Президенту України Порошенку П. О.

Відкритий лист колективу Культурного центру України в Москві

З кінця минулого року до Вас і до керівника Державного управління справами звернулися з листами на захист Культурного центру України в Москві понад 100 осіб. Всі вони стурбовані намаганнями деяких чиновників усунути генерального директора Культурного центру України в Москві В. Ю. Мельниченка. Немає жодного сумніву в тому, що це пов’язано зі спробою знищити Центр як духовне представництво Президента України справді європейського рівня.

Шановний

Петре Олексійовичу!

15 грудня 2014 року С. І. Березенко публічно заявив: “З великою шаною звертаюся до представників Національного культурного центру України… Я вдячний директорові Володимиру Мельниченку за його неоціненний вклад у розвиток української культури та за багаторічну роботу. Він зробив для нашої Батьківщини набагато більше, ніж деякі політики”.

Ми були переконані, що після таких оцінок і запевнень нам дозволять спокійно й творчо працювати в ім’я України. Проте С. С. Борзов, який наприкінці грудня 2014 р. виконував обов’язки керівника Державного управління справами, обме­жив контракт із генеральним директором В. Ю. Мельниченком тільки шістьма місяцями. Після цього жодної відповіді на листи на наш захист не отримали ні ми, ні московські українці, ні видатні діячі культури України. Зате

С. С. Борзов став активно проштовхувати свого ставленика на “додаткову посаду заступника генерального директора Культурного центру”. Погодьтеся, що директор і три заступники на п’ятьох працівників відділу культури і мистецтв та інформації і діаспори в умовах, коли в державі зроблено ставку на економію коштів, — це забагато й безглуздо. С. С. Борзов не рахується навіть із тим, що для фінансового забезпечення нової посади нам треба було б відмовитися від утримання в Центрі Української недільної школи. Більше того, він погрожує, що у випадку непослуху приїде в Центр із комісією, котра обов’язково знайде недоліки і знищить нас “по закону”. Як це називається в юриспруденції? Чи не шантаж?

Утім, як писав Тарас Шевченко, “у нас нема зерна неправди за собою”. А у С. С. Борзова таки є! Все, що досі він робив, фактично спрямовано проти патріотичної роботи Культурного центру, який в умовах протистояння підтримує в Москві курс Президента України. А С. С. Борзов навпаки похваляється своїми добрими зв’язками з можновладцями в Москві, намірами комерціалізувати Центр з їхньою допомогою.

Низький рівень особистої культури, нерозуміння С. С. Борзовим справжнього духовного призначення Центру, вражаюча байдужість до справи представлення державних інтересів України, фактична неповага до колективу вкупі з нахабством і мстивістю змусили нас звернутися в квітні 2015 р. до С. С. Березенка з проханням убезпечити Культурний центр від його деструктивного втручання в нашу діяльність. Проте нам, як і завжди, не відповіли.

У нинішній, вкрай складній ситуації, Культурний центр України в Москві продовжує пропагувати українську мову, культуру і духовність у Російській Федерації. Протягом трьох перших місяців 2015 р. відбулося понад 100 заходів, які відвідали близько 6 тис. осіб.

На завершення масштабного відзначення 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка проведено круглий стіл “Тарас Шевченко в історичній долі нації” за участю вчених України та Росії, презентовано живопис на шевченківську тематику, проведено Всеросійський конкурс на краще читання поетичних творів Тараса Шевченка серед дітей та молоді.

У Культурному центрі продовжують успішно працювати Українська недільна школа імені Павла Поповича, Курси української мови, Бібліотека імені Богдана Ступки, магазин “Українська книга”, Українська народна хорова капела Москви, Український музично-драматичний театр-антреприза “Еней”, Український молодіжний театр, Українська молодіжна вітальня.

Центр визнано в усьому світі важливим науковим інститутом з українознавчих і шевченкознавчих досліджень. В авторстві В. Ю. Мельниченка видано понад 20 фундаментальних монографій про Тараса Шевченка, Миколу Гоголя, Михайла Грушевського, Осипа Бодянського, Михайла Максимовича та ін. Всі книги надруковані в Москві українською мовою! Хіба можна повірити, щоб автора таких праць намагалися випровадити з Москви українські патріоти? Чи навпаки, у високого київського чиновника є серйозні московські покровителі, зацікавлені в цьому?

Ми хочемо повторити за

Д. В. Павличком: “Пане Президенте! Хіба багато у Вас таких мужніх і вірних людей подібного масштабу й інтелекту в Москві?” Так само ми погоджуємося з І. М. Дзюбою, І. Ф. Драчем, М. Г. Жулинським, Б. М. Козаком, П. М. Мовчаном, Б. І. Олійником, М. Ю. Стеф’юк, які нещодавно писали Вам, Петре Олексійовичу, що заперечення визначних досягнень Культурного центру України в Москві ймовірне лише з антиукраїнської позиції, а взамін установи з унікальними духовними можливостями чиновники, здається, готують Центру долю ярмарков

ого комплексу. Чи, може, взагалі збираються продати будівлю на Арбаті, 9?

Щоб уникнути цього розгрому патріотичної установи, ми, разом із видатними українцями, наполягаємо на продовженні контракту з В. Ю. Мельниченком на тривалий час. Його присутність на посаді керівника Культурного центру України в Москві нині особливо важлива для держави.

Чому С. С. Борзов ігнорує позицію патріотів України? Чому використовує Державне управління справами як інструмент для неправедного тиску на Культурний центр України? Кому це вигідно? Якщо Ви це встановите, відразу зрозумієте, хто фактично працює проти України у Вашому ближньому оточенні.

Невже С. С. Борзов переважить?

Якщо його сценарій здійсниться, то це буде прекрасним подарунком антиукраїнцям у Москві і величезною втратою для патріотичних українців Москви.

З повагою, добром і надією на Вашу підтримку.

image002

image004

22 травня 2015 року

Підписи членів трудового колективу Національного культурного центру України в Москві

 

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment