Преподобний Никон — український літописець

Тарас ЛЕХМАН,

журналіст

 

Головним дорученням Никона у КиєвоПечерському монастирі стало постриження новоприбулих у ченці. Преподобний Антоній свого часу навіть доручив Никону постригти у ченці Феодосія Печерського, якого Церква згодом проголосила преподобним, українським святим.

Никон надав чернечий постриг улюбленцям Великого Київського князя Ізяслава — Варлааму та Єфрему, за що накликав на себе гнів правителя і змушений був утікати від нього з Печерського монастиря до Тмутороканського князівства (тепер — півострів Тамань). Недалеко від столиці цього князівства — міста Тмуторокані — Никон заснував монастир, який нагадував КиєвоПечерський. Можливо, преподобний отець якраз і походив із цих місць.

1067 року отцю Никону довелося виконувати місію дипломата. Сталося це так. Греки отруїли Тмутороканського князя Ростислава Володимировича, і бояри князівства просили преподобного Никона, як людину освічену, авторитетну, поїхати у Чернігів до князя Святослава Ярославовича та просити від їхнього імені, аби той відпустив до них на княжіння свого сина Гліба. Никон виконав прохання тмутороканців. Повертаючись назад до Тмуторокані, він завітав до КиєвоПечерського монастиря, щоб поспілкуватися зі своїми побратимами. Тут преподобний Феодосій запропонував йому залишитися назавжди. Никон погодився. У монастирі він продовжив свою священицьку діяльність, читав духовні книги ченцям і виголошував проповіді та повчання. Разом із преподобним Феодосієм вони також оправляли книжки і досягли у цій справі високої майстерності.

Після смерті преподобного Феодосія ченці обителі 1078 року обрали Никона своїм ігуменом. За часів його ігуменства головну Успенську церкву КиєвоПечерського монастиря добротно розмалювали й прикрасили мозаїкою.

По вічну нагороду слуга Божий преподобний Никон відійшов 1088 року.

Поряд із преподобними Антонієм і Феодосієм Печерськими преподобний отецьігумен Никон посідає визначне місце як автор одного з літописних зводів, видатний церковний і громадський діяч, досвідчений священик і красномовний проповідник.

Свого часу учені М. Приселков і О. Шахматов висловили припущення, що преподобний Никон і митрополит Іларіон — одна особа. На їхню думку, після того, як митрополит Іларіон за вимогою Константинополя залишив митрополичий престол у Києві, він мав би прийняти схиму в КиєвоПечерському монастирі. Але, на думку А. Дублянського, проти цієї привабливої гіпотези свідчать кілька цікавих моментів: значення Никона в історії КиєвоПечерського монастиря не таке вагоме, як у Феодосія (бо якби Никон справді був митрополитом, то сталося б навпаки); літературний талант Никона не такий багатий, потужний, як у митрополита Іларіона. Однак це аж ніяк не применшує його заслуги в українському літописанні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment