Скорботна пам’ять

Микола ЦИМБАЛЮК

 

Поки триває конкурс на кращий проект меморіалу в центрі столиці (вже подано понад 400 проектів), по Україні, від Харкова до Львова, від Чернігова до Одеси місцева влада чи громадськість оголошують конкурси на гідне вшанування пам’яті учасників української революції 2013—2014 рр. і збройної боротьби наших воїнів проти російської агресії на Сході України.

Нещодавно у рамках цього руху відкрилася в Деснянському районі Києва виставка відомого художника, лауреата Шевченківської премії Валерія Франчука. В експозиції, що розгорнута у фойє райдержадміністрації, він представив лише кілька картин, присвячених Революції гідності (автор разом із багатьма іншими художниками був її учасником), і кілька малих скульптурних робіт із дерева.

Валерій Олександрович не вперше виставляє свої скульптурні роботи разом із художніми полотнами. І завжди, коли вони були невід’ємною частиною тої чи тої експозиції його чергової виставки, отримували найвищі оцінки шанувальників його мистецтва. Можливість побачити їх мали і його колеги по мистецькому цеху, і відвідувачі в багатьох містах України. Поєднання дужої почуттєвої експресії форми з легко прочитуваною символікою образів робить дерев’яну скульптуру Франчука унікальною.

До кращих робіт (хоча таких у нього не один десяток) можна зарахувати й ті роботи, що виставлені у фойє Деснянської райдержадміністрації. Це триптих “Герої Небесної Сотні: Не стріляй; Клятва; Хвилина мовчання”, а також скульптурні композиції “Уклін Землі” і “Дерево життя”. Спостеріг, як відвідувачі найбільше зупинялися перед центральною частиною триптиха — “Клятва”. Відходили, знову поверталися, щось розмірковуючи, потім брали бланки анкети для визначення найкращої скульптури, заповнювали і кидали в скриньку для голосування.

Композиція “Клятва” найглибше передає уособлення трагізму і водночас якоїсь нескореності людських душ перед лицем того лиха, яке не тільки прийшло до нас із попередньою злочинною владою, а й із нинішньою військовою агресією Росії проти України. І ті дерев’яні щити, якими прикриваються п’ять скорботних фігур композиції, з обох боків розправляються, переходячи в крила янголівохоронців, з образом яких у кожного із нас асоціюється Небесна Сотня. А за ними піднімається більша фігура Того, Хто вище нас. Його присутність на Майдані відчував повсякдень кожен, хто стояв і захищав територію Свободи на київському Майдані. Так само як Його очі з картини “Бачу справи твої, людино” Олександра Мельника дивилися на учасників Майдану впродовж усіх днів протистояння.

Валерій Франчук представив на суд глядачів — мешканців Деснянського району лише кілька своїх скульптурних робіт. Але навіть вони засвідчили той високий рівень його мистецького образотворення, що неймовірно глибоко віддзеркалює духовність і нашого часу, і його творців.

Можливо, згодом ми зможемо ту чи ту його скульптурну композицію не просто споглядати в експозиції, а бачити втіленою у величний пам’ятник. Вони, герої Майдану, гідні найвищого…

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment