Голос неймовірної сили

25 грудня минулого року Верховна Рада України делегувала українську льотчицю Надію Савченко, обрану народним депутатом від партії “Батьківщина”, яка нині перебуває в ув’язненні у московському СІЗО № 6, до складу делегації Верховної Ради в Парламентській асамблеї Ради Європи.

Як повідомила в ефірі Радіо Свобода її сестра Віра Савченко, Надія вимагає звільнити її до 26 січня, коли має відбутися засідання ПАРЄ. Якщо її не випустять на волю, це створить прецедент в історії Ради Європи, коли одна з країнчленів, Росія, тримає в ув’язненні делегата іншої країни (стаття 40 статуту Ради Європи передбачає дипломатичний імунітет).

Надія КИР’ЯН

 

В оприлюдненому 12 січня листі Савченко написала: “Я вирішила боротися єдиним доступним мені методом — голодуванням. Своїм протестом — голодом — я хочу добитися здорового глузду від російської влади і совісті від Слідчого комітету Росії. Є безперечні докази моєї непричетності і невинності у тих злочинах, в яких мене звинувачують. Що їм ще потрібно?” Через голодування Савченко перевели до камериодиночки.

 

Звільнення Надії —

справа честі всіх порядних людей

Її адвокат Марк Фейгін однак вважає, що в Росії спосіб голодування не  дієвий. Окрім того, що факт набуває розголосу, це не призводить до жодних процесуальних наслідків, оскільки в Російській Федерації немає незалежного суду, особливо щодо політичних справ. І Росія — не та країна, де людське життя — найбільша цінність.

Він передав Надії Вікторівні прохання про припинення голодування від голови ВР України Володимира Гройсмана, лідера партії “Батьківщина” Юлії Тимошенко, предстоятеля УПЦ МП митрополита Онуфрія, родичів, друзів. “Вийшов від Надії Савченко. 32й день голодування. Прямо скажемо, вона має дуже поганий вигляд”, — кілька днів тому написав у своєму Твітері адвокат.

Фізичні можливості людини мають певний запас міцності, хоч би якою  сильною духом вона була, рахунок почався на дні. Надія заявила, що голодуватиме доти, доки її не повернуть в Україну або до останнього дня в Росії. Ув’язнена не йде на жоден компроміс із російською владою, протестує проти примусового годування, сказала, що не дозволить його застосувати.

Адвокати Надії Савченко (їх троє, крім Фейгіна — Микола Полозов та Ілля Новиков) роблять усе можливе за цих умов, щоб допомогти Надії: збирають документи, які свідчать про фальсифікацію справи Савченко, пишуть скарги до міжнародних правових інстанцій, подали голові російського Слідчого комітету Олександру Бастрикіну заяву про звільнення Савченко тощо. У Києві ведеться паралельне розслідування справи. Для звільнення Савченко українська влада готує місію КоксаКваснєвського. Президент ПАРЄ Анн Брассер закликала російську владу негайно звільнити Надію Савченко та інших політв’язнів. До акції на підтримку льотчиці уже долучилися 15 міст світу, акція триває.

5 січня стартувала міжнародна інтернетакція на підтримку льотчиці. Активісти створюють і поширюють у мережах Twitter i Facebook фото та відеоматеріали з інформацією про Надію Савченко різними мовами і поширюють її із хештегом #FreeSavchenko. Твітершторм підтримують її адвокати, до акції активно долучаються посольства України в різних країнах світу. Зокрема повідомлення з інформацією про військовополонену Надію Савченко розмістили на своїх сторінках посольства України у Великобританії, Македонії, Японії, Вірменії, Кувейті та Посольство України при Святому Престолі (Ватикан). Також до акції приєднався Посол США в Україні Джефрі Пайєт та багато інших.

Блогери, інші користувачі інтернету з усього світу підтримують Надію Савченко і справедливо зауважують, що крім неї безвинно, з політичних мотивів, перебувають у російських в’язницях чимало українських патріотів, яких також треба визволяти. Ось один із типових відгуків: “Звільнення Надії — справа честі всіх порядних людей. Зокрема й тих небагатьох, які є в Росії. Адже це насамперед їм демонструють правове свавілля нинішньої російської влади. Про яке громадянське суспільство чи правову державу, про які цивілізаційні цінності може йтися, якщо крадуть і вивозять до Росії громадянина іншої держави? 37й вороном кружляє над Росією. Стає нормою призначати винних… Росія дедалі ближче до стадії розпаду й розкладу. І це єдине, що хоч якось може втішити”. Або інший відгук: “Путін уже здійснив особистий злочин проти Українського народу, загарбавши Крим, і тисячі бійців, які загинули, захищаючи Україну, — це його злочин, за який він буде нести покарання, і я, незважаючи на те, відпустить він Надю, нашу Героїню, чи не відпустить — молитимуся, щоб цей мерзотник згинув із лиця землі разом із його зграєю”.

На жаль, в інтернеті можна надибати й деякі відгуки, які очорнюють Надію Савченко, інших патріотів, як і саму Україну. Дехто, як відомо, так заробляє злочинні срібняки, а в декого мізки засмічені російською шовіністичною пропагандою. Вони (можливо, навіть щиро) вважають, що в Донбасі воюють американці!

Трапляються курйозні випадки, що свідчать, до якої межі глупства доходить російська влада і як їй догоджають слуги з рабською свідомістю. Днями у Москві біля слідчого ізолятора № 6, де утримують Надію Савченко, затримали чотирьох людей, що слухали гімн України в своїй машині! Серед затриманих була журналістка видання “Грані.ру” Олександра Агеєва. Запис акції, який вона зробила, видалили.

Російська влада, напевно, не очікувала від льотчиці такого сильного опору і тепер вже й сама не знає, що з нею робити. Якщо все ж, незважаючи на непричетність Надії Савченко до загибелі російських журналістів Волошина і Корнелюка, в чому її намагаються звинуватити, продажна феміда спробує її засудити — це не мине даремно, — вважає Марк Фейгін. Кремль уже отримав величезні іміджеві втрати, які зростатимуть, адже справу зам’яти не вдалося. Нині ця справа перебуває на етапі попереднього слідства, яке, за КК Росії, може тривати 2 роки.

 

З мішком на голові

Згадаємо, як усе було. Надія Вікторівна Савченко народилася 11 травня 1981 року в Києві. З дитинства мріяла стати льотчиком. Після закінчення школи здобула фах модельєрадизайнера та протягом року навчалася на факультеті журналістики київського Університету “Україна”. Згодом вступила за контрактом до лав Збройних сил України, службу почала в залізничних військах радисткою. Потім підписала контракт на службу в 95й аеромобільній бригаді в Житомирі, де саме формувався перший контрактний батальйон. У 2004—2005 роках у складі українського миротворчого контингенту брала участь у миротворчій місії в Іраку, де прослужила шість місяців стрільцем третьої роти 72го окремого механізованого батальйону.

Після повернення з Іраку вступила до Харківського університету повітряних сил, на що отримала дозвіл особисто від міністра оборони України Анатолія Гриценка. Двічі її відраховували з університету з формулюванням “непридатна до вильотів як льотчик”, але вона двічі поновлювалася і 2009 року таки закінчила університет — уже не як льотчиквинищувач, а як штурман. Після закінчення університету проходила службу штурманомоператором Мі24 3го окремого полку армійської авіації Повітряних Сил ЗСУ у місті Броди. Має 170 годин нальоту і 45 стрибків із парашутом.

Під час війни на сході України 2014 року брала участь в антитерористичній операції як доброволець батальйону “Айдар” (під час двох відпусток). Потім написала рапорт на звільнення зі Збройних сил України. Брала участь у боях біля селища Металіст під Луганськом, де, допомагаючи пораненим, потрапила в полон терористів батальйону “Заря”. 19 червня в інтернетмережі набув поширення відеозапис, у якому вона, прикута наручниками до труби, на допиті, зокрема, на питання, скільки і які сили протистоять терористам, відповіла: “Я думаю, вся Україна”.

22 червня, за інформацією сестри Віри, терористи хотіли обміняти Надію на чотирьох своїх полонених. Повідомляли також, що вони перевезли Надію з Луганська в Донецьк.

8 липня стало відомо, що Надія Савченко якимось чином опинилася у слідчому ізоляторі міста Воронеж і російська влада підозрює її у причетності до загибелі на сході України двох журналістів Всеросійської держтелерадіокомпанії — Ігоря Корнелюка і Антона Волошина. За версією українських силовиків, російські журналісти надавали інформаційний супровід одній із груп терористів і загинули, потрапивши під обстріл цієї групи українськими військами.

Того ж дня, 8 липня, президент України Петро Порошенко надав розпорядження Міністерству закордонних справ та Генеральній прокуратурі України вжити заходів щодо повернення Надії Савченко, “захопленої терористами” та “незаконно вивезеної до Російської Федерації”, в Україну. Надія Савченко розповіла, що терористи відвезли її в Луганськ, потім із мішком на голові — до Красного Луча. Звідти доправили до міста Богучар Воронезької області, де передали спецслужбам ФСБ.

Справу льотчиці доручили вести близько двадцяти російським слідчим, щоб із більшою фантазією фальшувати докази. Правда, роблять це бездарно, повірити їхній писанині неможливо: нібито вона перетнула російськоукраїнський кордон без документів під виглядом біженки й була затримана; а ще — особисто брала участь у тортурах полонених та хотіла здати їх на органи тощо. Нині доведено, що на час загибелі російських журналістів Надія вже була в полоні у терористів. Спочатку до неї не допускали адвокатів, 9 разів не дозволяли зустрітися з нею консулові України в Росії Геннадію Брескаленку.

25 вересня лідерка фракції Зелених у Європарламенті Ребекка Гармс хотіла зустрітися з полонянкою, прибула до Москви, але російська влада оголосила її “небажаною персоною”.

10 жовтня 2014 рішенням ПЦ “Меморіал” Надія Савченко офіційно визнана політичним в’язнем.

Один із численних прихильників Надії Савченко пише: “Ми повинні якомога частіше чути її голос. І Путін повинен. Цей голос із території Росії володіє неймовірною силою, руйнівною для диктатури. Це важливо й для самої Надії, для відчуття своєї влади над катами”.

Вірмо, що спільними зусиллями й молитвами ми звільнимо нашу героїню і вона буде гідним делегатом на сесії ПАРЄ!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment