Альбіна БУТУК,
музикознавець
Під такою назвою відбувся концерт у Київському муніципальному академічному театрі опери та балету для дітей і юнацтва, присвячений Дню захисту дітей. Це був спільний виступ студентів київських вищих мистецьких навчальних закладів: Інституту музики ім. Р. Глієра, академії танцю ім. С. Лифаря та академії естрадного та циркового мистецтв, і спеціально на початок вечора була представлена оригінальна композиція “Українська фантазія” у постановці хореографа Дмитра Клявіна. Українські народні пісні “Щедрик”, “Ой зійшла зоря” та “Дударик” в обробці Б. Лятошинського виконував струнний квартет глієрівців (керівник — Валентина Бондаренко), і разом із ними виступили два балетні дуети та четвірка студентів кафедри пантоміми (керівник Наталія Ужвенко). Це був безпрецедентний політ фантазії, в якому злилися музика, балет і міманс, утворивши дивовижний і неповторний образ української ментальності — задушевноліричної, високо поетичної та мрійливо трепетної.
Основна програма концерту складалась із окремих виступів кожного з мистецьких закладів, і режисери — Наталія Демешко (КІМ ім. Р Глієра), Владислав Солдатенко (КМУАТ ім. С. Лифаря) та Олександр Погребняк (КМАЕЦМ) подбали і про рівновагу між різножанровими “номерами”, і про драматургічний розвиток, динаміку та логічну цілісність вечора.
“Ми випускаємо артистів “поштучно” — наголошує ректор Інституту ім. Р. Глієра Олександр Злотник, маючи на увазі якісне виховання кожної особистості, закладене у традиції освітньої системи майже 150 років тому (цей ювілей Інститут святкуватиме 2018 р.). — У наших стінах зробили перші кроки на шляху до світової слави Володимир Горовиць, Вікторія Лук’янець, Людмила Монастирська… Виховали ми й естрадних зірок — Тіну Кароль, Катю Бужинську, у нас є п’ять хорів, два джазові колективи, нам є ким і чим пишатися, у нас свої герої, і ми хочемо, щоб разом із нами слухачі й глядачі концерту ще раз пережили почуття патріотизму”. Упродовж концерту свою готовність до публічних виступів продемонстрували Оркестр народних інструментів (художній керівник і диригент — Ігор Савков), Ансамбль струнних інструментів (художній керівник — Леонід Шухман). На фінал концерту припав виступ Духового оркестру (художній керівник і головний диригент — Володимир Сидорченко), з яким виступили співачки Аліна Башкіна, Тетяна Риба, квартет трубачів, а також вокальний ансамбль за участю всіх учасників вечора, які виконали пісню Олександра Злотника на слова Олександра Вратарьова “Вітчизна”.
Ректор Академії естрадноциркового мистецтва Владислав Корнієнко надає символічного значення проекту “Мистецьке майбутнє Києва”, започаткованого за скрутних політичних умов, і віддає належне підтримці Департаменту культури Київської міської адміністрації, адже захід сприяє осмисленню досягнутих надбань, накреслює перспективи розвитку мистецької освіти. Студенти Академії продемонстрували просто чудеса мімансу (пластичний візуальний театр, керівник — Любов Черепахіна), жонглювання (“Тріо”), еквілібристики (“Скрипаль на даху” Андрій Фідик, “Тріо” дівчаток), акробатики (дует) і навіть ілюзії (Жанна Овечкіна).
Молоді виконавці Академії танцю ім. С. Лифаря, яку очолює Андрій Лягущенко продемонстрували фрагменти балетів “Українська лірична сюїта” та “Героїчна козацька сюїта”.
“Українська лірична сюїта” композитора Костянтина Данькевича витримала перевірку часом і стовідсотково може вважатися класикою. Недарма ця музика знайшла адекватне втілення в хореографії Дмитра Клявіна, який як лібретист у співавторстві з Андрієм Лягущенком забезпечив і наскрізний сюжетний розвиток, і детальну розробку хореографічних композиційних складових. Вражає органічне злиття класичної і народної танцювальної лексики. Молоді виконавці продемонстрували “карколомну” віртуозність української традиції і показали високий клас балетної техніки. Отож справжнім синтезом народної і класичної хореографії позначений майже кожний композиційний елемент, без жанрового розмежування: “це танок, а це балет”. За задумом авторів “Ліричної сюїти” саме в цьому синтезі і полягає кредо виховання студентів КМУАТ ім. С. Лифаря.
Зараз, коли по селах зачиняють двері дитячі музичні школи, українська столиця не може стояти осторонь цього ганебного явища: адже таланти народжуються в народі, і якщо позбавити народні осередки мистецької просвіти, можна втратити не одне покоління обдарованих українців.
