«Вікі любить Землю»: підсумки і перспективи

Вікі любить Землю (англ. Wiki Loves Earth) — фотоконкурс пам’яток природи. Його учасники фотографують об’єкти природнозаповідного фонду і завантажують їх на Вікісховище — сервер зберігання мультимедійних файлів для оформлення статей інтернетенциклопедії Вікіпедії. Мета заходу — накопичення фотографій пам’яток природи та об’єктів природнозаповідного фонду на умовах вільних ліцензій і сприяння охороні навколишнього природного середовища. У конкурсі дві номінації: за найкращу фотографію за вибором журі і за найбільшу кількість сфотографованих пам’яток.

Цього року фотоконкурс “Вікі любить Землю” з 1 до 31 травня проводиться у 25 країнах. А вперше він відбувся 2013го в Україні силами громадської організації “Вікімедіа Україна” з ініціативи краєзнавця і журналіста Євгена Букета.

— Євгене Васильовичу, розкажіть, як і коли виникла ідея провести такий конкурс?

— Необхідність започаткування фотоконкурсу краєвидів уперше прозвучала на Берлінській конференції керівників відділень Фонду Вікімедіа (29.03—2.04. 2012) під час обговорення ймовірних спільних проектів між представниками ГО “Вікімедіа Україна” (виконавчий директор — Юрій Пероганич, голова правління — Євген Букет) і НП “Вікімедіа РУ” (директор — Владімір Медейко, виконавчий директор — Станіслав Козловський). Звіт про цю конференцію був опублікований в одному з квітневих чисел 2012 року газети “Слова Просвіти”. Станіслав Козловський тоді висловив пропозицію поширити концепцію та інструментарій міжнародного фотоконкурсу “Вікі любить пам’ятки”, досвід проведення якого вже мали російські редактори Вікіпедії, на краєвиди, природу, а я запропонував назву такого конкурсу — “Вікі любить Землю”. Під час обговорення виникла ідея фотографувати заповідні об’єкти і території, щоб мати можливість якось систематизувати отриманий матеріал.

Проте перший досвід проведення таких великих заходів ми отримали тільки у вересні 2012 року, коли “Вікімедіа Україна” вперше провела фотоконкурс історичних пам’яток та об’єктів культурної спадщини “Вікі любить пам’ятки”. Конкурс мав великий резонанс в Україні, був успішним. За кількістю завантажених зображень Україна 2012 року посіла четверте місце серед 36 країнучасниць.

А торік наша країна в конкурсі “Вікі любить пам’ятки” стала абсолютним переможцем, отримавши перше місце в світі за кількістю завантажених фотографій і перше місце в номінації за найкраще фото. Таким стала світлина Святогірської лаври Костянтина Брижниченка.

— Чому саме “Вікімедіа Україна” під Вашим керівництвом, а не російське представництво Фонду вирішило розпочинати цей новий проект?

— Маючи певний досвід у реалізації такого проекту, оцінивши власні можливості та потенціал організації, ми продовжили обговорення концепції фотоконкурсу “Вікі любить Землю” на вікіконференції в Белграді (13—14. 10. 2012), де на підсумковому засіданні я та мій колега з України Віктор Семенюк оголосили про намір провести 2013 року в Україні фотоконкурс пам’яток природи “Вікі любить Землю”. Росіяни відмовилися тоді нас підтримати, нині шкодують.

— Як відбувався процес підготовки до проведення першого фотоконкурсу “Вікі любить Землю”?

— 26 січня 2013 року Правління ГО “Вікімедіа Україна” ухвалило Рішення №5/2013 щодо проведення конкурсу “Вікі любить Землю” і призначило мене керівником оргкомітету. А вже 30 січня 2013 року я презентував його концепцію на пресконференції “9 років українській Вікіпедії: досягнення та успіхи”, що відбулася в інформаційному агентстві Regionews. 13 лютого пресреліз про початок підготовки до проведення конкурсу було розміщено на блозі Фонду Вікімедіа, тож від початку за процесом спостерігали в багатьох країнах.

У ході підготовки до конкурсу оргкомітет сформував перелік із 7384 об’єктів природнозаповідного фонду України. В Україні це був перший повний перелік заповідних об’єктів, що потрапив до вільного доступу всіх користувачів Інтернету, а сам конкурс, за висловом заступника голови Національного екологічного центру України Олексія Василюка, це — “перша в історії України база фотографій природнозаповідних територій”. До речі, саме Олексій Василюк посприяв нам у “напівлегальному” отриманні від Міністерства екології України списків природоохоронних об’єктів, які ми одразу перевели в електронний формат і розмістили у вільному доступі на сторінках Вікіпедії. Подейкують, що серед чиновників Януковича через це був переполох. Але справу вже було зроблено — повний перелік заповідних територій та об’єктів України вперше став надбанням громадськості.

— Які підсумки конкурсу?

— Уперше конкурс “Вікі любить Землю” був проведений із 15 квітня до 15 травня 2013го в Україні громадською організацією “Вікімедіа Україна”. Його інформаційним партнером був тижневик “Слово Просвіти”, а Всеукраїнське товариство “Просвіта” імені Тараса Шевченка тоді нагородило його переможців книжками.

У конкурсі 2013 року взяли участь 365 осіб, завантаживши у Вікісховище 11736 фотографій 1104 об’єктів ПЗФ. Успіх проведеного в Україні конкурсу викликав інтерес серед вікімедійців інших країн на найбільшій світовій конференції редакторів Вікіпедії “Вікіманія2013”, що відбувалася в Гонконзі. Там “Вікі любить Землю” отримав друге місце у сесії “Найкрутіші проекти відділів ФВМ”.

— Який результат міжнародного визнання Ваших ідей?

— 2014 року впродовж травня—серпня конкурс відбувся у 16 країнах: Австрії, Азербайджані, Алжирі, Андоррі, Бразилії, Вірменії, Гані, Естонії, Індії, Іспанії, Македонії, Непалі, Нідерландах, Німеччині, Сербії і Україні. Всього завантажено понад 71 тисяча світлин. Найбільше — з Німеччини (14441), Македонії (12711) і України (12021).

— Розкажіть детальніше про успіхи України в минулорічному конкурсі.

— В українській частині конкурсу з 1 до 31 травня взяли участь 416 осіб, які завантажили у Вікісховище 12 089 світлин 1324 об’єктів ПЗФ. Церемонія нагородження відбулася 12 липня 2014го в “Золотих воротах” у Києві.

Переможців першого міжнародного фотоконкурсу “Вікі любить Землю” оголосили 12 грудня 2014 року. Перше місце на конкурсі здобула також світлина з України — вид на Карпатський національний природний парк із Говерли (автор: Дмитро Балховітін).

Координацію міжнародного конкурсу “Вікі любить Землю” і 2014, і 2015 року здійснюють волонтери з громадської організації “Вікімедіа Україна”, а я долучаюся до роботи українського оргкомітету.

— Цьогорічний конкурс наближається до завершення. Чи можна говорити про перші результати?

— Цього року, як і торік, фотоконкурс “Вікі любить Землю” міжнародний. З 1 до 31 травня його проводять 25 країн: Австрія, Алжир, Андорра і Каталонія (Іспанія), Азербайджан, Бразилія, Естонія, Франція, Македонія, Марокко, Німеччина, Непал, Пакистан, Польща, Португалія, Палестина, Ірак, Росія, Іспанія, Сирія, Туніс, Таїланд, Уругвай, Україна, Швейцарія, Ліван. А в червні відбудеться в Сербії. Те, що до конкурсу долучаються нові країни, може свідчити про значний потенціал проекту в довгостроковій перспективі.

В Україні цьогоріч значну увагу приділено пам’яткам, які за два роки ще не були сфотографовані. Для них навіть є окрема номінація “Освітлинимо безсвітлинні”. Цікаво від початку травня спостерігати за змаганнями України й Росії в кількісних показниках. Наразі українці росіян випереджають. Паралельно із фотоконкурсом також відбувається конкурс із написання статей “Пам’ятки природи у Вікіпедії”. А нещодавно свою першу статтю у вільній інтернетенциклопедії створив віцепрем’єр міністр — міністр культури України В’ячеслав Кириленко. Також він ініціює в найближчому майбутньому проведення вікіконкурсу “Пам’ятки українського Криму”.

Одним із досягнень нашої довгострокової співпраці з редакторами Вікіпедії з Росії — некомерційним партнерством “Вікімедіа РУ” є те, що пам’ятки Криму і 2014го, і 2015 року не беруть участі в російській частині обох міжнародних фотоконкурсів — і “Вікі любить пам’ятки”, і “Вікі любить Землю”. Це природно, адже ця організація є офіційним представництвом Фонду Вікімедіа, центральний офіс якого в Каліфорнії, а директор “Вікімедіа РУ” Владімір Медейко 2013 року на кілька днів приїздив на Київський Майдан…

 

Спілкувалася

Леся САМІЙЛЕНКО

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment