Стан демократії в Україні

Георгій ЛУК’ЯНЧУК

Стан розвитку демократичних процесів у нашій державі представили днями в Українському кризовому медіацентрі. Аналітичну доповідь “Демократія участі в Україні. Стан реалізації державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства” презентували Голова Правління громадського об’єднання “За демократію через право” Марина Ставнійчук, незалежний медіаексперт Лариса Мудрак і директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.

Для нинішнього стану України характерним став випереджальний розвиток громадянського суспільства щодо рівня розвитку державних інституцій. Після Революції гідності хвилю громадської активності не підхопили державці, які прийшли до влади після повалення режиму Януковича. Відповідно в умовах зниження довіри до владних інституцій для громадянського суспільства не залишилося іншого вибору, як самостійно напрацьовувати та реалізовувати пропозиції щодо реформування країни, давати нагальну відсіч зовнішній агресії, робити боєздатною національну армію, що почала відроджуватися майже з нуля, боротися з корупцією, що роз’їдає державний механізм і судові інстанції.

Громадський рух партнерства та взаємної допомоги, що яскраво проявився на Євромайдані, заклав нові основи розвитку громадянського суспільства, а також підвалини нової української демократії. Він породжує нові форми інститутів громадянського суспільства в Україні. Йдеться про нове покоління української молоді та її динамічні мережі груп активістів, які вирішують нагальні для суспільства посталі проблеми без довготривалої неефективної чиновницької рутини державних інституцій. Для громадянського суспільства України, яке має європейську харизму, стала реальністю висока інформаційність. Для нього характерні розвиток і поширення Інтернету та соціальних мереж, захист прав людини та свободи слова, поширення медіаграмотності від малої дитини до літньої людини, завершення створення системи суспільного мовлення, запровадження якісного цифрового мовлення, захист дітей від потенційно шкідливих інформаційних програм.

Відомий громадськополітичний діяч Микола Маломуж, що взяв участь в обговоренні Аналітичної доповіді, що стала альтернативою щорічній доповіді Президента України, звернув увагу на таке. Після Революції гідності в Україні продовжує працювати на всіх рівнях номенклатура з родовою ознакою тоталітаризму, що стало результатом відсутності широкої, а не показової люстрації! Влада хоче реформувати стару систему держуправління, в той час як суспільство вимагає після Майдану заміни старої системи управління на нову демократичну. Чинна влада й надалі використовує дискредитований реальною практикою, контрпродуктивний і малопрофесійний так званий “квотний” принцип формування органів державного управління, що призводить до гальмування темпів розвитку країни, завдає величезних збитків економіці країни та знижує імідж країни на зовнішній арені. Потрібне серйозне реформування державних інституцій через децентралізацію влади, як того вимагає сучасне, післяреволюційне громадянське суспільство в Україні.

P. S. Діалог щодо реального стану розвитку громадянського суспільства експерти обіцяють продовжити найближчим часом на запланованих круглих столах.