Едуард ОВЧАРЕНКО
Протягом двох днів мешканці Тростянця, що на Сумщині, та численні гості з усієї України мали унікальну нагоду зануритися у добу середньовіччя. Сучасні українці змогли ознайомитися з побутом тієї епохи та стали свідками лицарських боїв. Адже у місті вже вшосте відбувся фестиваль історичної реконструкції “Стара фортеця. Подорож крізь віки”. Місцем проведення фестивалю вже традиційно стала фортеця XVIII століття “Круглий двір”.
Цього року у лицарських боях взяли участь 35 клубів історичної реконструкції, до складу яких входять 160 осіб. Географія учасників турнірів охоплювала майже всю Україну — Суми, Харків, Київ, Одесу, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Кіровоград, Житомир, були навіть представники Донецька.
Під час фестивалю ремісники проводили майстер-класи з гончарства, плетіння з лози, виготовлення ляльок-мотанок, ліплення з тіста, плетення зі стрічок тощо. На ярмарку були представлені різноманітні вироби ручної роботи: вишиванки, лиття, глиняний посуд, вироби з дерева, каменю, шкіри. Для дітей була підготовлена розважальна програма, а музичний супровід фестивалю забезпечували гурти з Тростянця, Сум та Києва. Та найцікавішим для глядачів були лицарські бої.
Відразу після урочистого відкриття фестивалю та параду команд відбулися змагання у номінації “Бій за прапор”. Завдання кожної команди, яка складалася з 15 бійців, було відібрати прапор у супротивника і пронести його через усе поле. У цих та інших групових боях потрібні були не лише сила, а й уміння. А також відчуття колективу, адже хоч би яким сильним та вмілим був боєць, він нічого не зможе досягти, якщо не відчуватиме підтримку товариша. У серйозній боротьбі у цих боях перемогу виборола команда “Бугуртний союз”.
Проте чи не найбільша увага глядачів у перший день фестивалю була прикута до боїв у номінації “Щит-Меч”. Тут змагалося 56 учасників практично з усіх куточків України.
Родзинкою фестивалю стали показові виступи школи козацького гарту “Хорс” з Дніпропетровська. Коли дивишся на спортивні танці нащадків українських козаків, то виникає почуття гордості за свій народ, що його не зламали найбільші випробування, який переможе і тепер.
Другий день фестивалю розпочався з лучного турніру. Щоправда, особливої інтриги тут не було. Адже відразу визначився лідер — клуб “Сіра ліга” з Києва. Команди цього клубу “Ліга—1” та “Ліга—2” з перших хвилин вийшли у лідери і досить легко здобули перше та друге місця. А член клубу Роман розповів, що то лише здається, наче влучно стріляти з лука легко. Насправді за цим стоять роки наполегливих тренувань.
Емоційними виявилися змагання в номінації “Повноконтактні бої”. Тут знадобилися не лише вміння блискуче завдавати удари та відбивати удари супротивника, а ще здатність вміло розподілити свої сили. Та, напевне, найжорсткішими і найнапруженішими були бої “5 на 5”, в яких діяли правила контактних боїв. Тут найбільше гравців отримували травми, найбільше було і жовтих карток. Чим ближче до фіналу, тим пристрасті дедалі більше розпалювалися. Свого ж піку емоції досягли, коли за третє місце вийшли змагатися команди “ДЗХ — Гриби” та “Кешихтен”. Запеклий бій тривав до останнього. І якщо у звичайних боях переможець визначається за 2—3 раунди, то цього разу їх знадобилося цілих п’ять. Аж доки “Кешихтен” у прямому значенні цього слова просто вирвав перемогу. Водночас у фіналі команда “Хонер” досить швидко перемогла команду “Кулак Ісуса — Шарухань — Євросоюз”.
Багато глядачів з нетерпінням чекали фінальних боїв у номінації “21 на 21”, які, напевне, є найбільш видовищними. Адже на ристалище виходило відразу 42 бійці. Недаремно цю номінацію називають королевою лицарських боїв. У “королівській” номінації цього разу не було рівних команді “Бугуртний союз”, яку глядачі встигли добре запам’ятати ще першого дня проведення фестивалю.
Фахову оцінку фестивалю ми попросили дати керівника Київського клубу історичного фехтування В’ячеслава Зарубіна: “Дуже хороша організація фестивалю, все продумано до дрібниць. Хотів би подякувати особисто Тростянецькому міському голові Юрію Бові, який узяв активну участь у його підготовці та проведенні. Пристойний призовий фонд. Досить представницький склад учасників. Сьогодні в Україні відбувається ціла низка подібних фестивалів, але найвищий професійний рівень саме у фестивалів, що відбуваються у парку “Київська Русь” і в “Старій фортеці”. Всі інші значно поступаються”, — підсумував пан В’ячеслав.
У декого може виникнути запитання, а чи не занадто велика розкіш у такий непростий час, який сьогодні переживає Україна, проводити такі заходи? Але, по-перше, цей захід є самоокупним, а по-друге, частина зароблених на ньому коштів (40 тисяч гривень) буде використана на закупку амуніції та бронежилетів воїнам АТО.
