Нінель КОЛОСКОВА
Тарас Шевченко у своїй творчості приділив увагу боротьбі не тільки українського народу, а й боротьбі усіх слов’янських племен. Так, свою поему “Єретик”, написану 1845 року в Україні, в с. Мар’янському у О. Лук’яновича, він присвячує чеському герою Яну Гусу.
Ось що згадував про це кириломефодіївець Василь Білозерський: “…Шевченко написал новую поэму “Иоанн Гус” (“Єретик”). Я поневоле призадумался над тем, какого гениального человека мы имеем в Тарасе Григоровиче, ибо только гений посредством одного глубокого чувства способен угадывать и потребности народа и даже целого века, к чему не приведет никакая наука, ни знания, без огня поэтического и вместе религиозного”.
Чеського патріота Яна Гуса спалили на вогнищі як єретика 6.07.1415 р. Із того часу минуло вже 600 років. За що боролася ця людина?
ЯН ГУС (1371—1415)
Незважаючи на своє селянське походження, він успішно закінчив університет у Празі й був посвячений у сан священика й призначений проповідником Віфлеємської каплиці. Так Ян Гус дістав можливість впливати не лише на студентів університету, а й інші верстви населення Праги, внаслідок чого його діяльність набула для Чехії справді національного значення. А оскільки Ян Гус своїм бездоганно праведним життям, глибоким релігійним натхненням і прагненням повернути церкві її первозданну чистоту вирізнявся серед інших священнослужителів, його вплив на маси постійно зростав.
Виступаючи з критикою римокатолицької церкви та папства, Я. Гус указував на те, що спасіння людини визначається волею Божою й не потребує армії священнослужителів.
Вчення Яна Гуса полягало в тому, що наявний порядок у церкві необхідно змінити, а люди мають повернутися до того життя, яке заповідав Христос, у суспільстві не повинно бути несправедливості, експлуатації та аморальності.
Протиставляючи Римську курію й католицький клір діяльності Ісуса Христа та перших християнських громад, Я. Гус доводив, що Папа Римський не може бути “намісником Бога на землі”, а тому існування очолюваної ним церковної ієрархії безпідставне. Твердження Я. Гуса про необхідність створення чеської церкви, підпорядкованої лише королю, підривало авторитет папства.
Перебуваючи у вигнанні (1408 р. він мусив залишити Прагу, оскільки місту загрожував інтердикт, а Я. Гус був підданий анафемі), Ян Гус написав низку творів, де висловив думки, що стали основоположними для всіх наступних церковних реформаторів: Священне Писання має бути єдиною основою в справах віри та християнських обрядів; індульгенція (куплені за гроші папські відкупні грамоти від гріхів) не може мати ніякого значення без справжнього покаяння грішника; духовенство необхідно позбавити церковного майна; світська влада Папи незаконна; безгрішність Папи навіть у вирішенні церковних питань — не безумовна; основну роль у справі спасіння мала відігравати особиста переконаність.
1414 року Яна Гуса запросили на церковний собор у Констанці. Він заявив, що не збирається відступати від свого вчення, у якому закликав усіх: “Шукай правду, слухай правду, навчайся правді, люби правду, дотримуйся правди, захищай правду аж до смерті, бо правда звільнить тебе від гріха, від чорта, від смерті душі, і, нарешті, від смерті вічної”.
Знехтувавши власною безпекою, Ян Гус вирушив до Констанци, де виправдалися найгірші побоювання його друзів. Яна Гуса засудили наперед і позбавили можливості вести дискусію. Йому запропонували зректися свого вчення чи померти.
Імператор Сигізмунд (Жигмонд) наказав судити Яна Гуса як єретика. Після обряду позбавлення священицького сану (6 липня 1415 р.) він був засуджений до спалення.
Але вже у 1430х роках боротьба чехів за свою незалежність тривала у “гуситських” війнах.
Кругом неправда і неволя,
Народ замучений мовчить.
І на апостольськім престолі
Чернець годований сидить.
Людською кровію шинкує
І рай у найми оддає!
І далі:
Чи напилися ви, чи ні
Людської крові?.. Не мені,
Великий Господи, простому,
Судить великіє діла
Твоєї волі. Люта зла
Не дієш без вини нікому.
Молюся, Господи, помилуй,
Спаси ти нас, святая сило,
Язви язик мій за хули
Та язви мира ізціли.
Як актуально і боляче звучать ці слова сьогодні:
Запалили у сусіда
Нову добру хату
Злі сусіди…
* * *
…люті звірі
Прийшли в овніх шкурах
І пазурі розпустили…
* * *
Полилися ріки крові…
* * *
Отак німота запалила
Велику хату. І сім’ю,
Сім’ю слав’ян роз’єдинила
І тихо, тихо упустила
Усобищ лютую змію.
* * *
Великая славо! зглянься на людей,
Одпочинь од кари у світлому раї.
За що пропадають? за що ти караєш
Своїх і покорних, і добрих дітей?
Зростаюче напруження між індивідом і суспільством, неспроможність окремої особи протистояти маніпулятивним, руйнівним, деструктивним тенденціям завжди призводить до спалаху і революцій. 2014 рік — тому підтвердження. Український народ, згуртований проти несправедливості влади, показав себе на Майдані восени 2013—лютому 2014 рр. За що загинула Небесна сотня? За що тепер гинуть тисячі бійців на Сході України?
Уроки історії нічого не вчать. Кожне покоління людей переживає на своєму шляху якісь негаразди. А головне, що кожен це розуміє, але якась сатанинська сила веде не в той бік. Чому так відбувається? Але будемо вірити, що “буде правда меж людьми, повинна буть, бо сонце стане, і оскверненну землю спалить…”.
