Омела

А. А. БАЛИЦЬКИЙ, учасник війни, старий галичанин (88 р.)   Омела біла, народні назви: гніздо відьми, пташина омела, козині горішки. Це вічнозелений кущ, листя шкірясте, залишається зимувати, плоди — білі несправжні ягоди. Найчастіше зустрічається як паразит на листяних породах дерев, особливо на вербі. Її своєрідне коріння з присосками проникає під кору гілок дерев, заглиблюється у деревину і перехоплює воду з розчиненими мінеральними солями. Якщо на дереві поселиться кілька кущів омели, вони можуть його знищити, забираючи всі поживні речовини, дерево засихає. Правда, така ж доля і паразита, який втрачає джерело живлення.…

Read More

Написано кров’ю серця

Володимир БЕЗЧАСНИЙ, голова Лубенського медіа-клубу   Нещодавно у Харківському будинку письменників відбулася презентація книжки правозахисника, волонтера, колишнього бранця так званої “ЛНР” черкащанина Валерія Макеєва. “100 днів полону, або Позивний “911” — так називається ця книга-сповідь про пережите й побачене за довгі дні ув’язнення на охопленому війною Сході України. — Я був приємно здивований, — підкреслив автор, — що там, у пеклі, є справжні патріоти, що не загасили й не загасять сепаратисти український дух. А це вселяє віру в нашу перемогу. На презентації був і харківський репортер-оператор Роман Черемський. Разом із…

Read More

Тамара СЕВЕРНЮК: Ми все ще в дорозі…

Тамара Артемівна СЕВЕРНЮК народилася в м. Старокостянтинові Хмельницької області в сім’ї службовців 26 липня 1940 року. Закінчила Хмельницьке педагогічне училище і філологічний факультет Чернівецького державного університету. Поетеса, журналіст, пристрасний публіцист, автор тридцяти поетичних і художньо-документальних книг, серед яких особливої уваги зазнали: “Серце вміє співати” (Карпати, Ужгород, 1977), “На ранковій землі” (Молодь, Київ, 1981), “Джерельні веретена” (Молодь, Київ, 1991), “Летить душа наївна” (Український письменник, Київ, 1993), “Злам” (Прут, Чернівці, 1993), “Заметіль забуття” (Букрек, Чернівці, 1996), “Йорданська ніч” (Пірекс, Варшава, Польща, 1999), “Спокуса білої пустелі” (Місто, Чернівці, 2001), “Дотик безсмертника” (Золоті литаври,…

Read More

І плакало небо

Триптих любові й пам’яті Андрій МЕЛЬНИЧУК, заслужений журналіст України Вельми вдячний шановній Валентині Данилівні Гончар за те, що порадила мені зустрітися з унікальною київською мисткинею Людмилою Леонідівною Марцевич і написати про неї. “То людина справді високородного таланту. Не раз чула її гру на роялі й завжди зачаровувалась нею. А ще вражена її мужністю, стійкістю, витримкою. Утім, вона сама Вам про все розкаже”, — сказала Валентина Данилівна. І. Чекати знайомства з Людмилою Марцевич довелося недовго. Національна філармонія України запрошувала на її концерт “Звуки натхнення”, суціль складений із творів геніального польського композитора…

Read More

Виховуймо і бережімо нашу зміну

Любомир ПИРІГ, член Головної ради ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка, академік Національної академії медичних наук України, член-кореспондент НАН України   Всеукраїнське товариство “Просвіта” ім. Т. Шевченка в діяльності на початку ХХІ ст. вірне своїм традиціям другої половини ХІХ, ХХ ст. (поза УРСР, де воно не могло існувати). Це підтверджено порядком денним сесії Головної ради “Просвіти”, яка відбулася 27 червня цього року, відкритим листом Головної ради до Президента України П. Порошенка (“Слово Просвіти”, ч. 25 за 2015 р.). Головним чином ідеться про національну безпеку України, про збереження української державності та національної ідентичності. Ця…

Read More

Незамінимий і неповторний…

6 липня на 73-му році життя відійшов у вічність Олександр Климчук — відомий публіцист і критик, член Національної спілки письменників України, Національної спілки журналістів України, заслужений діяч мистецтв України. Українець, який завжди був свідомий свого призначення і покликання на рідній землі. Олександр Олександрович Климчук народився 26 листопада 1942 року в селі Глядки Волочиського району Хмельницької області. 1965 року закінчив історико-філологічний факультет Кам’янець-Подільського педагогічного інституту. З 1970 року почав працювати у пресі: спочатку в газеті “Молода гвардія”, потім у журналі “Ранок”. З 1977 року Олександр Олександрович працював у журналі “Україна” —…

Read More

Голос Мамая

Віталій СТАРЧЕНКО 13 липня Іванові Сокульському, українському поетові, дисиденту, виповнилося б 75 років. Подаємо спогад його земляка про цю непересічну особистість. Худорлявий і стрункий Іван Сокульський не дуже скидався на кремезного Мамая (хоча серед мальованих козаків таки траплялися і субтильні…). І все ж, він нагадує улюбленого персонажа картин, якого у сільських хатах ХІХ століття на рівень покутніх образів підносили крила вишитих рушників. Нагадує, бо, як і Мамай, Сокульський — духовний оборонець Батьківщини, співець Волі, поет Українського Степу. Таким його побачив художник-нонконформіст з Галичини, також політв’язень — Опанас Заливаха ще в…

Read More

Бути його другом вважали за честь

Андрій ТОПАЧЕВСЬКИЙ   14 липня Юрієві Завгородньому виповнилося б 75. Якби він і досі був серед нас, ця дата, швидше за все, на тлі драматичних подій сьогодення лишилася б у затінку. Бо ніколи не любив гучних ювілеїв, хоча того варті й чималі його заслуги державного службовця, і здобутки як письменника. Завжди совісно й результативно працював. Чи простим інженером, чи керуючи управлінням у міністерстві, чи то — на літературній ниві. Його вірші й поетичні переклади відомі “від моря до моря”, від Кавказу до берегів Балтики. Особистість Юрка Завгороднього, далеко переходячи межі…

Read More

Зі «Щоденника» Маргарити ДОВГАНЬ

Продовження “Шпитальних нотаток”, перша частина яких була надрукована в нашій газеті 14—20 травня 2015 р. Автор — журналіст-шістдесятниця, правозахисниця, активна учасниця дисидентського руху 1960-х років, громадська діячка сьогодення, 85-літня Маргарита Довгань, яка систематично ходить до Київського військового шпиталю, допомагає пораненим воїнам АТО, чим може, товаришує з ними, їхніми родинами. Ці нотатки присвячені пам’яті друга родини Довганів, політв’язня більшовицьких концтаборів, засновника Музею шістдесятництва, який недавно пішов із життя, — Миколи Плахотнюка. 17 травня 2015 р. Перша сесія — успішна! Вчора говорила телефоном з мамою Сергійка Ільницького. Живуть тепер Сергійко з молодою дружиною…

Read More

Книжне поле Яреми Гояна

Мирослав Попадюк, голова Снятинського райоб’єд­нання ВУТ “Просвіта” імені Тараса Шевченка, член НСЖУ, Володимир КАРИЙ, голова Снятинського міського осередку ВУТ “Просвіта”, видавець Рідне слово і книга — то щось вічне і невіддільне у його щедрому літературному надбанні. Скільки ж того колосистого і добродайного подаровано вибагливому читацькому серцю за високі письменницькі літа творцем і видавцем, уродженцем Стефаникового краю! Він — сівач, невтомний і сонцезерний. Сівач рідного слова на книжному полі української літератури. У цьому одному — засівати і збирати — людина споконвік залишилася старомодною. Крокуємо слідами дбайливого і завзятого нашого земляка. Вулиця…

Read More