Йдемо до тебе

Віталій МІХАЛЕВСЬКИЙ,

голова Хмельницького ОО ВУТ “Просвіта” імені Тараса Шевченка, доцент Хмельницького національного університету

70 студентів і викладачів Хмельницького національного університету поклонилися Кобзареві в Каневі.

Студенти літературного театру “Глорія” та поетичного клубу “Роса” кафедри української філології ХНУ провели на Тарасовій горі біля підніжжя пам’ятника Кобзареві театралізоване дійство та заключний етап Шевченківських читань. Артисти театру пісні ХНУ “Сузір’я” виконали акапельно “Думи мої, думи…”, артисти театру “Глорія” показали уривки з вистави “Тарасові небеса”. А потім відбувся VIII конкурс читців “Свою Україну любіть!”, який організувала кафедра української філології гуманітарно-педагогічного факультету ХНУ. Вісім переможців підготовчих етапів Шевченківських читань, що тривали з березня, декламували твори Т. Г. Шевченка та власні поезії. Авторитетне журі визначило переможців і нагородило їх грамотами, “Кобзарями”, книгами. Головним переможцем конкурсу (гран-прі) стала студентка групи ФУМ-14-1 Лілія Ткачук. Під час нагородження читців відбулася приємна зустріч і розмова з віце-прем’єр-міністром із гуманітарних питань і міністром культури України В’ячеславом Кириленком. Він подякував керівництву та викладачам ВНЗ за національно-патріотичне виховання молоді та побажав успіхів.

Після цього учасники поїздки відвідали Музей Тараса Шевченка, Успенський собор, виставку-ярмарок декоративно-ужиткового мистецтва, помилувалися краєвидами Канева та Дніпра.

За прекрасну організацію поїздки до Канева всі учасники висловлюють глибоку вдячність ректору Хмельницького національного університету проф. Миколі Єгоровичу Скибі, декану гуманітарно-педагогічного факультету доц. Людмилі Леонідівні Станіславовій, завідувачу кафедри української філології проф. Михайлу Миколайовичу Торчинському, голові первинної профспілкової організації студентів ХНУ Анатолію Анатолійовичу Вичавчі та незмінному керівникові і натхненнику літературного театру “Глорія” та поетичного клубу “Роса” старшому викладачу кафедри української філології Таїсії Петрівні Коваль.

Йдемо до тебе й несемо, Кобза́рю,

У дні святкові, в пору лихоліть

У спраглих душах попри біль і чвари —

Твій клич: “Свою Україну любіть!”

Наш вічний геній правди і свободи.

Боровсь. Каравсь. Не каявсь, —

а творив.

Шевченко — совість нашого народу.

Він бачить все з Чернечої гори.

Не забувай: ти — українець, поки

На перехрестях збурених століть

Іще “Реве та стогне Дніпр широкий”