Зміни до Конституції: усе визначено наперед?

Олег К. РОМАНЧУК,

публіцист, шеф-редактор журналу “Універсум”

м. Львів

Навіть початкуючий аналітик спеціальних служб добре знає, що найцікавішими в інформаційних потоках є спростування та заперечення. Тому розвідники уважно стежать за тим, хто, коли, як, що і чому заперечує. Відтак намагаються зрозуміти причини оприлюднення відкоригованих тез, фраз, сентенцій. Бо саме нові деталі, по-новому розставлені акценти стають ключовими/визначальними для правильного з’ясування ситуації, пояснення вчинків фігуранта.

15 липня на сайті українського парламенту був оприлюднений президентський проект закону про внесення змін до Конституції України щодо децентралізації влади з позначкою “доопрацьований”.

Найважливішою відмінністю доопрацьованого законопроекту від першої редакції, зареєстрованої у Верховній Раді 1 липня, є положення, що особливості здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей визначаються окремим законом. Якщо в першій редакції це положення було закріплено в перехідних положеннях самого законопроекту, то в редакції від 15 липня запропоновано закріпити цю норму в розділі XV перехідних положень самої Конституції України. 16 липня відбулося голосування і законопроект був переданий до Конституційного Суду.

19 липня на сайті офіційного інтернет-представництва Президента України з’явилося “Звернення Президента щодо проекту змін до Конституції”.

На думку Петра Порошенка, позиція окремих фракцій коаліції в парламенті не голосувати за проект змін до Конституції щодо децентралізації є атакою на його мирний план.

“План, який нашими європейськими та американськими друзями та партнерами визнаний як безальтернативний варіант повернення окупованих районів Донбасу під український суверенітет — винятково політико-дипломатичним шляхом. Каменем спотикання стала норма, яка міститься в перехідних положеннях Конституції. А саме — речення, в якому згадується закон про специфічний порядок здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донеччини та Луганщини.

Цей закон депутати вже ухвалювали двічі. Спочатку його прийняла попередня Верховна Рада. Потім — удосконалила теперішня. Вступити в силу такий закон може лише після виконання цілої низки попередніх умов. Ці умови включають і роззброєння бойовиків, і виведення російських військ, і відновлення нашого контролю над всією лінією українсько-російського кордону, і проведення чесних, вільних та демократичних місцевих виборів. <…> Ані в Законі, ані в проекті змін до Конституції нема й бути не може ніякого особливого статусу для тих районів. І словом не йдеться про особливий статус для Донбасу. Натомість і на Донбасі, і в усіх регіонах України місцеві громади отримають значно більше повноважень і можливостей. <…> Проти ж змін ополчилися Росія та її маріонетки з так званих ДНР та ЛНР. І це вже само собою свідчить про те, що ми з вами на правильному шляху” (виділення наше. — О. Р.).

Дивна якась логіка: якщо так звані “ДНР”, “ЛНР” і Росія проти — то депутатам у ВР конче треба голосувати за зміни до Конституції. Так само дивно міркує і позаштатний радник Президента України, політичний консультант Олег Медведєв: “Тому ознакою якісної роботи команди, котра готувала зміни до Конституції, є незадоволення з боку МЗС Росії, глави думського комітету Пушкова, з боку Плотницького і Захарченка”.

А чому б не припустити, що Путін і Ко спеціально розігрують спектакль: вони, мовляв, проти? Зрештою, є інший бік “президентської медалі” — ні для кого не секрет, що проект Петра Порошенка підтримали вчорашні регіонали, новітні “опозиціонери”. Виникає закономірне питання: з якого добра-дива так солідарно проголосували за проект змін до Конституції представники “п’ятої колони” Кремля у Верховній Раді?

Президент наголосив, що ані в Законі, ані в проекті змін до Конституції “нема й бути не може ніякого особливого статусу для тих районів (окупованих районів Донбасу. — О. Р.). І словом не йдеться про особливий статус для Донбасу”.

Справді, слово “статус” відсутнє, але по суті йдеться про елемент федералізації — в амністованих терористів будуть своя “міліція”, свої суди, прокуратура… Тобто житимуть за своїми законами. Чим не аналог кадировської Чечні?

18 липня у ток-шоу “Люди. Hard Talk. LIVE” на телеканалі “112 Україна” керівник фракції “Блок Петра Порошенка” Юрій Луценко таки обмовився про “особливий статус” Донбасу: “Три роки ми дозволяємо тут бути особливому статусу”.

У Проекті Закону України “Про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади)”, внесеного Президентом України, у п. 18 зазначено: “Особливості здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей визначаються окремим законом”. Про це йдеться і в Пояснювальній записці до цього законопроекту, підписаного Заступником Глави Адміністрації Президента України О. Філатовим: “Законопроектом враховано Комплекс заходів з виконання Мінських домовленостей від 12 лютого 2015 року. Відповідно до нього у законопроекті передбачено, що особливості здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей визначаються окремим законом”.

Ідеться про Закон України “Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей”.

Цитуємо:

“Цей Закон визначає тимчасовий порядок організації місцевого самоврядування, діяльності органів місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей <…>

Стаття 1. Згідно з цим Законом тимчасово, на три роки з дня набрання цим Законом чинності, запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей (А що буде через три роки? До речі, конкретна територія, де діятиме закон, не визначена. — О. Р.) <…>

Стаття 3. Держава гарантує відповідно до закону недопущення кримінального переслідування, притягнення до кримінальної, адміністративної відповідальності та покарання осіб — учасників подій (Про які події йдеться? Що це за евфемізм такий — “події”? На сході України війна, тероризм, тисячі жертв, а тут цинічно згадується про “події”. — О. Р.) на території Донецької, Луганської областей.

Органам влади та їх посадовим (службовим) особам, підприємствам, установам, організаціям усіх форм власності забороняється дискримінація, переслідування та притягнення до відповідальності осіб з приводу подій (?! — О. Р.), що мали місце у Донецькій, Луганській областях. (Тобто йдеться про амністію терористів, які убивали українських патріотів та українських вояків. — О. Р.).

Стаття 4. Держава гарантує відповідно до Закону України “Про засади державної мовної політики” право мовного самовизначення кожного жителя в окремих районах Донецької та Луганської областей щодо мови, яку вважає рідною, вибору мови спілкування, вільного користування російською та будь-якою іншою мовою у суспільному та приватному житті, вивчення і підтримки російської та будь-якої іншої мови, їх вільний розвиток і рівноправність. (Інакше кажучи, на території окремих районів Донецької, Луганської областей, на порушення статті 10 Конституції України, державна мова не буде пріоритетною, а органи державної влади всіляко сприятимуть використанню російської мови в усіх сферах суспільного життя. — О. Р.) <…>

Стаття 5. <…> В окремих районах Донецької та Луганської областей законами України запроваджується особливий порядок призначення керівників органів прокуратури і судів (А як же контроль з боку центральної влади? — О. Р.) <…>

Стаття 7. Держава надає підтримку соціально-економічному розвитку окремих районів Донецької та Луганської областей. <…> У законі про Державний бюджет України щороку передбачаються видатки, що спрямовуються на державну підтримку соціально-економічного розвитку окремих районів Донецької та Луганської областей. Україна гарантує визначення таких видатків загального фонду Державного бюджету України захищеними видатками, обсяг яких не може змінюватися при здійсненні скорочення затверджених бюджетних призначень (Навіть коментувати не хочеться. — О. Р.).

Стаття 8. Органи виконавчої влади сприяють розвитку в окремих районах Донецької та Луганської областей транскордонного співробітництва, спрямованого на вирішення спільних проблем розвитку, посилення та поглиблення добросусідських відносин між територіальними громадами, органами місцевого самоврядування окремих районів з адміністративно-територіальними одиницями Російської Федерації на основі угод про прикордонне співробітництво, що укладаються територіальними громадами, органами місцевого самоврядування, місцевими органами виконавчої влади України та територіальними громадами у межах компетенції, встановленої законом (А як бути із відновленням контролю за державним кордоном з Росією? — О. Р.).

Стаття 9. В окремих районах Донецької та Луганської областей рішенням міських, селищних, сільських рад створюються загони народної міліції, на які покладається реалізація завдання з охорони громадського порядку в населених пунктах цих районів. <…> Загони народної міліції утворюються на добровільних засадах із числа громадян України, які постійно проживають у відповідних населених пунктах окремих районів Донецької та Луганської областей… (Хіба це не легалізація бандитсько-терористичних формувань, які отримають амністію згідно зі Статтею 3 цього Закону? — О. Р.)”.

Гадаємо, що тепер зрозуміла причина появи “Звернення Президента щодо проекту змін до Конституції”. Річ навіть не в тім, що окремий закон стосовно здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей може потрапити у “тіло” Конституції України. Ключовою є інформація, що міститься в цьому “окремому законі”, прийнятому з кричущими порушеннями регламенту ВР, Конституції, з вимкненим табло, з голосуванням відсутніх депутатів.

Замість резюме:

1. Терористам та їхнім посібникам гарантована амністія; екс-терористи стануть “народною міліцією”, підпорядкованою місцевій владі, яку, треба думати, оберуть з колишніх ватажків банд.

2. Узаконюється режим “сприяння” російській мові та нівелювання української.

3. Депутати, “обрані” під контролем екс-терористів, отримають імунітет.

4. Екс-терористи матимуть можливість на свій розсуд призначати керівників органів прокуратури і судів, тобто житимуть за своїми законами, як в анклаві Кадирова.

5. Україна сприятиме прямим зовнішнім відносинам “окремих районів Донецької та Луганської областей” з Росією за відсутності державного кордону з нею.

6. Українська держава інвестуватиме кошти у відбудову зруйнованої інфраструктури.

Проаналізував можливі наслідки голосування в українському парламенті 16 липня і Андрєй Ілларіонов, екс-радник президента Росії, знаний економіст:

“Отже, Порошенко виконав перший пункт вимог Путіна до України.

Перше — зміни в Конституції України з наданням автономних прав цих територій. <…>

Друге питання — це прийняття закону України про амністію щодо низки осіб з Донецької та Луганської республік.

Третє питання — це імплементація закону про особливий статус Донбасу — Луганська і Донецька.

Четверте питання — це прийняття закону України про місцеве самоврядування та проведенні цих виборів.

П’яте — це зняття економічної блокади з цих територій.

Ніяких сумнівів у тому, що вимоги Путіна будуть виконані, немає. Той, хто думає, що на цьому дорога безчестя і ганьби закінчиться, глибоко помиляється. У Мінську-2 є ще дещо, про що Путін свого часу ще нагадає Порошенкові. Зокрема й через Обаму, Керрі, Нуланд”.

Відтак Ілларіонов ставить риторичні запитання і сам на них відповідає: “Чому світ так хоче нав’язати нам зараз “особливий статус” для “ДНР” і “ЛНР”? Тільки для того, щоб це перестало бути “війною”, за яку повинні нести відповідальність також і ті країни, які гарантували Україні територіальну цілісність за Будапештським меморандумом. Світ хоче, щоб це стало “внутрішнім конфліктом”, тому що він втомився і хоче позбутися цієї вкрай незручної теми. <…> Хіба не очевидно, що тиск на Україну щодо внесення змін до Конституції — це заперечення права українського народу на самовизначення?

Хіба не очевидно, що будь-який особливий статус для Донбасу в Конституції — це легітимація російських військ і найманців на території України? А їх інтеграція в українську політику — це кінець не тільки європейських перспектив для України, це успіх плану Кремля і кінець української держави?

Хіба не очевидно, що для хлопців, які воювали і воюють на сході України, для сімей тих, хто загинув від рук російських солдатів і найманців, для українців, які більше року підтримують війська і один одного в стані страшного опору агресії і окупації визнан­ня особливого статусу “ДНР” і “ЛНР” — це державна зрада і зрада українського народу?”

На думку колишнього високопосадовця адміністрації президента США Буша, а нині старшого експерта Інституту Маккейна Дейвіда Креймера, спеціальний статус та право на самоврядування скалічить Україну. За задумом Росії, автономія “ЛНР” та “ДНР” покликана зірвати інтеграцію України до західних структур. Захід мав би не нав’язувати Україні виконання мінських угод, а чітко заявити Росії: угода не працює і далі тиснути на Москву санкціями, а Україну підтримувати зброєю та фінансами.

P.S.

Найважчим станом для будь-якої інтелектуальної системи — людини, тварини чи комп’ютера — є стан невизначеності, спричинений поєднанням двох чинників: необхідністю ухвалювати рішення та дефіцитом інформації, потрібної для виконання цієї операції.

Що таке інформація? Існує чимало визначень цього поняття. Насамперед ідеться про усунення невизначеності, тобто про ліквідацію браку знань про об’єкти і явища або ж непоінформованості суб’єкта. У крайньому разі можна вести мову і про зменшення невизначеності в результаті того чи іншого повідомлення. Однак таке враження, що гарант Конституції не прагне/не вміє розмовляти з власним народом і переконливо пояснювати привабливість своїх проектів, тим самим усуваючи невизначеність.

У цьому випадку (перспектива запровадження особливого порядку місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей), схоже, все визначено. Наперед. Коментувати роль Конституційного Суду, який має висловити свою думку з приводу запропонованих змін до Конституції, немає сенсу. І на те нема ради?

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment