Україна нині проходить часи великого випробування. Трагічні події, які відбуваються в державі, засилля корупції, з якою так нелегко впоратися, коли у верхівки ще не досить сили й бажання це робити, зовнішня загроза, щоденна втрата наших найкращих патріотів-захисників часом породжують у душі розпач і зневіру. Чи не цього прагнуть наші вороги — адже зневірених, байдужих, душевно і фізично хворих людей дуже легко подолати.
Ми у редакції маємо щастя знайомитися з листами наших читачів — і розуміємо, скільки в Україні талановитих, розумних людей, які хочуть жити по-новому, справедливо, яскраво і кожен на своєму місці це вже тепер намагається робити. Нас порадувала і нова пошта. Листів чимало, щирих, красивих, у кожному — турбота про Україну. На нашу думку, вибрали найцікавіші.
Зокрема, художник з села Гореничі на Київщині Володимир Лавренюк, який живе на скромну пенсію, роздаровує друзям свої картини, якщо іноді продасть, то за невеликі кошти, яких ледве стає на фарби, пензлі та інше приладдя. Однак не нарікає на життя, постійно влаштовує художні виставки, доглядає свій город, прикрашає село — повсюди розсіває насіння квітів — мальв, чорнобривців тощо, садить скрізь, де може, калину, бореться за справедливість і склав план побудови держави козацького типу. Можливо, його думки і вчинки трохи по-дитячому наївні, але зізнаймося: багато з нас мріє про таке. Тож друкуємо лист-пропозицію від Володимира Павловича і сподіваємося, що об’єднавшись, ми таки побудуємо справедливу державу. Доведеться потрудитись, але воно того варте. Приєднуймося.
Володимир ЛАВРЕНЮК
Уже другий рік путінська банда та місцеві терористи на Донбасі убивають мирне населення, знищують села, комунікації, шахти, заводи, обезкровлюють нашу економіку. Гинуть наші захисники. Російська влада хоче знищити українську націю, не сприймає українську державу. Це потужна сильна імперія, але їй не вдасться полонити Україну, бо в нас живе козацький дух, якого нікому не зламати. Тож потрібно відроджувати козацтво, бо в українського народу є прагнення до розвитку, досягнення вищої форми життя, духовності і гармонії. Нам потрібна козацька держава. Це має стати нашою національною ідеєю.
Нині темрява засіла в наших душах, не завжди довіряємо один одному. У наших душах оселилися заздрість, ненависть, зажерливість, потяг до багатства і кар’єризму. Треба очищатися від цих недоліків, удосконалювати себе, будувати в собі гармонію краси вчинків, яскравого настрою, поваги людини до людини. Формувати в собі чесність, доброзичливість, козацькі якості: силу волі, мужність, стійкість, витримку. Стати господарем своєї душі і вигнати з неї темряву.
Взяти хоча б наші партії: між ними нема гармонії. Партії приносять розбрат і неповагу, а добро у їхніх представників на вустах тільки під час виборів. Тому вони не можуть покращити людям життя.
Щодо відродження козацтва. Почнемо з того, що козаки дуже любили свою Вітчизну. Були сміливими і відважними воїнами, відстоюючи свої вольності й свободу. Серед козаків були характерники: Северин Наливайко, Петро Сагайдачний, Богдан Хмельницький, Іван Сірко. Розповідають, що Іван Сірко міг непомітно пробратися в лігво ворога. Розвідавши, що потрібно, військом утричі меншим від ворожого козаки здобували перемогу.
Коли через відродження козацтва відбудеться очищення українського народу, створиться гармонійна єдність усіх народів, які мешкають в Україні, а також єдність людини з природою. Почнемо з очищення від сміття територій біля своїх будівель у селах, містах, а також вулиць, майданів тощо. Потім відродимо козацькі звичаї: навчимося верхової їзди, стрільби з лука, фехтування шаблею, бойових танців. Спільно з військкоматами навчатимемо юнаків та дівчат, чоловіків і жінок володіти зброєю, військової тактики, санітарних навичок. Водночас розвиватимемо в собі інтелектуальні здібності, виховуватимемо моральні якості, почуття обов’язку з любов’ю ставитися до людей, природи, до всього живого на планеті, берегти повітря, землю, ліси, ріки. Коли ми станемо благородними і шляхетними — здобуватимемо перемоги, відбудовуватимемо державу після 300-річного імперського панування (коли українців принижували, забороняли українську мову), радянської репресивної системи (яка влаштовувала штучні голодомори, вивозила з України раритети, історичні цінності) та нахабного путінського захоплення українських територій, анексії Криму.
За багато років до подій на Донеччині та Луганщині Росія захопила інформаційний простір і зомбувала разом із проросійськими олігархами наших громадян на сході, які повірили, що Росія йде їх визволяти. Вони допомогли здійснити задум Путіна, який породив сепаратизм, завдав нам болю. Манія величності цього президента закрила йому очі на загальний розвиток людства, спрямований до Вищого Розуму.
Наше завдання — відвоювати інформаційний простір та побудувати в Україні новий державний устрій, за якого створимо козацькі ради, обиратимемо старійшин. Обирати треба інтелектуальних безкорисливих людей, здатних швидко приймати необхідні рішення на користь держави та народу за найскладніших обставин. Членами козацтва мають бути всі громадяни України, які зберігатимуть і множитимуть накопичені історичні традиції нашого народу, розвиватимуть новітні технології і будуватимуть країну згідно з найновішими досягненнями.
Громадяни, які через нинішню ситуацію шукають кращої долі за межами України, повертатимуться назад, до України прийде багато інвесторів, бо не боятимуться вкладати кошти у побудову справедливої держави.
Самоорганізоване козацтво (на зразок Майдану) стане головною силою у побудові нового державного демократичного устрою. Активну участь у цьому повинні взяти люди з ідейно піднесеним настроєм душі. Всі самоорганізовані громади мають контактувати між собою і з державними діячами.
