Велет про велета

Надія КИР’ЯН

 

На початку презентації учасники прослухали в запису читання есеїв у виконанні самого автора. Ведучий заходу — Мирослав Маринович, нині віцеректор Українського католицького університету, який свого часу побував із паном Євгеном в одному таборі Кучино на Уралі.

— Сьогоднішній вечір для мене — перший без Євгена Сверстюка. Ще в душі бринить його голос, — розпочав пан Мирослав. — Книга “Шевченко понад часом” відрізняється від інших тим, що вона повертає нам Шевченкахристиянина. Шевченко глибоко віруюча людина. В українській літературі дуже важливі біблійні асоціації: Михайло Костомаров, Іван Франко, Леся Українка, митрополит Андрей Шептицький — це тільки початок довгого списку діячів української культури, які зверталися до Біблії. У пана Євгена стосовно Шевченка виникають асоціації: пророча місія у 30 років; шлях на Голготу в 33; тріумфальне повернення після смерті зі словом новим; гнані й переслідувані учні.

Наше покоління зі школи знало, що Тарас учився у дяка. Але ми не усвідомлювали значення цього, не усвідомлювали, що для нього Псалтир — це жива книга, перша, яку він прочитав. Слова і вирази з Вічної книги, яку Шевченко змалку знав напам’ять, незримо наповнюють його поетичну мову, вчать лаконічного стилю, — наголошує Сверстюк.

Оце враження від релігійного виміру Кобзаря є приголомшливим, коли його розкриває пан Євген. Коли ми проникнемо в цей вимір, тоді зможемо зрозуміти слова П. Куліша про те, що “українці чи не по Кобзареві уже й Богу моляться”. Шевченко до українців містично близький, як голос єства, — вважає автор книги.

Мотиви помсти і крові йдуть саме з поетики псалмів, чого більшість читачів не відчуває і пояснює це революційними мотивами у дусі свого часу, — наголошує     Є. Сверстюк. — Візьміть “Заповіт”, як там усе звучить революційно. А виявляється, ці мотиви є у Псалтирі. Наприклад, псалом 56: “За беззаконня їхнє воздай їм. У гніві розбий народи, Боже”.

Не для того, щоб дошкулити царям, звести з ними порахунки він писав поему “Сон”, а просто ставив царів на сповідь перед Богом, робив те, що робили біблійні пророки, коли зверталися до можновладців.

Сверстюк аналізує певні дати, на які ми не звертали уваги. “Лише за два з чубком місяці, з 10 жовтня по 24 грудня 1845 року Шевченко написав 13 чи не найголовніших своїх творів і серед них такі як “Великий льох”, “Стоїть в селі Суботові”, “Наймичка”, “Кавказ” “І мертвим, і живим…”, “Холодний Яр”, “Давидові псалми”, “Заповіт”. Недарма Сверстюк назвав цей рік роком Високого Сонця України. У ту пору створювалося КирилоМефодіївське братство, а Михайло Костомаров, його головний ідеолог записує в “Книзі буття українського народу” фразу: “Україна — це камінь, що його відкинули будівничі, але який став каменем наріжним”. Шевченко в епіграфі до “Єретика” дає саме цей біблійний образ про відкинутий камінь, а Пантелеймон Куліш планує перекласти Біблію українською мовою. Це була така хвиля в житті України, коли сформувався духовний код української нації. Шевченко — в епіцентрі того формування.

Був етап переслідування, заборон Шевченка, був етап його спотворення. А останнім часом — можна було жити без нього, коли матері забували читати дітям його поезію. Це був надзвичайно складний момент — вивітрювався духовний код нашого народу. На щастя, нас порятував Майдан. Запис, де Сергій Нігоян читає Шевченка, зворушує до глибини душі. Майдан повернув нам Шевченкаборця, Шевченка, який дуже комфортно почувається там, де люди обстоюють свою гідність. Євген Сверстюк нам також повернув Шевченкахристиянина, подякуймо йому.

Про роботу над перевиданням розповіли директор видавництва “Кліо” Віра Соловйова та упорядник, кандидат філологічних наук Олексій Сінченко. Вони подякували за фінансову допомогу і сприяння державному та громадському діячеві Івану Васюнику, акціонерному товариству “Оболонь”, а також повідомили, що нині йде робота над виданням книжки Сверстюка “На полі чести”. Олексій Сінченко повідомив, що до видання 2011 року у перевиданні 2015го додано покажчик цитованих у книжці творів Шевченка. “Після 12 років заслання Євген Сверстюк повертається не ображеним, не озлобленим, із двома великими темами — з Шевченком і Гоголем. Це та симфонія, яка звучала в ньому”, — наголосив упорядник.

Письменник, літературознавець Володимир Панченко сказав, що у презентованій книзі важливі вільні імпресії, спалах думки, асоціації. Тут справжні золоті розсипи дуже цікавих спостережень, перспективних ідей стратегічного характеру. Як одну з характерних думок навів приклад паралелі Шевченкових творів до повісті Довженка “Україна в огні”. “Коли Шевченко писав “Розриту могилу”, де перед ним відкрилася трагедія зникання України, в ньому прокинулося відчуття апостольської місії. Хіба не так було в Довженка? А пророкові залишається будити Україну, воскрешати її вогнем свого слова”.

— У його стилі є релігійне, ораторське начало, слово адресоване слухачеві. Є елементи притчі, багатоплановість. Одна з його рапір — іронія, яка звучить як сарказм. Його стиль проповідницький — поділився спостереженнями Володимир Панченко.

Старший науковий співробітник Національного музею літератури України Наталія Кучер, літературознавець Елеонора Соловей, мовознавець Лариса Масенко додали, що для волиняка Євгена Сверстюка, який сформувався в родині, де мати привчала дитину змалку читати “Отче наш”, де ходили в церкву, де була жива наша багата українська культура і слова честь, совість, правда, любов ніколи не були порожніми словами; який уже в чотири роки сказав, що хоче сидіти в тюрмі за Україну, який їздив до свого брата Якова на заслання, Шевченко був його другом і порадником, його побратимом. Гортаючи цю книгу, можемо пройтися дорогами самого автора. “Читаймо цю книжку Сверстюка від початку до кінця, його треба вивчати напам’ять як афоризм”, — закликав товариш по боротьбі за ідеали Василь Овсієнко.

Олена Голуб виконала улюблені пісні Сверстюка, Кирило Булкін прочитав уривки з презентованої книги.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment