Хронічне зростання цін, низькі доходи більшості населення, бюджетів уряду, областей, населених пунктів України — це не повний перелік щоденних проблем, які турбують українців. Жахлива московська військова агресія проти України ще більше загострює фінансові та соціальні проблеми. Для роз’яснення причин складної фінансово-економічної кризи, з’ясування заходів щодо її подолання ми звернулися до автора підручників із економіки України кандидата економічних наук, доцента Богдана ЗАБЛОЦЬКОГО, розмову з яким і пропонуємо увазі читачів “СП”.
“Уряд Яценюка — справжній уряд європейської орієнтації…”
— Україна від початку проголошення Незалежності перебуває у стані постійного економічного застою і, на жаль, жодному урядові не вдалося переламати цю ситуацію — аби все-таки добробут українців почав зростати. Чому так сталося?
— Жоден із урядів не ламав те, що мав би ламати насамперед: стереотипи мислення, які сформувалися у тоталітарній системі з низько ефективним виробництвом товарів, низькими доходами, що породжували так званий “грошовий синдром”, тобто соціальну “хворобу” привласнення грошей шляхом їх розкрадання з бюджетів, хабарництва, спекуляції. Ця хвороба охопила всі гілки влади і верстви суспільства, галузі виробництва товарів і надання послуг.
— Україна перейшла до ринкової економіки і проводить реформи, але відчутних позитивних результатів мало. Як досягти позитивних змін?
— На жаль, Україна й досі не стала країною з ринковою економікою, яка розвинута у США, Японії, країнах ЄС. Бо ринкові реформи — це реформи мислення влади і населення, переведення контрактних відносин у русло встановлених норм і правил із високим рівнем довіри і прозорості, пунктуальності і виконання угод.
В Україні триває порушення усіх норм і правил і законотворцями, і виконавцями. Не встиг уряд Арсенія Яценюка оголосити боротьбу з корупцією, як “грошовий синдром” найбільш “хворих” суб’єктів почав пройматися симптомами зворотних звинувачень.
— Яким чином лікувати цю страшну суспільну “хворобу” і що мав би робити чинний уряд?
— Насамперед — формування владою і ЗМІ у своїх читачів і населення свідомості щодо спрямування їхнього мислення за такими напрямами: створювати і висвітлювати закони фінансово-виробничих відносин згідно з вимогами об’єктивних економічних законів продуктивного виробництва та ефективних витрат і строгого їх дотримання; усвідомлення всіма, що фінансова система — це інструменти і канали грошового життєзабезпечення виробництва і споживання, а незаконне вилучення і привласнення з неї коштів призводить до тяжких наслідків у суспільстві; заохочення усіх до дотримання законів, тобто законне використання коштів і жорстке грошове (великі штрафи), адміністративне (звільнення з посад) і кримінальне покарання (позбавлення волі) за найменші порушення законів; переорієнтація усіх дискусій і публікацій у ЗМІ з обговорення подій, пошуку винних, критики “всіх” і “вся” та формування цим хламом “отруєної” свідомості людей на теми пошуку реальних можливостей кожному знайти себе і реалізувати свої мрії. Нинішні ЗМІ з певною мірою можна назвати “отруйні ЗМІї”.
— Не кожен засіб масової інформації можна так характеризувати. Як повинно формуватися мислення влади, виробників і споживачів в умовах ринку, щоб їхні дії привели до стабільності і добробуту?
— Поняття “економіка” грецькою означає “мистецтво ведення господарства”. Тобто: як люди мислять, так вони діють, такі отримують результати, так і живуть. А вони мають мислити і діяти згідно з вимогами закону максимального виробництва натурального продукту за мінімальних витрат часу і грошей та розподілу національного доходу кожному за кількістю виробленого ним продукту. Якщо мислення і дії правильні щодо вимог закону, то країна створить і реалізує стільки натурального продукту, який забезпечить усім платоспроможний дохід і стабільність цін.
Оскільки в Україні різко зростали й надалі зростають ціни, більшість людей і бюджетів неплатоспроможні, — мислення і дії колишньої і нинішньої влади непрофесійні. За низькопродуктивної економіки і пандемії корупційного “грошового синдрому” жоден уряд не зможе вирішити проблему економічного зростання і добробуту.
— Уряд Арсенія Яценюка прагне працювати за стандартами ЄС. Однак, як нам видається, якихось відчутних позитивних результатів поки що не помітно. Що можете сказати з цього приводу?
— Розвинуті нині ринкові країни упродовж десятків років формували мислення влади і населення щодо дотримання законів у системі фінансів і виробництва. Успіху набували із роками. Уряд Яценюка — справжній уряд європейської орієнтації, однак йому не вдалося визначити повний перелік пріоритетів для проведення необхідних реформ. Мінімізація корупції методом “люстраційної хірургії” має вестися рішуче і швидко без опору їй через суди. Водночас, згідно з вимогами згаданого вище закону, необхідно анонсувати і здійснювати широкомасштабну підприємизацію з виробництва натуральних продуктів, створення потрібних податкових преференцій для ініціаторів підприємництва, швидкої їх реєстрації з наданням приміщень та іншої допомоги хоча б до досягнення ними рівня фінансової самоокупності.
“Нині головне — вилікувати
“грошовий синдром…”
— Чому пріоритет підприємизації практично не вдається реалізувати?
— Річ у тім, що він узаконений і надмірно реалізований у сфері торговельно-спекулятивного бізнесу імпортом і валютою. Цьому сприяли стереотипи мислення централізації управління із боку владних чинників і отримання легких спекулятивних доходів з боку торговельного і банківського бізнесу. Дефіцит товарів власного виробництва заповнюється імпортом, а дефіцит доходів комерційних банків через практичну відсутність кредитування підприємизації компенсується спекуляцією валютою та зростаючою інфляцією. Торгівля і банки отримують переважно інфляційні доходи, їх це влаштовує, оскільки видатки окуповують себе без особливих зусиль.
— Тож як подолати стереотипи мислення, які домінують у чиновників усіх владних структур?
— Нагородою за дотримання законів щодо руху грошей і товарів і жорстким покаранням за їх порушення.
— Яким Ви бачите зв’язок розподілу національного доходу з працею в умовах ринку?
— Люди, хоч де б вони працювали, мають розуміти: споживати можна тільки те, що виробили, отримати тільки те, що заробили. Більші наповнення — більші виплати.
— Чому Ви акцентуєте на необхідності зростання виробництва обсягів товарів і надання послуг, тоді як населення очікує зростання його грошових доходів?
— На жаль, ілюзорна магія грошей дезорієнтує людей. В Україні з великим дефіцитом вироблених власних товарів уряд практично затиснутий у глухий кут, оскільки немає потрібного національного доходу у грошовій формі фінансувати попит на гроші. Зазначу, що гроші вартості не мають. Людям потрібні реальні споживчі товари, щоби жити чи, бодай, виживати. Чим менше власних товарів, тим більший попит на них, який задовольняється імпортом, вища їх спекулятивна ціна і потреба в грошах. Це ускладнює формування бюджетів, увага уряду і законодавців зосереджується на пошуку доходів до бюджетів, а не на інвестуванні економіки. Організувати зовнішні запозичення і друкування грошей легше, ніж виробництво товарів, тому покупці вибирають те, що легше. У такій ситуації гроші — найпопулярніша друкована продукція.
— Як би Ви оцінили систему виробництва товарів і розподілу національного доходу в Україні?
— Якщо товарів власного виробництва не вистачає, ринки заповнює імпорт, а грошові доходи — здебільшого спекулятивно-інфляційні, то це, звісно, негативно. Це результат активного прояву “грошового синдрому”, який виліковується не затоварюваннями, а “люстраційною хірургією”. Тут і “моральна терапія” не допоможе.
Стратегія уряду Яценюка на викорінення насамперед корупції очищенням влади є виправданою і має бути підтримана суспільством. Реформа розподілу національного доходу має бути активною. Прозорою і аргументованою реальними фактами… В Україні у 10—15 разів менше виробляється товарів, відповідно — і грошового доходу на одну людину, ніж у розвинутих країнах.
— Зараз багато нарікань з боку населення на зростання тарифів на комунальні послуги, чимало критики політики Президента Порошенка і Прем’єра Яценюка з боку депутатів Верховної Ради, тих чи тих політичних лідерів. Як Президентові і Прем’єрові на це реагувати?
— Ціни і тарифи зростатимуть до того часу, поки не почнеться процес масштабних інвестицій і підприємизації та зростання виробництва товарів. Президент Петро Порошенко веде розумну політику зближення України з цивілізованим світом, уряд Арсенія Яценюка — стратегію і дії подолання корупції та хабарництва. Нарікання простих громадян зрозуміти можна, і їх потреби потрібно захищати. Не можна зрозуміти тих, хто свого часу мав президентську, прем’єрську, міністерську, депутатську, місцеву владу, а нині на різних дискусійних “шоу” дають оцінку п. Порошенку і п. Яценюку вкрай негативного характеру, не бачачи шлейфу негативізму результатів своєї політики. Адже саме Порошенко і Яценюк спільно докладають зусиль, щоб нейтралізувати агресію московського ворога і лікувати хронічний “грошовий синдром”, до розповсюдження якого чимало доклали сил нинішні запопадливі критикани.
Нині головне — вилікувати “грошовий синдром”: і скальпелем для “люстраційної хірургії”, і захистом інвестицій у підприємництво і корпорації з виробництва власних товарів. Прем’єрові Яценюку це вдається. Варто йому лишень зі своїми фінансово-економічними радниками випереджати провокаційні підступи.
Спілкувався
Богдан ЗАЛІЗНЯК,
член НСПУ і НСЖУ
