СЛІДАМИ НАШИХ ВИСТУПІВ
Рада МИХАЙЛОВА,
доктор мистецтвознавства
Ще до подання робіт на конкурс, підсумований 16 червня 2015 р. у КМП (КМДА)*, у середовищі фахівців утвердилася думка, що участь наших архітекторів — це лише прояв громадянської свідомості. Інакше твердий намір і позицію — представити свій проект у завідомо програшній ситуації — можна назвати хіба що наївним ентузіазмом, а українських архітекторів, які успішно працюють по всьому світу, такими аж ніяк не назвеш. Більшість вітчизняних учасників конкурсу, які представили свої роботи, не розраховували й на отримання призів: нині ми всі усвідомлюємо, що на вагомі премії важко розраховувати, адже грошей в країні немає. Відгукнулися на драматичні події революції патріоти: кожна порядна людина має робити те, що об’єднує громаду, зміцнює дух, піднімає престиж країни.
І хоча ті, хто не вперше подавали роботи до органу КМП (КМДА), розуміли, що і цього разу все буде як завжди і конкурс виграє “хто треба”, здивувалися грошовим заохоченням переможців, де 4 перші премії складали по 10 000 євро; 4 других — по 7500 євро; 4 третіх — по 5 000. Загалом на суму 90 000 євро! І це під час війни? Уявляєте, яка ми багата країна?
Упродовж дев’яти місяців організатори складали умови та пропозиції, оприлюднення яких виявило народження “крихітки Цахеса” — потвори, якою милувалися ті, кому, вірогідно, очі “замилила” свита голого короля…
“Територія гідності”, присвячена увічненню пам’яті Героїв Небесної СОТНІ, загиблих на Майдані взимку 2013—2014 р., та подіям революції, що минула, виявилася негідною і недостойною порядної людини грою. Думка народу, якому це начебто присвячено, залишилася десь “за межами” інтересів організаторів конкурсу. Однак журі, все суцільно з начальників, далеких від архітектури та мистецтва, дружно підтримало проекти, які проектами назвати неможливо. Оголошені як патріотичні, звернуті до трагічних подій, вони натомість продемонстрували нігілізм, цинічну зверхність та нелюдську байдужість до болю і страждань українського народу. Формальні “коробочки”, заєць під скляним куполом та кінотеатр на старовинній Володимирській гірці, яка має бути заради цього зрізана, вірогідно, з тріском провалилися в Італії,Франції, Німеччині, Англії. Але тут чомусь ніхто не здивувався, що київський ландшафт, який зберігся з прадавніх часів, зрівняють із землею. Невже хтось серйозно думає, що це є нова архітектура, вибачте, дизайн. А як тоді бути з культурно-мистецьким досвідом людства, уособленим архітектурною діяльністю Антоніо Гауді, Маріо Ботта, Френка Оуена Гері, Чарльза Дженкса, Каракави Кисьо, Людвіга Міс ван дер Рое, Піана Ренца, Френка Ллойда Райта, Захі Хадід? Нам це не потрібно?
Нам вистачить бездарних проектів байдужих зальотних спеців? І ми за це ще й заплатимо гроші? Вважаю, що це знущання над киянами та дорогими їм місцями, не побоюся помпезності, святинями.
Показово, що за дрібними (формальними) зачіпками, 41 робота українських авторів була відхилена від участі в конкурсі. Це складало 30 % від загального числа учасників, яких нараховувалося 149. Це, по суті, провал конкурсу. І хоча іноземці, які виявилися для представників КМДА “краще обізнаними” у наших проблемах та влаштуванні міст, насправді нічого не запропонували, їхні проекти дуже сподобалися членам журі. І чомусь жодному з них не спало на думку запитати: “Це, взагалі, проекти для конкурсу чи звичайні рядові пропозиції благоустрою?” А було б доречно. Не спало також на думку, що заєць — це просто “прикол”, як кажуть тинейджери, стьоб. Можливо, він і відповідає смакам окремих членів комісії, які в такому болоті — як жаба, ой, вибачте, риба у воді. Але цікаво було б знати, що зробив би з такими проектантами нинішній корейський лідер Ким Чен Ин, якщо архітектора, який не дослухався його розпоряджень і не втілив запропонованої ним “народної ідеї”, днями було страчено? Без суду та слідства. Слава Богу, у нас — демократія.
Взагалі статус конкурсу як Відкритого Національного, Народного, Українського відбувся доволі жорстко … як Відкритий Міжнародний. Причому у лицемірний спосіб: з 20 % іноземців на кількість вітчизняних авторів, серед яких на момент проведення залишилися лише персонально запрошені наближені до організаторів люди, все одно “перемогла дружба”. З рахунком 2:1.
Один, це звісно, наші, а два — іноземці.
А як ви хотіли? Затримання початку роботи призвело до виходу багатьох конкурсантів, які не бажали принижуватися, приймаючи умови конкурсу, що змінювалися наче настрій у вагітної, у бік дедалі більшої плутанини, капризів та примх. Отож із 478 заявок на момент початку конкурсу залишилося 149 учасників. Відомо, що для постановки завдання і визначення умов будь-якого конкурсу достатньо лише сторінки тексту, складання якого є хвилинною справою. Звісно, якщо за неї беруться фахівці. Отже, компетентність членів технічної ради викликає неабиякі сумніви, зате немає сумніву в тому, що жодний член так званої експертної ради не працював з конкурсними матеріалами. Їх підписи — це узгоджена організаторами та реалізована співробітницею КМДА А. Бондар схема. За схемою відбулося і так зване “народне” голосування. Про цю інтернет-оборудку висловилося чимало людей на офіційному сайті конкурсу. І не варто цитувати їхні висловлювання. Самі розумієте, можна вивести з рівноваги і виховану людину.
Голосування в інтернеті взагалі вартує окремої згадки. Ми не про технічні складності та неузгодженість, які хитромудро запровадили ті самі організатори. Ми про якість ідей. Їх, як відомо, можуть визначити лише знавці, професіонали, спеціалісти. Отже, на розсуд широкої громадськості можна виносити лише ті проекти, які пройшли фахову експертизу і є рівнозначними або майже рівнозначними за технічно-професійними та художньо-образними якостями. А ми маємо голосувати за сурогат, будівельну жуйку, яку неможливо назвати повноцінним художнім продуктом.
Отож група учасників конкурсу, яка зареєструвалася під девізом “555888”, звернулася до п. Сергія Целовальника, очільника Департаменту містобудування та архітектури Києва та членів журі конкурсу з пропозицією щодо справедливого вирішення всіх перелічених питань задля створення справді яскравих художніх творів — символів трагічної історії України шляхом зняття формальних обмежень в умовах конкурсу і допущення всіх авторських груп до участі в конкурсі та виставці, їх всебічного професійного аналізу та наступного глядацького обговорення. Аби глядач не відчував себе вкотре морально обдуреним, духовно розтоптаним, фізично обкраденим.
Панове журі, панове експертна комісія, пане С. А. Целовальнику! Майте повагу до нашого народу: скасуйте провальне ганебне рішення, не виставляйте себе непрофесіоналами та нікчемами. За вас соромно.
І майте громадянську совість. Не кидайте Україну на поталу.
_______________
* Див. “Слово Просвіти”, ч. 26 (2—8 липня 2015 р.), Микола Цимбалюк “Гроп Майдану”.
