепрем’єр уряду Росії Дмитро Рогозін заявив, що вважає одним із найважливіших завдань Росії у космічній сфері пошук позаземних цивілізацій. “Як будьякий землянин, мрію дізнатися, чи є життя поза Землею”, — сказав Рогозін. На…

Read More

Заява про вступ України в НАТО

Ми, учасники Революції Гідності, громадські і політичні діячі, військовики, представники партій, громадських, творчих і наукових організацій, робітники й аграрії, молодь і студенти, розпочинаємо створення руху “Україна — в НАТО”. Написана кров’ю Небесної Сотні і кров’ю полеглих захисників Вітчизни у збройній боротьбі проти агресії Росії, заява про вступ України в НАТО не може бути відкладена на потім. Ми переконані, що НАТО стане найнадійнішою і найефективнішою опорою національної безпеки України як невід’ємної частини Європи. Той факт, що Україна історично належить до Європи і наші західні сусіди є членами НАТО, заохочує нас у…

Read More

Якщо хочемо вижити

Микола ЦИМБАЛЮК   Мало не синхронно з подіями у Москві в Києві на пресконференції, присвяченій ініціативі Громадського руху “Україна — в НАТО” перший президент України Леонід Кравчук згадав про такий випадок за свого президентства. Це трапилося через два роки після Біловезької угоди, що ніби поставила останню юридичноправову крапку над колишнім СРСР, а заодно й імперським минулим Москви. 1993 року, на одній із зустрічей російського й українського президентів, у неформальній обстановці у них відбулася така розмова. Борис Єльцин запитав у Леоніда Кравчука, чи він справді вірить, що Україна піде європейським шляхом…

Read More

Василь ГОЛОБОРОДЬКО: «Моя стежка-доріжка»

Дві ластівки Є ластівка міська, є ластівка сільська.   Не знаю, з якого уже часу я тут стою з пучечком, випадково знайденим тут таки під стіною, пташиного білого пір’я, так само не знаю, чому я тут стою, ніби отак виправдовуюся (бо з пучечком пір’я для гнізда) перед птахами, зокрема, гадаю, перед сільською ластівкою, адже я її покинув давно уже у своєму рідному, подаленілому, селі.   Перед сільською ластівкою, яку тут, у місті, годі зустріти, і її саму, і її гніздо, адже вона ліпить гнізда у якихось приміщеннях (у нас у…

Read More

2015: нові виклики, які перейшли зі старого, 2014-го

Петро АНТОНЕНКО Фото автора   2014 рік завдав Україні найбільших потрясінь за весь час незалежності. Це був рік прозріння, розвіяння наших ілюзій. Ілюзії, що маємо повноцінну державу, а не лише її атрибути. Ілюзії, що ми самостійні, а не лишаємося в полоні колишнього СРСР і його “правонаступниці” — Росії, полоні ментальному, економічному, духовному, мовному. Ілюзії, що маємо демократичний устрій із розвинутим громадянським суспільством. Ілюзії, що маємо справжню, а не олігархічну економіку. Ілюзії, що ми мали справжню, боєздатну, а не розграбовану армію. Це був рік початку прощання з цими ілюзіями, початку реальних…

Read More