Василь КОБИЛЮХ: «Санскрит — ключ до вивчення історії, культури і мови України»

Лариса ГРОМАДСЬКА

Нещодавно побачила світ нова праця Василя Кобилюха “Музика Праукраїни та її відлуння у санскриті”. А 12 червня Василю Олексійовичу виповнилося 80 років. Природа обдарувала цього напрочуд талановитого українця мудрістю і філософським мисленням, щедрістю душі і великими знан­нями. Василь Кобилюх — лікар, санскритолог, дослідник, філолог-мовознавець, поет.

Народився у мальовничому селі Журавники, що на Львівщині. 1953 року закінчив Львівську фельдшерсько-акушерську школу. За направленням державних органів охорони здоров’я працював у селі. 1958 року став студентом українського відділення філологічного факультету Львівського університету. Знання санскриту вдосконалював із першого курсу, коли на нього звернув увагу доцент Петро Коструба. На п’ятому курсі написав дипломну роботу “Українська мова і санскрит”. Проте через заходи, вжиті парткомом і КДБ, Кобилюха не допустили до захисту, відрахували з університету.

1967 року Василь Кобилюх закінчив Львівський медичний інститут (нині Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького). Працював у Городку Львівської області лікарем-терапевтом, згодом переїхав до Львова.

Працюючи терапевтом, Кобилюх санскрит не полишив: вечорами та ночами, у вихідні та під час відпусток здійснював санскритологічні дослідження, розвідки з історії мови, порівняльного мовознавства й історії. І тільки 1997-го (через 34 роки після написання) захистив роботу “Українська мова і санскрит” та отримав диплом про закінчення Львівського університету. Брав участь у створенні “Орфографічного словника українських медичних термінів” (Львів, 1993 рік) і двотомного “Українсько-латинсько-англійського медичного тлумачного словника” (Львів, 1995 рік), “Українсько-латинсько-англійського медичного енциклопедичного словника у 4 томах” (Київ, 2012, т. 1). Автор численних публікацій в українських (“Дзвін”, “Мандрівець”, “Ґрегіт”, “Ґражда”, “Український світ” та ін.) та зарубіжних журналах, а також у періодичній пресі (“Народний лікар України”, “Літературний Львів”, “Літературна Україна”, “Столиця”, “Слово Просвіти”, “За вільну Україну”, “Українське слово”). Автор поетичної збірки “Прийшла до мене Україна”.

За допомогою санскриту мовознавець досліджує прадавню медицину, астрономію, найдавніші вірування українців, історію і культуру України, походження українських слів…

Василь Кобилюх — автор книг “Українські козацькі назви у санскриті” (2003), “167 синонімічних назв Землі у санскриті” (2009), “Душа Японії: айни очима українця і санскриту” (2010), “Праукраїна і Санскрит” ( 2011).

А напередодні 80-річного ювілею вийшло нове велике дослідження вченого “Музика Праукраїни та її відлуння у санскриті” (2015), яку він присвятив знаменитій українській поетесі та композиторці ХVІІ ст. Марусі Чурай, що прославила козацьку Україну піснями. У книзі санскритолога зібрано багатий матеріал на основі археологічних знахідок, досліджень, тлумачень із санскриту про українську пісню і відомих співаків, музику і музичні інструменти, а також про народних співців української історії — кобзарів.

У своїх працях учений доводить, що українська мова формувалася у Х—ІV тисячоліттях до нашої ери. Тому походження найважливіших слів варто шукати саме у санскриті, а не у німецькій, турецькій, грецькій чи ін. мовах світу, які виникли значно пізніше. Найбільшим свідченням того, що праукраїнська мова поширилася по всій земній кулі, є топоніми (які у нас постійно намагаються підмінити!), гідроніми, корінні слова, які збереглися і до сьогодні. Досліджуючи санскрит, Василь Олексійович припускає, що найдавніші вірування нашого народу сягають давнини 150 тисяч років! Автор описує найважливіші історико-археологічні відомості про Атлантиду і нашу Праукраїнську державу, про її наукові досягнення у вивченні математики, географії, мовознавства, хімії, філософії, релігії, садівництва, мореплавства, астрономії, рільництва тощо. “У VІ тис. до н. е. наш народ уже вживав слова козацького називництва… булава, отаман, гетьман, шабля, кіш, чета, козак”, — пояснює дослідник.

Пан Василь стверджує, що Атлантида, яку вчені шукають понад 100 років, — це Карпати і Подільські висоти, які не поглинув потоп. Українські колискові, обрядові пісні сягають давнини щонайменше 40 тисяч років! Єгипетські піраміди — вторинне явище; у Криму і Сербії є піраміди, збудовані раніше. Він розповідає про лікувальну силу санскриту — найдосконалішої, гармонійної первісної мови.

“Наші предки жили у непорушному єдиномовному просторі до 375 року н. е. — першої навали монголо-китайців, котрі знищили Середньоазійські праукраїнські держави — Кушанію, Бактрію, Хорезм тощо, зменшили панування українського слова та праукраїнців у 40 разів порівняно з кордонами сучасної України. Саме тоді наші предки втратили зв’язок з Індією, забули про нашу прамову-санскрит, бо залишилися без учителів-брахманів — провідників до Всевишнього, до найсвятішої ідеї нації — Незалежності. А все тому, що обірвався зв’язок поколінь. Українська праісторія без підтвердження у санскриті — не історія, нею будь-хто може маніпулювати”, — говорить Василь Олексійович, який через санскрит знайшов ключ до вивчення історії і мови України.

Протистояння занепаду і бездуховності, спричинених глобалізацією, Василь Кобилюх бачить у законах і заповідях нашого народу. Українці неодноразово рятували, часто й ціною власної крові, Європу від монголо-татарської навали, від турецької неволі і комуністичної “всесвітньої” революційної асиміляції, — розповідає вчений Василь Кобилюх. — Відтак, місія українців — зберегти все найсвятіше: національні символи, традиції, мову й не дозволити чужинцям скупити українські землі. Бо якщо занехаємо це, то завдамо не лише собі, а й людству значної шкоди. Ми не дозволимо ворогам споїти себе алкоголем і притупити розум. Вони намагаються нам втовкмачити, що любов до випивки — це наша давня прикмета. Нічого подібного! Зважте, українські матері ще співають дітям колискові!.. Наша Галина Гнатівна Хоткевич вела у Франції курси, на яких навчала вагітних француженок українських колискових, народних пісень. Ефект був колосальний! Доведено, що слухаючи колискову, дитина краще розвивається… Завдяки вивченню санскриту ми пізнаємо краще себе, свій край”.

Повернути споконвічні, прадавні назви, наголошує Василь Кобилюх у своїх книгах, вкрай важливо. “Санскрит для України, — підкреслює дослідник, — це величаве і світле геніальне минуле української нації, її мови та культури… І тільки санскрит виведе життєпис нашого народу на широкі світові простори, повні світла і свободи”.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment