Іванна БОРОДЧУК: «Нам, львів’янам, завжди хочеться показати львівську європейськість»

Три травневих дні у Львові відбувалася традиційна Міжнародна учнівська науково-практична конференція “Україна очима молодих”. Організатори — Міністерство освіти і науки України, Національний центр “Мала академія наук України”, департамент освіти і науки Львівської облдержадміністрації, а також КЗ ЛОР “Львівська обласна мала академія наук учнівської молоді”.

Про роботу цієї конференції розмовляємо з директором Львівської МАН Іванною Антонівною Бородчук.

“Рівень наукових робіт — високий…”

— Чим вирізняється цьогорічна Міжнародна учнівська науково-практична конференція “Україна очима молодих” від попередніх?

— По-перше, — вона ювілейна, п’ята. По-друге, — збільшилася кількість наукових робіт: якщо 2014 року їх було 42, то нині — 57. По-третє, — в конференції взяли участь учні з 17 областей, причому зі сходу України їх було більше, ніж із заходу. Йдеться про Донецьку (троє делегатів із Маріуполя, Слов’янська і Добропілля), Луганську, Дніпропетровську, вперше були учасники з Миколаївської та Черкаської областей, а також із Запорізької, Сумської, Полтавської, Закарпатської, Рівненської, Тернопільської, Івано-Франківської, Житомирської, Хмельницької, Чернігівської, Волинської і Львівської.

Засідання відбувалися у трьох секціях: “Сучасна економічна система України” (методист — Тетяна Попель, керівник — Мар’яна Бас-Юрчишин, аспірант ДУ “Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАНУ”), “Проблеми енерго­збереження, раціонального природокористування та охорони довкілля України” (керівники — Ярослав Бублик, аспірант Державного природознавчого музею НАНУ, інженер кафедри екології Львівського національного університету імені Івана Франка та методисти — Надія Кулецька і Галина Бакун) і “Українська державність: історія і сучасність” (керівник — Надія Кокотко, методист КЗ ЛОР “Львівська обласна мала академія наук”.

Рівень наукових робіт високий, цікава тематика, в секціях точилися гострі дискусії. На відкритті конференції виступив Тарас Чорновіл, який супроводжував свого сина Маркіяна, учня 10 класу ліцею “Наукова зміна” (м. Київ). Він виступав не як політик, не як народний депутат, а як випускник Малої академії наук, згадував навчання на хімічному факультеті, заняття в секції хімії.

— А тепер про роботу…

— Отже, про роботу. 18 учнів брало участь в “економічній секції” (не називатиму повністю їхні назви), 26 — в “екологічній” і 13 — в “державницькій”. Діти не просто виступали на засіданнях, були дискусії: і між “молодими академіками”, і між ними та науковцями з ЛНУ імені Івана Франка та НУ “Львівська політехніка”. З “академіками” спілкувалися Василь Кметь (директор Наукової бібліотеки ЛНУ імені Івана Франка, доцент, кандидат історичних наук), Ольга Жук (заступник декана хімічного факультету ЛНУ, доцент, кандидат хімічних наук), Ігор Дикий (кандидат біологічних наук, доцент), Ярослав Притула (доцент кафедри міжнародного економічного аналізу і фінансів факультету міжнародних відносин ЛНУ).

— Як Вам і Вашим колегам спілкувалося з науковцями зі сходу?

— Ми переконалися, що це ті люди, які люблять Україну. Батьки “академіків” — також. Адже на їхні плечі цього року лягла оплата за дітей — і за дорогу, і за проживання та харчування. Колись усе оплачував Національний центр “Мала академія наук України”. А цьогоріч вперше не надали грошей.

 

“Нині в Україні виростають талановиті діти…”

— Але конференція — це не тільки наукові зустрічі, а й ознайомлення зі Львовом?

— Батьки, наукові керівники прагнули, щоб діти побачили Львів, поспілкувалися з ровесниками, відвідали музеї, побачили архітектуру міста Лева, його давні вулички, храми. Тим паче, що вони люблять Україну, хочуть їй добра.

— Ваша конференція має статус міжнародної. У ній брали участь “академіки” з інших країн?

— Був один хлопчина з Молдови — Павло Флока, учень 9 класу. А два роки тому взяв участь учень із Польщі. Молодь хоче, щоб конференція тривала на один день більше, а цей додатковий день провести, наприклад, у Польщі.

— Надія Кулецька, методист МАН, на моє запитання про те, який відсоток у науковому доробку конкретно “малого академіка” належить йому, а який керівникові, відповіла: “Науковий керівник не стоїть над тією дитиною. Професор, доцент, асистент — кожен із них чекає на ідеї молодого науковця, на цікаві думки”. Погоджуєтесь?

— Я абсолютно підтримую цю думку. Діти активно обмінюються думками, але ж під час різних етапів конференції вони здружуються. А щодо відсотка “молодих академіків” у науковому процесі “учень—учитель”, — переконана: нині в Україні виростають талановиті діти. Незабаром вони братимуть активну участь у житті країни — загальносуспільному, не тільки науковому. Багато хто з них уже став відомим науковцем чи громадським діячем.

— Які плани надалі?

— Найближчим часом спробуємо відновити активну міжнародну співпрацю молодих науковців. В Україні — війна, АТО — за офіційним формулюванням. Тому батьки не ризикують відпускати своїх дітей у країну, де стріляють. Тож ми намагатимемося враховувати побажання дітей — ще на 1 день продовжимо тривалість конференції — хоча б з виїздом до Польщі, наприклад, у Перемиську гімназію з українською мовою навчання. Щоб там працювати двома мовами — українською та англійською.

Будемо працювати далі, підтримувати один одного, єднатися, товаришувати. “Ми лишили частинку своєї душі у Львові”, — сказала нам науковець зі сходу. Тобто об’єднавчу частку такими конференціями ми формуємо. Конференція “Україна очима молодих” — найтепліша, найемоційніша, інтелектуальна акція: викладачі контактують з дітьми, діти входять у справжню науку, науковці допомагають їм сприймати ті надбання, що вже існують, працюють. А нам, львів’янам, завжди хочеться показати львівську європейськість, щоб гості мали гарні враження про львів’ян і наше місто…

 

На підсумковому засіданні ми попросили гостей розповісти про свої колективи. Отже, слово науковцям.

Наіля Меньшикова, вчитель-методист ліцею № 142, м. Київ:

— Десятикласники ліцею №142 м. Києва взяли участь у міжнародному конкурсі “Україна очима молодих” із роботами: “Утилізація гальванічних елементів” (презентував Віталій Корень) і “Перспективи використання етанолу і біоетанолу в Україні” (презентувала Абдал-Бакі Аміна. Вони — неодноразові призери міжнародного конкурсу TutelTexno (Україна, МАН м. Київ). Учні нашого ліцею також є переможцями міжнародного конкурсу “Googlesciencefain” і захищали свої роботи у Сан-Франциско. Дехто з наших учнів знайомився з досягненнями фахівців, що працюють з адронним колайдером, у серпні 2014 року.

Світлана Добровольська, вчитель економіки та географії середньої школи № 5 м. Маріуполя, методист Маріупольського науково-методичного центру:

— На Міжнародну учнівську науково-практичну конференцію “Україна очима молодих” зі мною приїхали троє учнів із Маріуполя. Вони успішно виступали на секціях: “Проблеми енерго­збереження, раціонального природокористування та охорони довкілля України” і “Сучасна економічна система України”. І хоча, на жаль, на Донбасі війна, але робота з обдарованими дітьми у нашому місті — пріоритетний напрям. Наші юні науковці з великим задоволенням спілкуються з ровесниками з різних куточків України, переймають досвід і діляться своїми першими науковими дослідженнями. Ці діти — справжні патріоти, які прагнуть до знань, незважаючи на проблеми в регіоні.

Склад маріупольської команди: Дмитро Косенко (11кл. СШ № 5), Антон Пінчук (11 кл. СШ №5), Єлизавета Пархоменко (9 кл. СШ № 46).

Замість післямови: “Протягом тисячолітньої історії України вісь “схід-захід” була й залишається чинником напруги та вибору всередині української спільноти. На сучасному етапі актуалізується проблема загальнодержавної консолідації суспільства як життєво необхідна умова процесу становлення та успішного функціо­нування держави, що передбачає розв’язання низки важливих міжетнічних і міжнаціональних проблем і, що не менш важливо, — вимагає утвердження, а досить часто навіть і формування національної самосвідомості українців як етнонаціональної спільноти…

Мета дослідження: визначення та аналіз об’єктивних чинників, які впливають на формування етносоціальних поглядів у східноукраїнському регіоні. (“Соціокультурні чинники впливу на розвиток Східної України”). Автор — Анастасія Половинкіна, учениця 10 класу Южноукраїнської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №3; Южноукраїнськ Миколаївської області”.

Вважаємо разом з Анастасією, що “Україна перебуває у пошуку власної ідентичності”. І цей пошук реалізується, якщо українська спільнота інтенсивно і постійно працюватиме над впровадженням у життя національної ідеї та ідеї державності. Віримо, так і буде. Адже учасники конференції — духовно багаті, розумні юнаки та дівчата — відіграватимуть важливу роль у науковому, політичному, економічному та культурному житті України.

 

Спілкувався Богдан ЗАЛІЗНЯК, керівник прес-центру наукової журналістики Західного наукового центру НАНУ і МОНУ, кандидат філологічних наук

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment